За статистикою Міністерства оборони, у Збройних силах України працюють 55 тисяч жінок. 25 тисяч з них є військовослужбовцями ЗСУ. І тільки 3 тисячі мають старші військові чини.
До останнього моменту в українській армії існував дискримінаційний підхід по відношенню до жінок-військових та їх заслуг. Це визнавала і влада, про це говорять експерти. Підписаний днями президентом закон № 6109 зрівнює права обох статей і надає однакові кар'єрні можливості для чоловіків і жінок в армії.
Про що закон № 6109: для чого потрібне зрівняння у правах
Процес лібералізації служби в армії для жінок стартував уже після того, як в Україну прийшла війна на Донбасі. У 2016 році Міноборони дозволило жінкам освоювати близько 100 спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу, включаючи бойові, які раніше були недоступні.
Тепер жінки можуть служити в армії водієм, гранатометником, кулеметником, снайпером, займати посади заступника командира розвідувальних груп або бути командиром бойової машини піхоти.
Це було суттєвим прогресом у зрівнянні прав при службі в армії. Але швидше вимушеним кроком. Принцип рівності вирішили закріпити законодавчо і в цілому.
12 жовтня президент Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою у вересні Закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби в ЗСУ та інших військових формуваннях. Він набуває чинності через 10 днів після публікації, тобто вже у жовтні цього року нові правила запрацюють на практиці.
Мета документа – виключити дискримінацію в армії за ознаками статі та просувати принцип гендерної рівності в структурах ЗСУ. Прихильники прийнятого закону вважають, що відтепер законодавство нівелює «особливий» дискримінаційний підхід до жінок-військових і значно розширює їх кар'єрні можливості.
Незважаючи на прогрес 2016 року, чинні норми істотно звужували залучення жінок до виконання багатьох військових завдань, в тому числі бойових, а також не дозволяли займати ряд посад, що серед іншого впливає на пенсійне забезпечення:
Нові правила допоможуть вирівняти існуючий дисбаланс і залучити значно більшу кількість жінок на службу в ЗСУ. Також – підвищити рівень правового захисту військовослужбовців жіночої статі. Є критичною участь жінок і для вирішення військових конфліктів, вважають автори закону, що актуально через війну на Донбасі. У пояснювальній записці до документа сказано:
Зрівняння прав чоловіків і жінок в армії передбачено міжнародним правом та основними стандартами НАТО. До слова, в одній з передових армій світу – збройних силах США – тільки в 2015 році прибрали усі кар'єрні обмеження для жінок.
Основні тези закону
Ключове нововведення стосується загального зрівнювального підходу до служби в ЗСУ. Виняток становлять права жінок у питаннях захисту материнства і дитинства:
Зокрема, рівні з чоловіками засади означають однаковий доступ до посад і військових звань. Це стає можливим, в тому числі і за рахунок права жінок укладати контракти на службу до настання нового граничного віку перебування в лавах ЗСУ. Раніше жінок обмежували 40 роками, саме тому вищі офіцерські призначення і звання залишалися недоступними їм.
Відтепер правила загальні: граничний вік перебування на військовій службі – 45 років для рядового складу, включаючи молодших офіцерів, 55 років для офіцерів і 60 років для вищих офіцерських чинів.
Що стосується відповідальності, то відтепер її об’єми також зрівнюються. Обмеження на добові наряди, відрядження, службу у військовому запасі та участь у військових зборах для жінок скасовані. Автори вважають ці моменти також прогресивною нормою. Але тут є нюанси, про які варто згадати нижче.
Оцінки закону: за і проти
Прийнятий закон всіляко заохочувався з боку Міноборони, уряду, народних депутатів і президента. Підтримали ухвалення і деякі профільні експерти. Головний мотив - «ні» дискримінації та необґрунтованим обмеженням. В цілому – так і є.
Відтепер жінки можуть претендувати на вищі армійські чини, навіть генеральство. Заслужено отримувати більш високі пенсії і оклади, виходячи з вислуги років. Також, застосовувати свої професійні навички без обмежень.
Але з розширенням прав приходить і розширення обов'язків. Зокрема, це стосується військовозобов'язаних. Ними вважаються громадяни України, які перебувають на військовому обліку. Це, наприклад, медичний персонал і жінки, які мають медосвіту. Тепер призов на військові збори стосується цих жінок також. Єдина категорія жінок-військових, яких закон №6109 звільняє від зборів, це – вагітні.
Закон передбачає і перехід для військовозобов'язаних жінок в запасі (той же медперсонал) з другої категорії запасу до першої (нарівні з чоловіками). На практиці це означає мобілізацію у точки збройних конфліктів. Критик закону Володимир Лисенков трактує це положення як розширення можливостей для мобілізації:
«Автори закону радують жінок, що присвятили себе військовій службі, що вони можуть стати генералами, але «соромляться» повідомити, що якщо жінка не служила в армії, але є фармацевтом, стоматологом, педіатром і т.д. – вона тепер зобов'язана, як і чоловіки, відправитися до казарми за першою повісткою (поправка 1 – відповідальність перед законом). А та, що опинилася у першій категорії запасу, зобов'язана, як чоловіки, відправитися на фронт коли буде потрібно»
В цілому закон згадує збереження пільг для жінок, пов'язаних з материнством і дитинством. Але знімає ті обмеження, які існували в силу різних фізичних можливостей чоловіків і жінок: щодо добових нарядів, віку прийняття на військову службу і граничного віку перебування в запасі (тепер до 65 років.). Наприклад, ці норми вважаються недосконалими згідно з висновком Головного науково-експертного управління Ради.
Що стосується зборів, то нові правила також не враховують аспект материнства повною мірою, звільняючи від зборів тільки вагітних.
Автори закону вважають, що його реалізація не потребує додаткових витрат з бюджету. Така оцінка певним чином передчасна. Адже для належного забезпечення жінок у збройних силах потрібні додаткові ресурси. Гарантії захисту материнства і дитинства також потребуватимуть додаткових витрат. Як і сам факт укладення нових контрактів, які, як припускають прихильники, повинні збільшитися за рахунок зняття обмежень.
***
Прогресивні реформи, які проводить Україна, необхідні. Особливо у збройних силах, з огляду на наші реалії. Просування жінок по службі, надання рівних з чоловіками прав і забезпечення гендерної рівності – світова практика, яка показує свої плоди в арміях США, Ізраїлю, Норвегії та силах НАТО.
З іншого боку, прийнятий закон містить деякі ризики для певних категорій жінок. І не вирішує усіх проблем статевої дискримінації. Наприклад, того, що стосується вступу до військових ліцеїв та вільного вибору цікавих військових спеціальностей. Над цими питаннями ще належить попрацювати, як і над імплементацією в життя тих положень, які ось-ось набудуть чинності.
