Осінь традиційно вважається найактивнішим політичним сезоном в Україні. У вересні-жовтні 2017 року Верховна Рада прийняла ключові реформи, дискусії щодо яких не вщухають навіть на міжнародному рівні, як наприклад, закон про освіту. Пленарні засідання листопада вийшли не менш насиченими. Розглянемо детальніше, які закони народні депутати встигли проголосувати за останні два тижні роботи парламенту.
Бюджетний процес
Найбільш важливим з точки зору економіки країни та майбутніх фінансових макро-показників є прийняття в першому читанні бюджету на 2018 рік. Парламентарії трохи відстають від строкiв, тому голосування за проект бюджету пройшло дуже швидко. Більшість правок була відхилена. Бюджет написаний за оптимістичним сценарієм і багато цифр, наприклад, інфляцію в 7% експерти оцінюють як занижені.
Детальніше з аналізом бюджету на майбутній рік можна ознайомитися в спеціальному матеріалі UA.News за посиланням нижче
Читайте також: Бюджет 2018: цифри, прогнози та оцінки
У зв'язку з прийняттям закону про бюджет, Рада внесла правки до Податкового та Бюджетного кодексів України з метою збалансування надходжень в 2018 році.
Крім цього, в листопаді Рада проголосувала правки до поточного бюджету, в якому збільшила держдопомогу на оплату послуг ЖКГ населенню на 7,6 млрд гривень. Загальний фонд субсидій в 2017 році становить 68,8 млрд грн. Рада проголосувала і часткову монетизацію субсидій – з 2018 року постачальники послуг будуть отримувати «живі гроші» від держави замість взаєморозрахунків. У спеціальному матеріалі UA.News детальніше про монетизацію субсидій: хто отримає право на виплати.
Закон про ЖКГ
Важливим в соціальному плані є і прийняття закону «Про житлово-комунальні послуги». Закон містить деякі інноваційні положення і в цілому спрямований на демонополізацію ринку ЖКГ-послуг. Мета закону – про стимулювати власників об'єднуватися в ОСББ і розвивати інститут ефективного самоуправління власністю.
Закон передбачає можливість контролю постачальників послуг і несплату у разі повного або часткового ненадання сервісів. Але також і підвищення платіжної дисципліни серед громадян, так як повертається нарахування пені за прострочені платежі (це положення набуде чинності з відстрочкою до 01.01.2019 року)
Серед інших нововведень:
- укладення договорів між споживачами та постачальниками послуг: на управління, водопостачання, електроенергію, газ, поводження з відходами;
- введення абонплати на користь постачальників;
- оплата ремонту комунікаційних мереж.
Норми щодо пені та абонплати викликали дискусії та незгоду серед опозиційних груп депутатів. Детальніше з аналізом нового закону можна ознайомитися в спецматеріалі UA.News за посиланням нижче:
Читайте також: Закон про ЖКГ: все, що потрібно знати про нові правила
Закони про приватизацію держвласності
Згідно з новим законодавством, в 2018 році планується розпочати приватизацію близько 900 державних підприємств, серед яких Одеський припортовий завод (ОПЗ), Турбоатом, Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) та інші. На думку прем'єра Володимира Гройсмана, держсектор є одним з найбільш корумпованих та збиткових для країни, тому на наступний рік запланований масштабний продаж державної власності:
«3500 державних підприємств для країни – це абсолютний нонсенс. Вони генерують збитки державі і прибуток тим, хто навколо цих підприємств наживається десятиліттями»
Список стратегічно важливих об'єктів, які не підлягають приватизації, буде сформований також.
До слова, в бюджеті на наступний рік приватизація державних об'єктів прописана серед основних статей доходу держбюджету. Уряд планує залучити 22,5 млрд гривень інвестицій від продажу держоб'єктів.
Закон уніфікує норми приватизації, діючі в даний момент. Серед ключових положень:
- поділ об'єктів на дві групи – велика приватизація (вартість активів понад 250 млн грн, продаж із залученням інвестиційного радника) і мала приватизація (продаж на електронних аукціонах);
- залишається дві процедури приватизації – викуп та аукціон;
- суперечки навколо приватизації вирішуються виключно за допомогою міжнародного арбітражу;
- введення мораторію на банкрутство приватизованих об'єктів;
- первинний продаж за принципом класичного аукціону з підвищенням ціни (в разі не продажу, кожний наступний продаж буде проходити з дисконтом від первинного).
Інвестори з Росії до приватизації держоб'єктів в Україні не допускаються.
Як вважають експерти, приватизація Україні необхідна, але плани уряду, як це було і в попередні періоди, дуже завищені. Імовірність продажу держвласності – 30% від задекларованих обсягів.
Виборчий кодекс України
Рада підтримала єдині правила для проведення виборів в Україні. Ключові нововведення:
- «Відкриті списки» - виборець голосує не тільки за партію, а й за конкретних кандидатів;
- мінімальний бар'єр проходження знижується до 4% підтримки населення;
- введення багатомандатної мажоритарної системи на вибори в селах, смт та містах малої чисельності - колегіальне представництво від 2 до 4 депутатів;
- нові правила організації роботи виборчих комісій та списків голосуючих;
- обмеження політичної реклами та санкції для ЗМІ за порушення.
Автор законопроекту Олександр Черненко вважає даний кодекс кращим, який регулює політичну агітацію в країні:
«Даний проект Виборчого кодексу найкращий з усіх існуючих законів і проектів. Я говорю це з повною відповідальністю, що він регулює систему. Але я погоджуся, що регулює недостатньо. Ми тут розмежовуємо регулювання від агітації. Ми дуже серйозні санкції накладаємо на ЗМІ, які порушують цей процес. Необхідно серйозно обмежити політичну рекламу – жорстке регулювання та вимоги до цієї реклами»
Закон про проходження держслужби
Новий закон передбачає коригування посад, що відносяться до державної служби. До останньої зараховуються голови та заступники структурних підрозділів місцевих держадміністрацій та апаратів місцевих адміністрацій. А керівники і заступники місцевих адміністрацій виключені з переліку держслужбовців. Це дозволить їм займатися політичною діяльністю і перебувати в партіях, вважають експерти, а також – задіяти адмінресурс під час виборів.
Депутати підтримали нововведення, котре обмежує конкурсні підстави для призначення на посади. Зокрема, скасували норму, згідно з якою призначення та звільнення голів місцевих державних адміністрацій президент повинен здійснювати за поданням уряду, а Кабміну кандидатури на ці посади пропонує комісія за результатами конкурсного відбору.
Як вважає народний депутат від БПП Мустафа Наєм, президент повернув собі право одноосібного контролю керівництва адміністрацій:
«Верховна рада проголосувала за повернення президенту права одноосібного призначення голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників. Без будь-якого конкурсу. Крім цього, закон скасував вимогу про поділ політики і державної служби. Губернатори та їх заступники – як в старі добрі часи – знову зможуть займатися політикою на державній службі, фактично очолювати передвиборні штаби президента та правлячої партії на парламентських і президентських виборах. По суті, це перша ланка адміністративного ресурсу в кампанії 2019 року»
Про державні закупівлі та моніторинг держзакупівель
У законі про моніторинг держзакупівель введена принципово нова норма. Контроль проведення торгів буде здійснюватись під час процедури, а не на етапі оскарження, як було раніше. Прокоментував глава Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук:
«Державна моніторингова служба зможе здійснювати моніторинг в режимі реального часу. Будуть впроваджені індикатори ризиків, тому що ми не можемо для моніторингу сотень закупівель набрати стільки людей»
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов розповідає, як новий закон зобов'яже Госаудитслужбу перевіряти зловживання на торгах:
«Велика перевага електронної системи закупівель в тому, що вона накопичує терабайти даних. Це означає, що у нас з'являється інформація, яку ми можемо проганяти через набір автоматизованих критеріїв – так само, як антивірусна програма шукає на вашому комп'ютері вірус. Цей законопроект робить такий моніторинг обов'язковим. Ми прагнемо домогтися, щоб кожен раз, коли є червоний прапор по тендеру, Госаудиторская служба була змушена перевіряти»
Моніторинг буде проходити паралельно з торгами, щоб не гальмувати весь процес закупівлі. Якщо порушення будуть виявлені, нова система зобов'яже учасників тендера її усунути протягом 5 робочих днів.
Держпідтримка кінематографії в Україні
Прийняте законодавство звільняє виробників української кінопродукції від сплати ПДВ і митних зборів до 2023 року. Такі заходи були прийняті в продовження держпрограми з підтримки вітчизняного кіновиробника. В Перехідні положення Податкового кодексу вводиться норма, згідно з якою звільняються від податку на додану вартість:
- операцiї з поставки національних фільмів;
- поставка робіт і послуг з виробництва національних фільмів;
- послуги з демонстрації, розповсюдження національних та іноземних фільмів, озвучених державною мовою на території України.
У Митний кодекс внесені зміни, які скасовують митні збори при ввезенні в Україну:
- товарів, що входять до національної кінематографічної спадщини;
- продукції, яка використовується у кінематографічній діяльності;
- кінокамер, кінопроекторів, апаратури для звукозапису та відтворення звуку, телевізійних камер, цифрових камер, кіноплівки, бабін, апаратури для обладнання фото- і кінолабораторій, а також освітлювального обладнання.
«Нові старі» свята
На останок, приємна новина від Ради для католиків і не дуже приємна – для комуністів. 25 грудня – Різдво Христове за Григоріанським календарем – затверджене в числі українських офіційних святкових дат і буде вихідним днем. 2 травня, що традиційно вважається продовженням свята трудящих, скасували і зробили робочим днем.
В цілому, народні депутати продемонстрували продуктивну законотворчість. Але часто за терміновим голосуванням стоять непродумані до дрібниць норми, які потім доводиться або допрацьовувати, або скасовувати. Ще однією особливістю є те, що часто коаліції не вистачає власних голосів для підтримки законопроектів. Тому доводиться домовлятися з опозиційними або позакоаліційними фракціями та окремими депутатами. Домовлятися – означає йти на поступки або торгуватися. Від цього також залежить і якість реформ.
Про життєздатність коаліції можна вже складати легенди. І якщо згадати букву закону, то Рада періодично балансує на межі перевиборів. Але це вже – зовсім інша історія.
Марія Гелюх
