На одній з нарад із керівництвом парламенту і Кабміну Володимир Зеленський поставив пріоритетне завдання – до кінця поточного року прийняти нове трудове законодавство. Профільний комітет Ради поспішив виконувати доручення президента.
Озвучені нововведення покликані осучаснити діючі морально-застарілі правила та лібералізувати трудові відносини. За словами законодавців, у проекті нового Трудового кодексу криється багато «сюрпризів». Що викликає занепокоєння у профспілок та експертів. Все, що відомо про ініціативи влади у сфері трудової законотворчості – розповідаємо детально.
Чого вимагає президент і як це бачать у парламенті
Для цього парламентарії допрацюють діючі норми і підготують проект нововведень. Зокрема, президент наголосив на важливості скорочення неформальної зайнятості та посилення відповідальності за тіньовий бізнес.
Позицію президента підтримують в Кабміні. Глава уряду Олексій Гончарук вважає, що питання лібералізації у сфері праці давно перезріло:
«Вже цієї осені потрібно завершити реформу трудових відносин. КЗпП з радянських часів не відповідає реальності. Лібералізація трудових відносин – інструмент для зменшення безробіття. Зараз людей не хочуть наймати на роботу, тому що оформлений співробітник – це майже як твій родич. В Україні часто простіше розлучитися, ніж звільнити найманого працівника»
Лібералізація праці від «Слуг народу»
23 вересня народний депутат фракції «Слуга народу» і глава комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Трет’якова роз'яснила, що мається на увазі під лібералізацією трудових відносин:
«Ми вже заблокували сьогодні тріумфальне проходження Трудового кодексу, який був прийнятий у першому читанні Радою попереднього скликання, для того, щоб розблокувати на цій сесії внесення свого Трудового кодексу. Я думаю, що протягом півтора-двох місяців побачите Трудовий кодекс, який буде дуже ліберальним, можливо занадто ліберальним для роботодавця»
Пояснюючи слова Трет’якової зрозумілою мовою, Верховна Рада спочатку включила до порядку денного проект Кодекс, прийнятий минулим скликанням у першому читанні. А після – зняла його з розгляду. Альтернативний проект на сайті Ради поки не доступний.
Глава комітету розповідає, мета нового документа – стимулювання бізнесу створювати робочі місця в Україні за рахунок доступних і простих умов відкриття і закриття робочого місця.
«Це означає, що ми будемо трохи наїжджати на права і дискримінувати найманого працівника»
Обмеження прав найманого персоналу перед роботодавцем буде компенсовано за рахунок зобов'язань щодо створення другого, накопичувального, рівня пенсійного забезпечення співробітників. Інших деталей нових правил чиновники не розкривають.
У пресі фігурує інформація, що новий Кодекс лобіює інтереси великих роботодавців і транснаціональних корпорацій. І передбачає ряд нововведень, які обмежують соціальний захист найманої праці.
Реформа держсектора
Відносно спрощення звільнень, що вважається одним із головних антисоціальних нововведень майбутнього Кодексу, влада виходить із того, що в країні необхідно реформувати держсектор та оновлювати кадри. Звільнити працівника, задіяного у державній сфері, згідно з діючими нормами – проблематично. Тому необхідні правила, що спрощують цю процедуру.
Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет вважає, що для ефективної реформи потрібна оцифровка всіх кадрових питань державного сектору:
«Трудові книжки повинні, нарешті, піти в історію. Весь оборот, який стосується конкурсів, найму, відпусток, відряджень, звільнень і т. д. - в цифру. У цифру потрібно також перевести архів. Закони, які зобов'язують зберігати паперові справи 75 років, повинні залишитися у минулому столітті»
Дубілет повідомив, що Кабмін планує скасувати паперову подачу документів при прийомі на роботу або для участі в конкурсах:
«Позбавляємося від зайвого. Копії дипломів (є реєстр), інформація про пов'язані компанії (є реєстр), копії паспортів (є ЄЦП), автобіографія (кому вона взагалі потрібна) і багато іншого»
Мета реформи в кадровому документообігу – спростити процедури:
«Взагалі, яка загальна ідея цих реформ. Насправді, у держави дуже багато інформації про вас і про ваш стаж, і про те, де ви працювали. Все це є в електронних базах даних, і відповідно абсолютно безглуздо просити громадян надавати якісь документи, про які держава вже знає. Наприклад, навіщо потрібен диплом, якщо є електронний реєстр дипломів з 2000 року, навіщо потрібен паспорт, якщо ти можеш за допомогою ЦП підтвердити свої дані»
Позиція бізнесу
Представники ділових кіл підтримують позицію влади. Поточне законодавство занадто застаріле і не відповідає сучасним умовам ведення бізнесу:
«Хоча в старий кодекс і вносилися правки, він давно застарів. Там не передбачені багато речей, які вже по факту увійшли до нашої трудової практики і навіть прописані в окремих підзаконних актах, наприклад, той же фріланс»
В цілому, бізнес хотів би перегляду широких прав персоналу та більш чіткої відповідальності за порушення з боку роботодавця.
Загрози лібералізації трудових відносин
Надмірна лібералізація – і є головна загроза нового трудового законодавства, вважають профспілки. Експерти перераховують головні ризики:
- унормування спрощеної процедури звільнення працівників та ліквідації робочих місць;
- скорочення соціальних гарантій для персоналу з метою введення принципу збалансованості (рівності) прав та інтересів роботодавців і працівників;
- нівелювання правового статусу профспілок стосовно захисту трудових прав найманих працівників.
У профспілках вважають запропоновані норми такими, що не відповідають принципам міжнародного права і міжнародно-правовим документам, ратифікованим Україною.
У Федерації профспілок також відзначили, що до розробки нового Трудового кодексу їх не допустили:
***
Глава комітету Ради Галина Третьякова прогнозує завершення роботи над новим Трудовим Кодексом до листопада, консультуючись з бізнесом і західними партнерами. Новинки можуть не порадувати рядових українців, яким за словами чиновників, хочуть «закрутити гайки».
Те, що трудове законодавство, прийняте ще у 1971 році, вимагає кардинального перегляду, сумнівів не викликає. Однак, поряд із лібералізацією ринку зайнятості і правовідносин «роботодавець – персонал», необхідно зберегти баланс, щоб прогресивні закони не прискорили і без того потужний процес трудової міграції з України.
