На одній з нарад із керівництвом парламенту і Кабміну Володимир Зеленський поставив пріоритетне завдання – до кінця поточного року прийняти нове трудове законодавство. Профільний комітет Ради поспішив виконувати доручення президента.
Озвучені нововведення покликані осучаснити діючі морально-застарілі правила та лібералізувати трудові відносини. За словами законодавців, у проекті нового Трудового кодексу криється багато «сюрпризів». Що викликає занепокоєння у профспілок та експертів. Все, що відомо про ініціативи влади у сфері трудової законотворчості – розповідаємо детально.
Чого вимагає президент і як це бачать у парламенті
Для цього парламентарії допрацюють діючі норми і підготують проект нововведень. Зокрема, президент наголосив на важливості скорочення неформальної зайнятості та посилення відповідальності за тіньовий бізнес.
Позицію президента підтримують в Кабміні. Глава уряду Олексій Гончарук вважає, що питання лібералізації у сфері праці давно перезріло:
Лібералізація праці від «Слуг народу»
23 вересня народний депутат фракції «Слуга народу» і глава комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Трет’якова роз'яснила, що мається на увазі під лібералізацією трудових відносин:
Пояснюючи слова Трет’якової зрозумілою мовою, Верховна Рада спочатку включила до порядку денного проект Кодекс, прийнятий минулим скликанням у першому читанні. А після – зняла його з розгляду. Альтернативний проект на сайті Ради поки не доступний.
Глава комітету розповідає, мета нового документа – стимулювання бізнесу створювати робочі місця в Україні за рахунок доступних і простих умов відкриття і закриття робочого місця.
Обмеження прав найманого персоналу перед роботодавцем буде компенсовано за рахунок зобов'язань щодо створення другого, накопичувального, рівня пенсійного забезпечення співробітників. Інших деталей нових правил чиновники не розкривають.
У пресі фігурує інформація, що новий Кодекс лобіює інтереси великих роботодавців і транснаціональних корпорацій. І передбачає ряд нововведень, які обмежують соціальний захист найманої праці.
Реформа держсектора
Відносно спрощення звільнень, що вважається одним із головних антисоціальних нововведень майбутнього Кодексу, влада виходить із того, що в країні необхідно реформувати держсектор та оновлювати кадри. Звільнити працівника, задіяного у державній сфері, згідно з діючими нормами – проблематично. Тому необхідні правила, що спрощують цю процедуру.
Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет вважає, що для ефективної реформи потрібна оцифровка всіх кадрових питань державного сектору:
Дубілет повідомив, що Кабмін планує скасувати паперову подачу документів при прийомі на роботу або для участі в конкурсах:
Мета реформи в кадровому документообігу – спростити процедури:
Позиція бізнесу
Представники ділових кіл підтримують позицію влади. Поточне законодавство занадто застаріле і не відповідає сучасним умовам ведення бізнесу:
В цілому, бізнес хотів би перегляду широких прав персоналу та більш чіткої відповідальності за порушення з боку роботодавця.
Загрози лібералізації трудових відносин
Надмірна лібералізація – і є головна загроза нового трудового законодавства, вважають профспілки. Експерти перераховують головні ризики:
- унормування спрощеної процедури звільнення працівників та ліквідації робочих місць;
- скорочення соціальних гарантій для персоналу з метою введення принципу збалансованості (рівності) прав та інтересів роботодавців і працівників;
- нівелювання правового статусу профспілок стосовно захисту трудових прав найманих працівників.
У профспілках вважають запропоновані норми такими, що не відповідають принципам міжнародного права і міжнародно-правовим документам, ратифікованим Україною.
У Федерації профспілок також відзначили, що до розробки нового Трудового кодексу їх не допустили:
***
Глава комітету Ради Галина Третьякова прогнозує завершення роботи над новим Трудовим Кодексом до листопада, консультуючись з бізнесом і західними партнерами. Новинки можуть не порадувати рядових українців, яким за словами чиновників, хочуть «закрутити гайки».
Те, що трудове законодавство, прийняте ще у 1971 році, вимагає кардинального перегляду, сумнівів не викликає. Однак, поряд із лібералізацією ринку зайнятості і правовідносин «роботодавець – персонал», необхідно зберегти баланс, щоб прогресивні закони не прискорили і без того потужний процес трудової міграції з України.