Торік Національному банку вдалося досягти своєї інфляційної цілі. Споживча інфляція увійшла в цільовий діапазон 5% ± 1 в. п. у листопаді 2019 року, а в грудні впритул наблизилася до його нижньої межі. Базова інфляція також сповільнилася (до 3,9% р/р). НБУ прогнозує й надалі зниження інфляції зазначаючи, що споживча інфляція більшу частину 2020 року перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. У четвертому кварталі вона прискориться і становитиме 4,8% у грудні та, відповідно, повернеться в цільовий діапазон.
Попри турбулентність на світових ринках через стрімке поширення коронавірусу, інфляційні прогнози НБУ продовжують справджуватися. За даними Держстату у лютому показник базової інфляції складає -0,3%.
Наразі офіційна гривня різко послабилась до долара та євро. А НБУ зробив заяву щодо присутності на міжбанківському валютному ринку для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні.
Ми вирішили розібратися, як змінилися споживчі ціни на харчові продукти для населення, а такою зміни валютного тренду та ого впливу на інфляцію.
Індекс цін у лютому 2020 року
Згідно з даними Державної служби статистики України (ДССУ) протягом лютого 2020 року у порівнянні зі січнем 2020 року споживчі ціни знизилися — на 0,3%. Зниження інфляції з початку року відбулося на 0,1%.
Рисунок 1 – Зміни цін у % до попереднього місяця
Джерело: ДССУ.
Базова інфляція в лютому 2020 року у порівнянні з січнем 2020 року становила -0,1%, а з початку року склала -0,3%.
Ціни споживчого ринку
На споживчому ринку ціни на харчові продукти та безалкогольні напої в лютому знизилися на 0,4%.
Рисунок 2 – Зміни цін споживчого ринку у % до попереднього місяця
Джерело: ДССУ.
Найбільше подешевшали яйця – ціни продовжили падіння на 17,6%. Ціни на м’ясо птиці, свинину, сало, макаронні вироби, соняшникову олію також знизилися – на 5,1-0,2%.
Водночас подорожчали фрукти, яловичина, цукор, овочі, хліб, сметана, молоко, продукти перероблення зернових, рис. В цілому подорожчання відповідної групи харчових продуктів відбулося на 2,2-0,2%
На алкоголь та тютюнові вироби ціни продовжили зростання у лютому — на 0,8%, що обумовлено з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг та взуття подешевшали на 4,3%, зокрема, взуття – на 4,9%, одяг – на 3,7%.
Ціни на ЖКП
Згідно з даними ДССУ протягом лютого відбулося зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (рис. 3).
Рисунок 3 – Зміни цін ЖКП у % до попереднього місяця
Джерело: ДССУ.
Зниження цін на тарифи відбулося на 2,0% внаслідок падіння вартості природного газу на 12,9%. Крім того, на 1,4% знизилися тарифи на гарячу воду, опалення.
Водночас зросли ціни тарифів водопостачання — на 15,3% та каналізацію – на 12,6%.
Ціни на транспорт
Ціни на транспорт у лютому зросли. Підвищення цін на транспорт у цілому спричинено подорожчанням проїзду в залізничному пасажирському транспорті та автомобілів (рис 4).
Рисунок 4 – Зміни цін на транспорт у % до попереднього місяця
Джерело: ДССУ.
Підвищення цін на транспорт у цілому на 0,1% в основному спричинено подорожчанням проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 3,2% та автомобілів на 1,0%.
Водночас на 2,0% подешевшали паливо та мастила.
Прогноз зміни факторів ціноутворення
Зазначимо, протягом минулого року, особливо в другому півріччі 2019 року, реалізувалася низка дезінфляційних факторів.
По-перше, аграріям вчергове вдалося зібрати рекордні врожаї зернових та олійних, що підтримало темпи зростання експорту, попри несприятливу зовнішню цінову кон’юнктуру.
По-друге, істотно знизилися світові ціни на енергоносії, передусім природний газ. Ціни на нього на європейському ринку різко знизилися через нарощування пропозиції з боку США та РФ, теплу зиму 2018/2019 року та інші фактори.
По-третє, на тлі тривалої макроекономічної стабільності зовнішні інвестори істотно переглянули сприйняття ризиків інвестування в українські цінні папери (як державні, так і приватні), попри ризики річного електорального циклу подвійних виборів та значні обсяги виплат за зовнішніми зобов’язаннями. Це проявилося в зниженні премії за ризик для суверенних єврооблігацій України, підвищенні суверенних рейтингів, а також значних залученнях боргового капіталу приватним сектором у другому півріччі. З огляду на привабливу дохідність гривневих цінних паперів на тлі недоінвестованості країни у порівнянні з іншими країнами з ринками, що розвиваються, пом’якшення світових фінансових умов та спрощення доступу до українського ринку цінних паперів призвело до різкого підвищення інтересу іноземних інвесторів до гривневих фінансових інструментів. Сукупність відповідних факторів значною мірою обумовили потраплянню інфляції в цільовий діапазон, навіть на квартал раніше, ніж очікував НБУ на початку минулого року.
Але, за незначний період, який нас віддаляє від прогнозів НБУ до сьогодення, відбулося багато подій в глобальній економіці, зокрема з’явився новий «чорний лебідь» - коронавірус, який обвалює фінансові ринки й спричиняє світову рецесію, та вихід РФ з ОПЕК, обумовивши історичні падіння цін на нафту.
Через призму останніх подій побудуємо аналіз факторів, які тиснуть на ціни в Україні.
Через останні події, можемо побачити однозначний плюс для України, як енергозалежної економіки, внаслідок зниження витрат на нафту, нафтопродуктів та газ. Звісно, що величина вигоди буде пропорційна динаміці на світовому ринку. Відразу слід зазначити, що це не буде 25%. Нафта — лише сировинна складова в ціні нафтопродуктів, на яку припадає 30-40%. Відтак зниження цін на нафтопродукти має скласти 10-15%. У нашому випадку треба стежити за котируваннями нафтопродуктів, а не нафти, темпи змін не завжди пропорційні.
В цьому слід зазначити ключовий аспект: нафта та нафтопродукти – це імпорт, який фінансується через укладання валютних контрактів. Отже, прогноз слід формувати з урахуванням валютного ринку і, якщо йдеться про ціни на заправках, то зміна валютного курсу є одним із ключових факторів. Відтак, що буде з курсом? Як зазначає експерт ринку нафтопродуктів, девальвація гривні навряд чи призупиниться, адже спостерігається світова рецесія. Проблема у тім, що разом з нафтовими цінами зазвичай обвалюються ринки важливих для нас експортних позицій — металургійної та аграрної продукції. Приплив валюти в країну зменшується, а це тисне курс валют вгору.
За умов зростання курсу ціни на імпортні товари будуть зростати відповідно, зокрема на паливо. Якщо припустити, що курс залишиться незмінним, то з урахуванням існуючого ще до останніх подій потенціалу для зниження (а він чималий) ціна на дизпаливо може впасти до 20 грн за літр (поточна середня вартість - 25,8 грн). Але може трапитися і так, що нинішня ціна буде згадуватися як низька, якщо валютний курс Нацбанку не вдасться утримати.
Як складуться умови, складно сказати, ринки надзвичайно змінюються. На відміну від попереднього краху нафтових цін у 2015-2016 роках, наразі впливає вкрай важливий фактор — коронавірус, який реально чинить серйозний вплив на попит, а надалі й на пропозицію. Ситуація з коронавірусом обумовлює невизначеність для інвесторів, вони починають відмовлятися від ОВДП, а там, де значна гривнева маса, виникає потреба в купівлі валюти. НБУ поки що проводить валютні інтервенції й утримує курс під контролем. Як довго це вдасться Нацбанку, невідомо, особливо на тлі зобов’язань погасити понад $5 млрд МВФ з попередніх запозичень.
