Міжнародні заходи з політичної ізоляції та економічні санкції щодо країни-агресора спровокували загострення існуючих глибоких структурних диспропорцій між багатим ресурсним потенціалом і бідністю соціально-економічного становища прости громадян.
У володінні країни близько 40% світових запасів природних ресурсів, проте використання цього великого ресурсного потенціалу є вкрай незадовільним. Адже, до початку «великої ізоляції» країна-агресор посідала 66-те місце у світі за рівнем ВВП на душу населення. Навіть більше, в РФ використання ресурсного потенціалу є найгіршим. Зокрема, рівень ВВП у розрахунку на одиницю запасів вуглецевих енергоносіїв у тисячі разів нижчий, ніж в економічно-розвинених країнах.
Чистий збиток «Роснєфті»: понад $1,53 млрд
Перше півріччя 2020 року, один із провідних світових експортерів нафти «Роснєфть» завершила з чистим збитком в 113 млрд рублів, або $1,53 млрд, що випливає з опублікованої звітності МСФЗ.
Відтак найбільша видобувна компанія країни-агресора, на яку припадає кожен другий видобутий барель сировини, працює зі збитками вперше з 2012 року.
Виторг «Роснєфті» просів на 33,4% у порівнянні з торішніми показниками аналогічного періоду — до 2,8 трлн рублів (близько $38 млрд). Це стало результатом як різкого падіння світових цін на нафту (-39,5%), так і звуження обсягів реалізації нафти (-10,5%).
За півроку компанія отримала 383 мільярдів рублів грошового потоку від операційної діяльності (-17%), який майже в повному обсязі було витрачено на капітальних вкладення (365 млрд рублів).
Ще 43 млрд рублів залишило рахунки «Роснєфті» за фінансовими статтями. Отже, «грошова подушка» компанії за півроку зменшилася на 23 млрд рублів — до 213 млрд рублів ($2,9 млрд). Такий обсяг коштів, згідно зі звітністю, залишився у «Роснєфти» у вигляді кешу і його еквівалентів. Це менше майже в 4 рази тієї суми, з якої компанія починала 2019 рік.
У другому кварталі «Роснєфть» знову почала нарощувати борг, зокрема валютний, про що свідчать коментарі менеджменту компанії до звітності. Зобов'язання в доларах зросли з $24,9 до $25,7 млрд, а в рублях — з 1,928 до 2,121 трлн рублів.
Запаси фінансових активів з того часу просіли в усіх валютах: «Роснєфть» починала квартал з 493 мільярдами рублів, або $4,6 млрд і 500 млн євро, а закінчила від 481 мільярда рублів, $4,4 млрд і 300 млн євро.
В підсумку чистий борг «Роснєфті» виріс у всіх валютах до $21,3 млрд, 1,64 трлн рублів і 4 млрд євро.
Загальна сума боргу компанії станом на 30 червня 2020 року досягла 4,255 трильйона рублів ($57,5 млрд), додавши 427 млрд рублів.
Нагадаємо, завершення першої хвилі пандемії в Європі та скасування карантинних обмежень не принесло полегшення «Газпрому», який втратив 11 млрд доларів на продажах газу до ЄС. Відтак постачання російського газу до Євросоюзу продовжують знижуватися разом з цінами, рівень яких наразі змушує газового монополіста вже другий звітний місяць продавати блакитне паливо собі в збиток.
Занепад регіональних економік
Завершення режиму блокування не принесло полегшення російським регіонам, які пережили рекордний в історії економічний спад.
Індекс регіональної економічної активності (РЕА), який розраховується на основі даних по п'яти базових секторах (промисловість, будівництво, роздріб, послуги та оптова торгівля), перебувають в зоні глибокої рецесії.
У червні 2020 року значення Індексу регіональної економічної активності становило - 24,6%, що вдвічі нижче вододілу (50%), умовно відокремлюючи зростання економіки від стиснення.
Рисунок 1 – Узагальнений індекс регіональної економічної активності (РЕА)
Джерело: ВШЕ.
Намагання регіональної економіки «відскочити від дна» наразі залишаються кволими: попри те, що у порівнянні з травнем індекс РЕА додав 6,6 в.п., він як і раніше залишається нижче показників рецесії 2015-16 років і лише дещо перевищив рівні піку фінансової кризи 2009 року. Разом з тим, в зоні спаду залишаються 75 суб'єктів країни-агресора, у 20 з них — рецесія панує в усіх секторах економіки.
У червні «поліпшення кон'юнктури у порівнянні з відповідним періодом 2019 року не спостерігалося в жодному з п'яти найважливіших секторів економіки та в жодному зі восьми федеральних округів», констатують експерти Центру розвитку ВШЕ.
Найгірший стан справ в Далекосхідному Федеральному окрузі, де індекс ділової активності залишився на рівні травневого «дна».
Найгірші справи експерти констатують в секторі платних послуг, витрати на які радикально скоротили споживачі, які пережили в другому кварталі провал реальних доходів на 8% - рекордну з 1999 року величину.
Нагадаємо, пересічні громадяни РФ у другому кварталі поточного року пережили шок, якого історія статистичних спостережень ще не знала. Коронакриза, як наслідок пандемії, жорсткий карантин, девальвація та нікчемні за світовими мірками програми держдопомоги — чинники, які знівелювали віру росіян у власне майбутнє й перспективи економіки. Як засвідчили статистичні дані, віра в майбутнє економіки впала до мінімуму за 11 років.
Істотне падіння (РАЕ 15,9%) фіксується в роздрібній торгівлі, промисловості (31,7%) і будівництві (35,4%).
Дещо кращими показниками характеризується ситуація в оптовій торгівлі – йдеться переважно про продаж сировини за кордон (40,2%).
За даними Мінекономрозвитку країни-агресора, в цілому по країні в червні промисловість впала на 9,4%, роздрібна торгівля — на 7,7%; водночас спад у будівництві майже припинився (-0,1%), а сільське господарство додало 3%.
Втім, усереднена статистика по РФ приховує зони справжнього економічного потрясіння. Наприклад, в Тиві промвиробництво щомісяця 2020 року падає на 35-46%; в республіці Марій Ел спад виробництва досяг 28%, в Костромській області - 26-30%, в Нижегородській - 21-25%, в Улянівській - 21-23%.
В Якутії обробний сектор звузився — на 28%, в Приморському краї — на 35% у квітні та 18% - у травні.
У Костромській області втричі скоротилося постачання споживачів енергією, газом та паром. Споживання енергії в Псковській області звалилося на 31%, в Курганській області — на 46%, в Бурятії — на 34%, в Томській області — на 28%.
Бідність, демографічна ситуація та спроможність регіонів
Бідність породжує демографічну катастрофу. З моменту розвалу СРСР населення Мурманської області скоротилася на 34%, Сахаліну — на 31%, Архангельської області — на 26%. Кожного п'ятого громадянина втратили Амурська, Кіровська, Івановська, Тверська, Тамбовська і Костромська області. Більше ніж на 15% зменшилася кількість населення в Смоленській, Володимирській, Рязанської та Орловській областях.
Ситуацію посилює те, що біля половини регіонів зустріли коронакризу, маючи нульові запаси грошей на бюджетних рахунках.
За оцінкою АКРА, у 37 з 85 суб'єктів РФ залишки коштів в касі, на банківських депозитах і рахунках в казначействі РФ, на початку 2020 року становили менш як 5% від їх податкових і неподаткових доходів за минулий рік.
У 43% регіонів «грошова подушка» покриває менш як місяць бюджетних витрат, а у кожного сьомого її вистачить менше, ніж на тиждень. Це 15 суб'єктів, у яких резерви становлять менше ніж 1% від усіх доходів минулого року.
У 14 регіонів скарбниці практично порожні: залишки на рахунках покривають менше ніж 5% витрат за місяць. Тобто, по суті, є гроші на один-два дні.
Це підсилює залежність суб'єктів від федерального центру і субсидій, які перераховує федеральний бюджет. За січень-червень 2020 року їх загальний розмір досяг 710 млрд рублів — це на 20% перевищує торішні показники.
В підсумку важливо зазначити, загалом у РФ спостерігається яскраво виражена структурно-деформована сировинно-енергетична економіка. Так, частка сировинного експорту сягає 80% загального експорту країни-агресора. Експорт нафти й газу сягає 60% загального експорту Росії та 30% її ВВП. Понад 50 % бюджету РФ, а в окремі роки — до двох третин, формувалася коштом нафтогазових доходів.
Відтак для країни-агресора настали непрості часи — коли не володіння ресурсами, а інноваційність економіки визначає рівень економічного розвитку країни. Провівши аналогію з такими країнами як Німеччина, ми можемо в цьому пересвідчитися, зокрема щодо рівня ресурсозабезпечення та ефективності його використання в цих країнах. Навіть більше, нагадаємо, стратегія ЄС базується на розвитку економіка Євросоюзу у майбутньому на безвуглецевих енергоносіях. Природний газ планують замістити воднем та біогазом. Як пише Deutsche Welle, згідно з планом Меркель, у найближчі 12 років частка сонця, вітру і біомаси у виробленні електроенергії в ФРН повинна бути збільшена вдвічі. Уже у 2019 році поновлювані джерела забезпечують 33% енергоспоживання, а до 2030-го цей показник повинен зрости до 66%.
