$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+19° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Захід слабо відреагував на наступ терористів, оскільки Київ сам не хоче тиснути на агресора

Захід слабо відреагував на наступ терористів, оскільки Київ сам не хоче тиснути на агресора

19 Лютого 2020 14:23

Реакція країн Заходу на вчорашній наступ російсько-терористичних військ на Луганщині була слабкою і декларативною, оскільки Європа використовує політику умиротворення агресора, а не намагається тиснути на РФ економічними санкціями і більш ефективними механізмами стримування. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Дмитро Воронков.

Аналітик вважає недостатньо жорсткою реакцію країн Заходу на вчорашній наступ терористів. Він звернув увагу на досить м’який і ритуальний контекст заяв дипломатів до, і після засідання Ради Безпеки ООН. Їхня суть, на думку експерта, зводилася до закликів дотримуватися Мінських угод, взятих на себе зобов’язань і не перешкоджати процесу мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

«Реакція Заходу була схожа на те, як мати сварить дитину в дусі «Ну-ну-ну, це погано!», без якогось конкретного покарання. Активності з боку країн Заходу, зокрема Європейського союзу, не спостерігається. Реакція досить слабка – лунають виключно декларативні повчання. Можливо, ООН зможе ухвалити якусь резолюцію, але не слід забувати, що вона не є обов’язковою до виконання. Тож все це лише імітація турботи про Україну. З огляду на ситуацію в ПАРЄ, Європа намагається витримувати баланс і не поглиблювати конфлікт з Росією. Брюссель не використовує конкретні заходи покарання у вигляді санкцій тиску і припинення спільних комерційних проектів з РФ, як це роблять США. Європа намагається балансувати на такому рівні - не порушуючи європейські цінності, про які ми так часто любимо чути, і водночас, не посилюючи конфлікт із Москвою»

Дмитро Воронков

політичний експерт


В якості доказу політики умиротворення агресора, Дмитро Воронков нагадав, що ЄС вже поступово скасовує санкції проти Миколи Азарова, Андрія Клюєва та інших осіб з оточення Януковича, а також послаблює риторику, яка «досить завуальована».

Зокрема, за його словами, ЄС ухвалює персональні санкції виключно проти «посадових осіб» незаконно анексованого Криму, а також сепаратистів чи російських ставлеників «Л/ДНР», але не проти Росії, як держави. З урахуванням таких дій, аналітик не вбачає достатнього і необхідного рівня тиску на агресора.

«Захід не готовий йти на серйозне загострення з Росією, оскільки не хоче брати на себе відповідальність за розв’язання Третьої світової війни. Єдиний спосіб, яким сьогодні можна ефективно тиснути на РФ – економічний. Зокрема, США впроваджують і продовжують, передусім, секторальні санкції, які дійсно шкодять російській економіці. Однак Європа цього не робить, хоча в ситуації, що склалася, немає іншого вибору, ніж чинити саме такий тиск. Як варіант, можна використовувати дипломатичні механізми у вигляді відкликання своїх послів. Та мені здається, що Європа на такий крок точно не піде, хоча на мій погляд, це було б правильним рішенням»

Дмитро Воронков,

політичний експерт


Аналітик також розкритикував слабку і непрофесійну реакцію офіційного Києва на вчорашній наступ бойовиків.

«Президент Зеленський назвав наступ провокацією і запевнив, що Україна продовжить домагатися мирного вирішення конфлікту. Хоча, як мені здається, про це навіть не може бути і мови. Він допускав, що спільне патрулювання буде з учасниками ОРДЛО, з їхніми територіальними громадами. Однак мені здається, що події 18 лютого – показова демонстрація того, як терористи хочуть миру і чи варто взагалі з кимось там вести переговори. Насправді, Києву слід дотримуватися риторики «жодних переговорів з терористами» і прямо, не соромлячись, наполягати на посиленні тиску на Росію і терористів. З іншого боку, ЄС повинен був впровадити проти РФ нові санкції, а не обмежитися заявою п’яти країн у Раді Безпеки ООН»

Дмитро Воронков,

політичний експерт


Крім того, Дмитро Воронков вважає, що делегація України в ПАРЄ могла наполягати на перегляді участі російської делегації в засіданнях – тобто, закликати до повторного виключення агресора зі складу Асамблеї. Однак Київ не висунув особливих вимог і прохань до своїх західних партнерів, тому «все закінчилося черговою стурбованістю і засудженням».

Нагадаємо, вранці 18 лютого, російсько-терористичні війська атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Горіхове, Кримське і Хутір Вільний. Внаслідок бойових дій, які тривали кілька годин, один український військовий загинув, четверо зазнали легких поранень.

Представництво України в Європейському Союзі, закликало ЄС рішуче відреагувати на нове загострення на Донбасі, спровоковане російсько-терористичними військами.

Під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, США звинуватили Росію у зриві Мінських домовленостей. А п’ять європейських країн – Бельгія, Естонія, Франція, Німеччина і Польща, виступили із заявою на підтримку України. В документі наголошується, що результати саміту «нормандської четвірки» 9 грудня 2019 року, повинні стати засадою подальшого вирішення конфлікту.