$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+12° Київ +3° Варшава +10° Вашингтон
Запровадження воєнного стану: чому аргументи «проти» - це популізм

Запровадження воєнного стану: чому аргументи «проти» - це популізм

28 Листопада 2018 10:08

Верховна Рада 276 голосами народних депутатів підтримала введення воєнного стану в Україні. З обмеженим терміном дії у 30 календарних днів і з поширенням на ряд областей, тобто – на частині територій країни. Це області, які межують із зоною окупації, Придністров'ям і з водами Азово-Керченської акваторії: Вінницька, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська та Херсонська. Стартує особливий порядок з 9 ранку 28 листопада 2018 року.

Запровадження воєнного стану в Україні – абсолютно новий і невідомий до цих пір режим в історії незалежності держави. Як тільки про це заговорили, з'явилася маса думок і позицій з підтримкою, критикою, запереченням та різними закликами.

Ситуація безумовно складна і серйозна, що вимагає тверезих оцінок. Щоб відокремити зерна від плевел, реальну політику від популізму, істерії та нагнітання, ми вирішили зібрати підбірку думок «за» і «проти» визнаних експертів, військових аналітиків та представників політичних сил парламенту, з аргументацією їх вибору під час голосування 26 листопада.

Чому воєнний стан варто було прийняти?


Воєнний стан – це особливий правовий режим і порядок в державі, при якому передбачається надання держорганам спеціальних повноважень для відвернення національних загроз. Воєнний стан також означає деяке обмеження прав і свобод людини та інтересів юридичних осіб.



Посилюється режим роботи ЗСУ, правоохоронних служб, СБУ, кількість патрулів, може бути збільшено масштаби контртерористичних операцій.

При цьому, порядок воєнного стану не обмежує фундаментальні права людини: право на життя, повагу і гідність, свободу і особисту недоторканність, рівність перед законом і право на житло.

Прихильники введення воєнного стану призводять і політичні, і військово-стратегічні аргументи «за». Президент України і Головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко:

«З усіх опцій, які надає закон «Про правовий режим воєнного стану» до Указу про «Про введення воєнного стану» (президентський Указ від 26 листопада 2018 – прим.авт) увійшли тільки ті, які стосуються, головним чином, різних військових заходів. .. Ми повинні посилити охорону прямо зараз. Заходи, які, у разі вторгнення, дозволять нам швидше відреагувати, як можна швидше мобілізувати усі ресурси»

Петро Порошенко,

президент України і головнокомандувач ЗСУ


Президент зазначив, що повна або часткова мобілізація можлива у разі продовження ескалації з боку Росії.

Павло Клімкін, глава МЗС України, підтримує рішення президента і депутатів Ради:

«Воєнний стан – це концентрація зусиль, яка нам потрібна для того, щоб відвернути подальші акти агресії. Ми прекрасно розуміємо, що Росія підбирається до Маріуполя, до Азовського узбережжя, і може використовувати момент для того, щоб або провокацію, або іншу подію, використовувати для подальшого наступу, вона звичайно може. І блокаду, і блокаду взагалі в регіоні Чорного моря. Тому повинні бути до цього готові, і саме для цього і вводиться воєнний стан»

Павло Клімкін

глава МЗС України


Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, екс-голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації:

«Можете вважати, що введення воєнного стану в 10 областях є певною репетицією і підготовкою. Згідно з нормами чинного законодавства завдяки введенню воєнного стану передбачено таке: встановлювати посилену охорону важливих об'єктів національної економіки; забороняти торгівлю зброєю; встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільної оборони»

Георгій Тука,

заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб


Ряд військових експертів, серед яких Ігор Козій та Ігор Романенко, виступають за введення воєнного стану. Козій зазначає, що необхідно розуміти конкретні заходи, які держава готує в рамках цього режиму. Генерал-лейтенант Романенко вказує на те, що у поточній ситуації українській армії необхідно бути готовою до війни, що і дає воєнний стан:

«Якщо країна має намір воювати і бачить, що сили ворога перевершують її потенціал, то військовим необхідно, як мінімум, провести попередню підготовку до війни. Зараз це і відбувається – в ЗСУ оголошена повна бойова готовність. Це перелік заходів, за якими в армії та інших силових структурах, повинна пройти підготовка застосування Збройних сил протягом певного часу. При цьому «військова небезпека» - це те ж саме, але тільки для усієї держави, а не тільки оборонних і силових структур»

Ігор Романенко,

генерал-лейтенант


Експерт-міжнародник Тарас Семенюк вважає, що введення воєнного стану на деякий час охолоне апетити Кремля на ескалацію агресії на території України. Разом з тим, Москва не відмовиться від подальших намірів розколу нашої держави, розповідає аналітик:

«Москва не відклала свої плани по відновленню проекту «Новоросія». Така ось напруга в Азовському морі, яке згодом може перерости у Чорне море, може бути викликана тим, що Москва може відновлювати сценарій «Новоросія» і покласти око на Миколаївську та Херсонську області. Тому ці області входять до воєнного плану. Москва ніколи не зупинить своїх бажань продовжувати військову агресію»

Тарас Семенюк,

експерт-міжнародник


Олексій Мельник, експерт центру Разумкова, вважає введення воєнного стану в Україні правомірним, так як це передбачено законами країни:

«Чи є доцільним введення воєнного стану? За відповіддю треба звернутися до українського законодавства. Якщо є акт, що класифікується як збройна агресія – а усі випадки докладно розписані, і цей вже далеко не перший – то Конституція, Закон про оборону та інші законодавчі документи вимагають введення воєнного стану на усій території країни або її частині»

Олексій Мельник,

експерт центру Разумкова


Мустафа Найєм, народний депутат, фракція Блоку Петра Порошенка:

«Залишити без відповіді відкриту військову агресію проти країни не можна»

Мустафа Найєм,

народний депутат, фракція БПП


Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко повідомила, що її політична сила підтримала введення воєнного стану, так як це дає можливість «забезпечити військових необхідними інструментами для захисту нашої країни».

Фракція «Самопомочі» опублікувала звернення з аргументацією своєї позиції у facebook:

повідомлення фракції Самопоміч

«Воєнний стан – це єдино правильна відповідь на агресію. Зараз Україна зобов'язана створити два потужних пояса безпеки. Перший – мілітаристський на лінії зіткнення із якісною зброєю і забезпеченням усім необхідним солдатів. Другий – це прямі двосторонні військові договори з нашими сусідами: Польщею, Угорщиною, Словаччиною, країнами Балтики»

Противники введення воєнного стану


Противників введення воєнного стану з чіткою думкою «чому не можна» або «чому проти» виявилося значно менше, ніж тих, хто на все горло кричить про «геноцид нації», «узурпацію влади», «воєнний стан заради скасування виборів» та іншої політичної луски.

Адекватних думок усього нічого. Одна з них – спільна заява президентів України у відставці Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка. Політики висловили сумніви щодо доцільності введення воєнного стану:

спільна заява Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка

«Чи виправдані ці ризики (про обмеження прав і свобод людини – прим.авт.)? Чи допоможе це реальному протистоянню агресору? За п'ять років були ситуації, коли введення воєнного стану було доцільним і можливим – захоплення Криму, Дебальцевський та Іловайський котли, де були тисячі загиблих. Верховна Рада має ухвалити постанову про проведення виборів 31 березня 2019 року. Настав момент, коли від мудрості народних обранців залежить доля держави»


Народний депутат Юрій Бойко, раніше співголова фракції Оппоблоку, а нині – опозиційної платформи «За життя» вважає, що воєнний стан ні на що не вплине:

«Я вважаю, що введення воєнного стану нічого не вирішить, тому що воно не поверне людей, не створить деескалацію в Азовському морі. Прийти до миру там можна тільки шляхом прямих переговорів між нами і РФ. Ми вважаємо, що посередником повинні стати структури ЄС на майданчику ЄС, і там вирішити питання, щоб уникнути трагедії, війни. Те, що зараз нам пропонується, мета, з моєї точки зору, одна – це зірвати президентські вибори, тому що чинний президент країни розуміє, що рейтинг не дозволяє йому перемогти, і таким чином він намагається відстрочити президентські вибори»

Юрій Бойко,

народний депутат, співголова опозиційної платформи За життя


В цілому Юрій Бойко висловлює спільну позицію багатьох противників особливого режиму. Подібну думку з боку експертів висловлює аналітик Dragon Capital Сергій Фурса:

«А які проблеми воєнний стан вирішує сьогодні? Тільки проблему виборів. Найголовнішу проблему для будь-якого політика. Воєнний стан, у тому вигляді як було заявлено на РНБО, не вплине на економіку, не зупинить кредити МВФ, не призведе до мобілізації. Єдине, що зміниться – це вибори. І якщо головний результат введення воєнного стану – це вибори, то може тоді і головна мета – вона ж?»

Сергій Фурса,

аналітик Dragon Capital


Проблема виборів із введенням воєнного стану вирішена. Верховна Рада призначила президентські вибори на 31 березня 2019 року. Тому цей аргумент – застарілий.

Серед інших опозиційних експертів цікавою видається думка Олександра Кочеткова:

[blockquote_with_author name="Олександр Кочетков," position="експерт"]«А чим може допомогти воєнний стан у вирішенні проблеми Азовського моря, про яку фахівці вже криком кричать більше року? Ця проблема вирішується двома діями:
1. Руйнування кримського моста; 2.Спільне патрулювання української акваторії українськими судами і судами країн НАТО. По першому пункту – це диверсія або військова операція, на що у нашої влади духу явно не вистачить. По другому – це політичний шлях, якому наш воєнний стан не допомагає»[/blockquote_with_author]

Позиція Росії


Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, вважає, що воєнний стан в Україні – це частина операції по «припиненню» виборчого процесу. Крім цього, воєнний стан посилить протистояння на Донбасі:

«Це внутрішня справа України, але, безумовно, на тлі електорального процесу, звичайно, подібний крок, як запровадження воєнного стану, має особливе і мало чим закамуфльоване забарвлення ... Потенційно також введення воєнного стану в ряді регіонів може нести загрозу для ескалації напруженості у конфліктному районі, мається на увазі південний схід»

Дмитро Пєсков,

прес-секретар президента РФ

***


Воєнний стан де факто вводиться. В обмеженому списку областей та всього на 30 днів. Але вводиться. А значить, що Україна ступає на досі незвідану дорогу. Шлях цей вимушений, але на наш погляд, необхідний. Ігнорувати або применшувати значення нападу російськими військовими на українські кораблі, які мали законне право проходити через Керченський міст, тактика програшна. Адже проблема загострення в Азовської акваторії, спровокована Росією, існує ще з квітня цього року.

До того ж це прямий доказ агресії Кремля проти України. Контраргументи «іхтамнет» вже не спрацюють. Ні у міжнародних судах, ні на дипломатичному та міжнародному рівнях.

З'ясувати, використовує президент воєнний стан в особистих цілях або це акт відсічі агресії, ми зможемо тільки через деякий час, коли можна буде оцінити реальні заходи, реалізовані в період дії особливого режиму. Вибори президента на березень вже призначені Верховною Радою, тому головний аргумент противників введення, відпадає. Що ж залишається? Поки що – крім протестних гасел – нічого.