Захист прав споживачів фінпослуг: яких змін в регулюванні очікувати банкам
Національний банк України передбачив у своєму нормативно-правовому акті заходи впливу до банків за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, зокрема вимог щодо етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості.
Про це повідомляє пресслужба Нацбанку. Відтак регулятор матиме право застосовувати до банків заходи впливу за порушення прав споживачів фінпослуг – письмове застереження або штрафні санкції. Водночас штрафні санкції можуть коливатися в розмірі від 300 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від виду порушення, йдеться у повідомленні.
Нацбанк затвердив нові правила застосування заходів впливу до небанківських фінустанов, вимоги до розкриття структури власності надавачів фінансових послуг та увів у дію норматив довгострокової ліквідності.
Ми вирішили висвітлити, як зміни позначаться на діяльності банків, та яких регуляторних змін очікувати надалі.
Регулювання діяльності колекторів
Передусім варто зазначити, важливими регуляторними змінами є ухвалення Закону про захист споживачів під час врегулювання простроченої заборгованості (№ 1349-ІХ), введення якого в дію відбудеться 14 липня 2021 року.
Згідно з новими правилами діяльність колекторських компаній, які в інтересах фінансових установ урегульовують прострочену заборгованість за споживчими кредитами, буде суворо регулюватися. Нагляд за роботою колекторів здійснюватиме Нацбанк.
Відтак кредитодавці (банки та фінансові компанії) будуть зобов’язані контролювати поведінку залучених колекторів. Також їм буде заборонено працювати з особами, не внесеними до Реєстру колекторських компаній.
Закон урегульовує всі складові процесу: від визначення і реєстрації колекторів, до механізму взаємодії зі споживачами. У травні НБУ створив спеціальну вебсторінку, присвячену майбутній реєстрації колекторських компаній.
Усі діючі компанії колектори повинні подати до Нацбанку пакет документів для включення до цього реєстру.
Реструктуризація валютних кредитів
Одним із вагомих законодавчих змін поточного року є регулювання реструктуризації валютних кредитів та спрощення процедури банкрутства для валютних позичальників (№ 1381-IX, № 1382-IX, № 1383-IX), які набули чинності 23 квітня 2021 року.
Зокрема, законом № 1381-IX передбачено, що ті позичальники, які не мали простроченої заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті станом на 1 січня 2014 року або погасили її до дня реструктуризації, мають право скористатися умовами реструктуризації за законом.
Їхні валютні зобов’язання конвертуються за середнім обмінним курсом гривні до іноземної валюти. Він визначається як середньоарифметичне між двома офіційними курсами НБУ: на день проведення реструктуризації та на дату надання позики. Після реструктуризації кредит має бути погашений упродовж 10 років, можливе дострокове погашення.
Крім того, цей закон із 23 вересня 2021 року припиняє дію мораторію на примусове стягнення майна громадян за валютною іпотекою.
Закони № 1382 та № 1383 спрощують процедури банкрутства для валютних позичальників та знижують податкове навантаження на громадян, що виникає в разі прощення частини боргу.
Вимоги до розкриття структури власності надавачів фінпослуг
Затверджено вимоги до структури власності надавачів фінпослуг, які Нацбанк у квітні 2021 року затвердив та передбачив чіткі критерії їхньої прозорості (постанова Правління НБУ № 30).
До 17 червня 2021 року всі небанківські фінансові установи (крім кредитних спілок), а також лізингодавці, оператори поштового зв’язку, які мають право надавати окремі фінансові послуги, повинні подати до Нацбанку інформацію про свою структуру власності та опублікувати її на власних вебсайтах.
Крім цього, усі компанії, які звертатимуться до Нацбанку для отримання ліцензії, також повинні розкривати своїх власників та зв’язки між ними. До 17 жовтня 2021 року компанії, які не мають прозорої структури власності, матимуть змогу виправити цю ситуацію та привести структуру власності у відповідність до нових вимог.
Також Нацбанку запустив спеціальну тематичну вебсторінку, на якій зібрано детальну інформацію про етапи розкриття структур власності, типові схеми приховування власників, пояснення та приклади заповнення документів для учасників ринку, найпоширеніші запитання про підготовку документів та відповіді на них.
Уведено в дію норматив довгострокової ліквідності
Рішення про запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR) та методика його розрахунку були затверджені ще наприкінці 2019 року. Початкове значення та перехідний період для впровадження NSFR визначено за результатами тестових розрахунків, які здійснювалися із середини 2020 року.
Банки повинні дотримуватися нормативу NSFR у цілому за всіма валютами, а також забезпечувати розрахунок та моніторинг NSFR окремо в національній та іноземних валютах. Згідно з графіком запровадження NSFR показники банків мають відповідати нормативним значенням, які становлять не менше: 80% – із 1 квітня 2021 року; 90% – із 1 жовтня 2021 року; 100% – із 1 квітня 2022 року.
Варто зазначити, запровадження нормативу NSFR стимулюватиме банки покладатися на більш стабільні та довгострокові джерела фондування. Це дасть змогу збалансувати їхні активи та пасиви за строками погашення і сприятиме зниженню одного із системних ризиків для фінансової стабільності, пов’язаного з короткостроковістю фондування банків.
Визначено тимчасові ліцензійні вимоги для учасників ринку небанківських фінпослуг
У березні 2021 року Нацбанк затвердив тимчасові ліцензійні умови для небанківських фінансових установ та лізингодавців. Ухвалений документ визначає вимоги, яким необхідно відповідати, щоб отримати ліцензію та право надавати фінансові послуги, вимоги до провадження ліцензованої діяльності з надання фінансових послуг, перелік документів, які необхідно подати для отримання ліцензії, а також порядок відкликання (анулювання) ліцензії.
Фактично підходи до ліцензування небанківських установ, які були запроваджені попереднім регулятором, не змінилися. А ліцензії, видані Нацкомфінпослуг, продовжують діяти й після набрання чинності цим документом. Уточнені ліцензійні вимоги визначають порядок відкликання (анулювання) ліцензії за власним бажанням установи, скасовують вимогу подавати фінансову звітність для отримання ліцензії особам, які мають намір здійснювати діяльність лізингодавця, та передбачають вимогу для небанківських фінустанов подавати щорічний звіт за результатами обов’язкового аудиту річної фінансової звітності. Затвердивши тимчасові ліцензійні умови, НБУ вдався до розробки нового положення про ліцензування і реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг. Серед іншого нові правила змінять процедури видачі ліцензій, погодження набуття істотної участі, оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам керівників установ, оцінки фінансового стану установи.
Затверджено нові правила застосування заходів впливу до небанківських фінустанов
Нацбанк визначив порядок застосування заходів впливу до учасників ринку небанківських фінансових послуг за порушення законів та нормативно-правових актів, зокрема й про захист прав споживачів фінансових послуг. Запроваджено пропорційний підхід до застосування заходів впливу.
Новими правилами передбачається порядок застосування таких заходів впливу, як вимога усунути порушення, вимога скликати позачергові збори учасників фінустанови, штраф, тимчасове зупинення або анулювання ліцензії, виключення компанії з реєстру, укладення письмової угоди.
Водночас для високоризикових учасників ринку (страховиків та кредитних спілок) передбачаються також: затвердження плану відновлення, відсторонення керівництва від управління та призначення тимчасової адміністрації.
Окремі заходи впливу передбачені для небанківських фінансових груп. Нацбанк у разі встановлення порушення законодавства з питань нагляду на консолідованій основі матиме право підвищити економічні нормативи та встановити обмеження на окремі види операцій.
Запроваджено дистанційний підхід до інспекційних перевірок банків під час карантину
Нацбанк забезпечив безперебійність банківського нагляду в умовах карантину і зменшив ризики для здоров’я працівників банків та регулятора.
Під час карантину членам інспекційної групи дозволено отримувати віддалений доступ до документів та інформації об’єкта перевірки, використовувати змінні носії інформації. При цьому документи, які складаються під час перевірки, можуть подаватися у формі електронного документа, підписаного цифровим підписом уповноваженої особи.
Оновлено перелік системно важливих банків
НБУ відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків щороку визначає такі банки згідно з даними на 1 січня.
У лютому 2021 року Нацбанк затвердив діючий перелік системно важливих банків, до якого увійшли 13 фінустанов.
Методологія визначення системно важливих банків базується на рекомендаціях Європейського наглядового органу (European Banking Authority). З детальною інформацією про відповідні банки можна ознайомитися на новій сторінці вебсайту де викладено перелік системно важливих банків, який містить інфографіку та корисні посилання на нормативні документи тощо.
Системно важливі банки разом з НБУ увійшли до переліку об’єктів критичної інфраструктури в банківській системі України, який уперше визначено відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».
Нагадаємо, як в Україні, так і в усьому світі скоротилася кількість відділень, відбувся перехід до віддаленої роботи з клієнтами та співробітниками, посилилися кіберзагрози, скоротилася роль готівки. Відтак у фінансовому секторі коронакриза передусім прискорила тенденції, які вже раніше формувалися у секторі. Вони матимуть значний вплив на бізнес-моделі банків, їхню структуру витрат та операційні ризики й зумовлять посткризові умови роботи в секторі.