Захист українського бізнесу в умовах COVID-19: нові законопроєкти та поради ФОПам

Захист українського бізнесу в умовах COVID-19: нові законопроєкти та поради ФОПам

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

З огляду на загальну невизначеність щодо термінів подолання пандемії COVID-19 та масштабів її впливу на світову економіку та, зокрема, економіку України, бюджетний процес у 2020 році здійснюватиметься з урахуванням впливу коронавірусу в коротко і довгостроковому періоді, йдеться в повідомленні Мінфіну.

На тлі бюджетних змін, спрямованих на підтримку економіки під час карантину, та низки законодавчих ініціатив, кожен новий день для бізнесу стає викликом. І передусім це стосується малих підприємств та ФОПів, які працюють в ІТ індустрії, адже така категорія не має ні трудових гарантій, а ні захисту профспілок.

Ми вирішили висвітлити нові законодавчі ініціативи (законопроєкти №3331 та № 3352), спрямовані на зменшення податкового тягаря на малий бізнес в умовах карантину, а також поради підприємцям, права яких виявилися незахищеними.

Новий «антикризовий» законопроєкт: звільнення від податків заробітної плати

У Парламенті зареєстровано 3 квітня 2020 року проєкт Закону №3331 «Про внесення змін до розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування частини заробітної плати найманих працівників в сумі фактичного прожиткового мінімуму на період надзвичайної ситуації чи/та карантину».

Законотворці наполягають на потребі звільнення від оподаткування частини зарплати найманих працівників в сумі фактичного прожиткового мінімуму на період надзвичайної ситуації чи/та карантину. Йдеться про підтримку найманих працівників, які зобов’язані продовжувати виконання своїх службових обов’язків в умовах небезпечних для їх здоров’я  під час надзвичайної ситуації чи/та карантину, йдеться в пояснювальній записці на порталі Верховної Ради.

Пропозиція є  тимчасовою в межах чинності заходів спрямованих на боротьбу з поширенням коронавірусної інфекції,  встановленого Кабміном. Пропонується  звільнити від оподаткування  доходи фізичної особи у вигляді зарплати, нарахованої платнику податку згідно з умовами трудового договору (контракту), у сумі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері соцполітики, в цінах грудня 2019 року.

Нагадаємо, у ВР зареєстровано законопроєкт щодо тимчасової зміни правил оподаткування заробітних плат на період карантину. Законопроєктом №3302 передбачається звільнити від податку перших 4000 грн доходу у випадку отримання найманою особою заробітної плати у розмірі до 7000 грн на місяць (принцип «4-7»).

Підприємців I та II груп пропонують звільнити від єдиного податку

Згодом 16 квітня 2020 року у Верховній Раді внесли законопроєкт №3352 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення платників єдиного податку першої й другої груп від сплати єдиного податку у зв’язку з пандемією COVID-19».

Черговою антикризовою ініціативою пропонується запровадити  тимчасові заходи на періоду з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року з метою пом’якшення негативних економічних наслідків через карантинні заходи. Законопроєктом №3352 передбачається звільнити від сплати єдиного податку «єдинників» першої та другої груп, якщо вони не використовують працю найманих працівників.

Сплачений єдиний податок, визначений відповідним пунктом, протягом зазначеного періоду (з 1 березня по 31 травня), підлягатимуть зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з ЄП за заявою платника податку.

Нагадаємо, наразі органам місцевої влади дозволено зменшувати ставки єдиного податку для І та ІІ груп на період карантину.

В підсумку зазначимо, у разі прийняття відповідні законодавчі акти наберуть чинності з дня, наступного за днем їх опублікування.

Як захистити свої права ФОПам у випадку скорочення

Якщо ФОП працює по найму, то варто усвідомлювати, що він не має ні трудових гарантій, ні захисту профспілки. А відтак якими мають бути кроки у ситуації, створеної кризою COVID-19.

Крок перший – перевірте чинність та умови вашого договору. У випадку закінчення строків контракту, продовживши співпрацю на усних домовленостях, слід вдаватися до єдиної альтернативи – боротьба в суді.  Отож, слід потурбуватися про докази: виписки з банківського рахунку, листування засобами електронної пошти чи в месенджерах або інші наявні докази. Свідків у такому випадку залучати не радять.

Якщо договір співпраці чинний, то такий контракт можна розірвати лише за наявності спільної згоди або ж у суді. Якщо про дострокове припинення співпраці у договорі умови не прописані, то розірвати його можна лише за  згодою найманого ФОПа або ж у судовому порядку.

Враховуючи поточну ситуацію, звісно актуальним є питання, чи може карантин і послідуюча криза розглядатися як істотна зміна обставин. Юристи кажуть —  і так, і ні. Судових прецедентів  у схожих справах немає, але всі усвідомлюють, що наявність подібного рішення може набути масового характеру. В такий умовах, опираючись на досвід минулої фінансової кризи, сторони повинні розділяти цю долю й підстав для розірвання контракту немає.

Отже, розірвати договір у судовому порядку з аргументами про кризу фактично нереально.

Якщо замовник не здатний виконувати зобов’язання за контрактом через зупинення бізнесу, а відтак розорення, то це ще не свідчить про підстави розірвання договору. «Відсутність коштів», а саме банкрутство, має бути визнано судовим рішенням. Якщо ж замовник не визнаний банкрутом у судовому порядку, не розрахувався за послуги й не планує цього робити, то ФОП може звернутися до суду для стягнення заборгованості. Контракт при цьому залишається чинним, якщо немає інших причин для його припинення.

Кризу можуть трактувати як форс-мажор. Форс-мажорними обставинами (або обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні події, що об’єктивно унеможливлюють виконання контракту. Йдеться здебільшого про сильний шторм збройний конфлікт, вибух, пожежу, аварію, тощо. Варто зазначити, обставини можуть вважатися форс-мажорними лише у випадку,  якщо на момент укладення договору їх неможливо було передбачити. Тобто, це обставини, які не залежали від волі сторін, відтак сторони не могли їх уникнути чи їм запобігти. Отже, між форс-мажором та неможливістю виконати контрактні зобов’язання є причинно-наслідковий зв’язок. Форс-мажор не може бути підставою для розірвання договору. Він лише звільняє від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань.

Для пом’якшення наслідків, Верховною Радою на час карантину дозволено не платити єдиного внеску, запровадивши податкові канікули.

Починаючи з 1 березня по 30 квітня ФОПи отримали право не платити єдиного соціально внеску. Крім цього, податкові органи не мають права застосовувати штрафні санкції у відношенні платників ЄСВ (спрощенців), які прострочили свої зобов’язання зі сплати внеску.

В ситуації погіршення ситуації та поглиблення невизначеності наразі існує можливість закрити ФОП за досить кроткий час на порталі «Дія». Після втрати статусу самозайнятої особи, колишній підприємець отримує право на допомогу з безробіття. Зазначимо, на таку допомогу держави можуть розраховувати ФОПи, які сплачували єдиний соціальний внесок протягом не менше шести місяців за останній рік.

В підсумку зазначимо, в сьогоднішніх умовах трудовий договір нікого не рятує, адже власники й без карантину мають право скорочувати чисельність найнятих працівників. А за  законом (530-IX), який недавно ухвалила ВР, власники можуть послуговуватися правом на час карантину відправити своїх працівників у відпустку без збереження заробітної плати.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!