$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон

Засудження журналіста Романа Сущенка: як працює російське «правосуддя»

Марія Гелюх 05 Червня 2018 15:46
Засудження журналіста Романа Сущенка: як працює російське «правосуддя»

4 червня московський міський суд виніс обвинувальний вирок українському журналісту, паризькому кореспонденту інформаційного агентства «Укрінформ» Роману Сущенку. Українця звинуватили у шпигунстві і присудили 12 років колонії суворого режиму.

Майже дворічний процес проходив у закритому режимі, під приводом державної таємниці. Російське «правосуддя» вважає журналіста «кадровим співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». На цьому твердженні і була побудована справа.

Україна заперечує причетність Сущенка до роботи спецслужб та засуджує рішення московського суду. Світова громадськість підтримує Київ та вимагає припинити переслідування журналістів в Росії, а також – звільнити Романа.

Ще один обвинувальний вирок, ще один політв'язень, яких на території Росії і окупованого Криму налічується вже понад 60 осіб – громадян України. Сущенко засуджений слідом за Олегом Сенцовим (20 років колонії суворого режиму), Олександром Кольченком (10 років аналогічної в'язниці), Валентином Виговським (14 років в'язниці за «шпигунство»), Олексієм Чернієм (7 років, звинувачення у «тероризмі»), Миколою Карпюком (22,5 року позбавлення волі) та багатьма іншими.

Незаконно засуджені кримчанин Володимир Балух (голодує з 19 березня) і Станіслав Клих (відмовляється від їжі з 15 квітня) – стан цих політв'язнів оцінюється правозахисниками як найбільш критичний. Павлу Грибу, який у даний час знаходиться у краснодарському СІЗО, на момент затримання в серпні 2017 року був всього 19 років. Стан його здоров'я викликає побоювання серед родичів.

Усі ці процеси і вироки, окрім того, що є необґрунтованими і сфабрикованими, супроводжувалися порушенням прав українців, що у порядку речей при спільній активності російських спецслужб і правової системи. Про особливості національного «правосуддя» по-російськи у справі Романа Сущенка – в нашому спецматеріалі.

Історія засудження


У вересні 2016 року Роман Сущенко перебував у Росії з приватним візитом, під час відпустки. 30 вересня був затриманий співробітниками російських спецслужб за підозрою у розвідувальній діяльності на території РФ. Офіційно російська сторона аргументувала затримання як «упіймання під час проведення розвідувальної акції».

Виявлення журналіста у московському СІЗО сталося випадково і надбало розголосуі 2 жовтня завдяки повідомленням правозахисників з Громадської спостережної комісії Москви:

«Ми абсолютно випадково зустріли у камері карантинного відділення Лефортовської в'язниці 47-річного громадянина України Романа Сущенка. Він розповів, що він – журналіст, якого звинувачують у шпигунстві. Подробиць свого затримання і звинувачень, які йому пред'явили, Сущенко не зміг нам повідомити. Співробітники Лефортово заборонили нам його питати щодо кримінальної справи»

Громадська спостережна комісія Москви,

РФ


Правозахисники розповіли подробиці затримання зі слів журналіста: на нього психологічно тиснули і не дали повідомити сім'ї в Україні про затримання.

Після оприлюднення інформації про арешт, ФСБ повідомила, що зловила полковника Головного розвідувального управління Мінборони України Романа Сущенка:

«Затриманий цілеспрямовано збирав відомості, що становлять державну таємницю, про діяльність Збройних сил і військ Національної гвардії Росії, витік яких за кордон міг завдати шкоди обороноздатності держави»

ФСБ,

РФ


В Укрінформі, де журналіст працював з 2002 року, «факти» ФСБ спростували:

«Усі звинувачення «у шпигунстві» на адресу Романа Сущенка, журналіста з багаторічною бездоганною професійною репутацією, акредитованого в одній з найвпливовіших країн Євросоюзу (у Франції – прим.авт.), яка до того ж є учасником нормандського формату, можуть розцінюватися лише як ще один зухвалий і неправомірний акт з боку РФ щодо українських громадян»

Інформаційне агентство Укрінформ,

Україна


У Міноборони роботу Сущенка на спецслужби також спростовували:

«Ви ж знаєте, що ФСБ усіх українців, які перебувають на території Росії, вважає потенційними шпигунами»

Міністерство оборони,

Україна


Справа Сущенка тривала близько 2 років, увесь цей час Роман провів у СІЗО Москви. Процес проходив у закритому режимі і доступ до ув'язненого або матеріалів справи був строго обмежений. Спочатку прокуратура РФ вимагала 14-річний тюремний термін за статтею 276 КК РФ – шпигунство. Лінія захисту будувалася на фактах невинуватості журналіста. Підсумковим рішенням суду стало засудження на 12 років до колонії суворого режиму.

Процесуально у адвокатів Романа є час на підготовку апеляції, яка буде подана у найближчі дні, як повідомив представник журналіста Марк Фейгін. До слова, останнього позбавили права займатися адвокатською практикою на території Росії. Фейгін, який був провідним адвокатом Сущенка, залишився у процесі на правах громадського захисника.

Хиткі аргументи Росії та порушення прав українця


Незадовго до винесення вироку представник МЗС РФ Марія Захарова прокоментувала підстави для арешту і процесу над Сущенком:

«Сущенко при в'їзді на територію РФ журналістом не був. Він не займався журналістською діяльністю. Про це свідчать оформлені ним документи, він не подавав документи на оформлення журналістської візи. Сущенко не заявляв у юридичній площині про свої повноваження в якості журналіста»

Марія Захарова,

МЗС, РФ


Візит до Росії у вересні 2016 року був приватним, Роман відвідував свого брата. Оформляти документи, як це трактує Захарова, у журналіста, як приватної особи, підстав не було. До того ж, раніше Роман відвідував Москву безперешкодно.

За словами Марка Фейгіна, у процесі над Сущенком російська сторона систематично порушувала права його підзахисного. Фейгін повідомив, що після ознайомлення зі справою і «доказами» російської прокуратури, було зрозуміло: над журналістом вели незаконне стеження задовго до арешту – з грудня 2015 року.

Приводом для арешту стала провокація, спланована самими спецслужбами РФ:

«Роману у Москві передали цифровий носій – диск – щоб він уже доставив його до Парижу (для іншого журналіста – прим.авт.). Самому Романові він був не потрібен, адже він займається журналістикою. Це було потрібно ФСБ, і вони такі історії роблять першокласно. Процесуально це називається оперативна провокація. Особу просто втягують в цю історію, і вона підставляється. Це робиться елементарно»

Марк Фейгін,

захисник Сущенка


Свідчення проти Романа були отримані від «друга сім'ї», з яким журналіст був знайомий 28 років. Фейгін стверджує, що з жодним із цих свідчень сторона захисту згодна не була, про що подавалися відповідні клопотання:

«З жодною експертизою ми не погодилися. Ми всюди писали свої заперечення. Жодне з клопотань не було задоволеним»

Марк Фейгін,

захисник


В ході затримання та перебування під вартою російські правоохоронці регулярно порушували права українця. Про це заявляли не лише адвокати, а й писав «Укрінформ»:

«Він був затриманий у Москві в день прибуття і, у порушення всіх міжнародних правил, про його затримання російська сторона не повідомила нікому – ні дружині, ні у дипломатичні установи, ні за місцем роботи. Про затримання Романа його дружина Анжела Сущенко дізналася тільки вранці у неділю, 2 жовтня, зателефонувавши родичам чоловіка після того, як він два дні не виходив на зв'язок»

Інформаційне агентство Укрінформ,

Україна


Адвокатів та українського консула до Сущенка пустили через 10 днів після арешту, що є прямим порушенням прав людини, відповідно до процесуального законодавства. І тільки через півроку перебування під вартою, 20 березня 2017 року, Роману дозволили побачитися зі своєю дружиною.

За місяць до вироку Сущенка, 24 квітня 2018 року, Марка Фейгіна позбавляють ліцензії адвоката на території РФ. Таким чином Роман залишився без свого захисника, який вів справу з самого початку процесу. Причиною усунення Фейгіна стало «вживання» нецензурної лексики у постах на Твіттері, і з другої спроби співтовариство адвокатів підтримало рішення позбавити Фейгіна права на практику.

У цей же час журналіста перевели на утримання до одиночної камери, але за протестом України незабаром повернули у колишню двомісну. Справа закінчилася оголошенням вироку від 4 червня.

Реакція України


Україна від самого початку протестує проти арешту і звинувачень на адресу Романа. Справа – сфабрикована, процес – політично мотивований і порушує права людини, вважає українська сторона. Президент Петро Порошенко різко прокоментував вирок Сущенкові:

«Безпрецедентний цинізм російського «суду», який за надуманими звинуваченнями засудив українського журналіста Романа Сущенка, доводить – кремлівський режим не зупиниться ні перед чим у своїй спробі зламати дух українців»

Петро Порошенко,

Президент України


Прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав вирок безглуздим і запевнив у готовності України зробити все можливе, щоб звільнити ув'язненого. Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає рішення суду передбачуваним і пообіцяв боротися за звільнення журналіста:

«Хто журналістів рятує, а хтось – садить. Хоча, від РФ ніхто іншого і не очікував. Будемо усіма силами боротися за Романа і далі. Ще раз закликаю всіх, хто збирається до Росії на чемпіонат світу з футболу, усвідомлювати ризики і загрози і не допустити лиха. Роман, тримайтеся!»

Павло Клімкін,

Міністр МЗС України

Світова позиція


Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд вважає вирок Роману Сущенку тиском на журналістів і засуджує дії російської влади:

«Як колишній журналіст, я обурена арештом і засудженням українського журналіста до 12 років позбавлення волі в Росії. Канада засуджує цю спробу репресувати тих, хто працює на захист правди»

Христя Фріланд,

Міністр МЗС Канади


Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір зажадав звільнити незаконно засудженого Сущенка:

«Журналіст – не злочинець. І працівники ЗМІ повинні виконувати свою роботу у безпечних умовах – без погроз, насильства та можливості набути чинності. Я ще раз закликаю російську владу звільнити журналіста Сущенка із в'язниці»

Арлем Дезір,

ОБСЄ


Міжнародний комітет захисту журналістів звернувся до влади РФ з вимогою скасувати вирок, заявила координатор Комітету з питань Європи та Центральної Азії Ніна Огнянова:

«Російська влада оголосила суворий вирок українському журналісту Романові Сущенку після швидкого судового розгляду, не надаючи жодних доказів своїх звинувачень. Ми закликаємо Росію негайно звільнити Сущенка та скасувати усі звинувачення проти нього»

Ніна Огнянова

Міжнародний комітет захисту журналістів


твит Порошенко

Шанси на звільнення


За словами правозахисника Романа Марка Фейгіна, адвокати підготують апеляційне клопотання. Шанс вийти на свободу у журналіста є, якщо сторони зможуть домовитися про обмін:

«Наскільки переговори будуть успішними, буде залежати від багатьох факторів – від Чемпіонату світу, від голодування Сенцова, від готовності і бажання Москви якомога швидше повернути Вишинського (затриманого Україною головного редактора проросійського «РИА-Новости» і обвинуваченого у державній зраді – прим.авт.)»

Марк Фейгін,

захисник Сущенка


Фейгін вважає, що варіант обміну Сущенка на Вишинського, у якого знайшли російський паспорт і Кремлівську нагороду за повернення Криму «на батьківщину» найбільш прийнятний:

«Він теж журналіст, теж звинувачується у зраді Батьківщині. Якщо Кремль думає, що його просто так відпустять, ніяких підстав для цього немає. Було б простіше знайти компромісну форму і обміняти Сущенка на Вишинського і закрити ці дві історії. Москва завжди чекала вироку за тими обвинуваченими, яких вона на своїй території судила. Київ можна вмовити, щоб вони знайшли якусь іншу процесуальну форму припинення справи Вишинського, але тільки у тому випадку, якщо відбудеться обмін»

Марк Фейгін,

захисник Сущенка


Росія зі свого боку, в особі Захарової, вважає, що порівнювати ситуації Вишинського і Сущенка некоректно:

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами «РИА-Новости Украина» - безпідставні, не по якихось моральних стандартах, а просто в юридичній площині. Журналісти «РИА» мали весь пакет українських документів на здійснення своєї діяльності. Саме журналістська діяльність стала приводом для початку обшуків, а потім арештів»

Марія Захарова,

МЗС РФ


Українські експерти вважають, що шанси на обмін існують, але цей процес повністю залежить від волі Кремля.