$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+12° Київ +5° Варшава +13° Вашингтон
Заяви Зеленського в Польщі не свідчать про зміну зовнішньополітичного курсу України

Заяви Зеленського в Польщі не свідчать про зміну зовнішньополітичного курсу України

29 Січня 2020 16:58

Заяви президента Володимира Зеленського про історичне примирення з Польщею, а також про те, що за початок Другої світової війни відповідальний СРСР, не свідчать про зміну курсу офіційного Києва на більш проукраїнський напрямок. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Олександр Кочетков.

Відносно проукраїнську риторику Зеленського під час візиту до Польщі, аналітик пояснив специфікою дипломатії і протокольних заяв, які часто бувають «різнобічними і протилежними».

Експерт нагадав, що Володимир Зеленський балотувався на посаду президента в статусі своєрідного «голубу миру» і ставив завдання налагодити відносини зі всіма сусідами України, які були зіпсовані попередньою владою. Зокрема, з Росією він планував укласти мир на Донбасі, а з Польщею – переступити через історичні суперечки щодо національної пам’яті. Саме останнє, на думку аналітика, глава держави і намагався реалізувати під час візиту до Варшави і діалогу з президентом Анджеєм Дудою.

Водночас, Олександр Кочетков не вважає, що риторика глави держави під час візиту до Польщі свідчить про зміни політики Києва на більш проукраїнську, оскільки позиція Зеленського і його оточення «завжди була «плаваючою», а не чітко вираженою».

«Позиція Володимира Зеленського завжди двоїста. Скажімо, риторика Петра Порошенка, була чітко спрямована на підтримку ультраправих і активних націоналістів. Саме риторика, оскільки дії часто були протилежними. Однак у Зеленського такого немає – він не підтримує ані крайніх правих чи лівих, ані проросійських, ані ультрапатріотів, і намагається балансувати посередині. Так, у Варшаві Зеленський заявив, що за початок Другої світової війни відповідальні дві тоталітарні держави – СРСР і Німеччина. Звісно, це можна розцінити, як проукраїнську заяву, спрямовану проти Росії, яка вшановує Радянський Союз. Але водночас, він заявив, що Україна подолала якісь історичні протиріччя з Польщею. Хоча насправді, ці протиріччя ще не подолано – лише почався діалог з цього приводу. Це приклад двоїстої позиції Зеленського, його т.зв. «серединного шляху» і спроб уникнути крайнощів»

Олександр Кочетков

політичний експерт


Крім того, експерт не вважає висловлені під час візиту до Польщі меседжі, ознакою посилення проукраїнських груп впливу в «Слузі народу» й оточенні президента.

«В оточенні Зеленського є частково проросійські сили, але проукраїнські відсутні зовсім. Ігор Коломойський завжди буде грати свою партію – він ніколи не звертав уваги на національні інтереси України. В оточенні президента ніколи не відмовляються від співпраці з ним та від урахування його інтересів, так само як й інтересів Пінчука, Ахметова, а також інших великих впливових сил. Жодна риторика Зеленського не свідчить про те, що якась з цих сил перемагає, або не перемагає в його оточенні, адже ті люди, які пишуть промови президенту, жодним чином не впливають на зовнішньополітичний курс України. В оточенні глави держави сьогодні частково домінує позиція примирення з Росією переважно на російських умовах, яку очолює Андрій Єрмак. Водночас, вона не є вичерпною. Зеленський весь час балансує, реагує на ситуацію, що склалася тактично, але не стратегічно, і діє строго за обставинами»

Олександр Кочетков,

політичний експерт


Нагадаємо, 26-27 січня президент України Володимир Зеленський здійснив дводенний візит до Республіки Польща. Він взяв участь у пам’ятних заходах в Освенцимі, приурочених до 75-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау.

Під час зустрічі з президентом Анджеєм Дудою, Зеленський заявив, що Україна солідарна з Польщею в тому, що СРСР винен у початку Другої світової війни та Голокості. Також він зазначив, що Україна і Польща змогли понизити градус напруженості довкола важких сторінок спільного минулого.

Додамо, що раніше президент Польщі Анджей Дуда підписав акт про внесення змін до скандального закону про польський Інститут Національної Пам’яті, які скасовують кримінальну відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів» проти польського народу в період з 1925 по 1950 роки.