Зелена енергетика: як галузь обумовила ризики для банків
Високий фіксований тариф та стрімке падіння собівартості будівництва стимулювали інтенсивне зростання потужностей «зеленої» енергетики протягом 2018-2019 років. Близько третини об’єктів фінансувалося кількома вітчизняними банками, які активно кредитували цей сегмент, але допустили надмірну концентрацію кредитів галузі. Зростання потужностей у секторі спричинили проблеми з компенсацією «зеленого» тарифу, і уряд ініціював перегляд умов роботи альтернативної енергетики.
Наразі криза неплатежів в енергетиці триває з березня 2020 року. Ця ситуація впливає на окремі банки, які активно кредитували сектор альтернативної енергетики: заборгованість цієї галузі на кінець жовтня становила 45.1 млрд грн, з якої 75% припадає на держбанки.
З 2017 до 2019 року потужності «зеленої» енергетики зросли в 4.5 рази. Високий зелений тариф із прив’язкою до євро, перманентне зниження приведеної вартості електроенергії з відновлювальних джерел енергії (-39% для вітрових електростанцій (ВЕС) та -82% для сонячних електростанцій (СЕС) за 2010 – 2019 роки) спонукали інвесторів фінансувати будівництво нових об’єктів.
Проте з часом висока вартість почала тиснути на споживачів та зумовила реформи сектору. Починаючи з липня минулого року запущено нову модель ринку електроенергії. Але безпосередньо тарифи не було знижено. Змінився лише механізм розрахунків із «зеленою» генерацією.
Зобов’язання оплачувати електроенергію за «зеленим» тарифом було передане ДП «Гарантований покупець» (ГарПок), який отримує кошти для цих виплат від НЕК «Укренерго» та від перепродажу частини електроенергії НАЕК «Енергоатом».
Рисунок 1 - Середньозважена вартість електроенергії та приведена собівартість «зеленої» енергії, євро за МВт/г
Джерело: ДП Енергоринок, ДП Оператор ринку, ГарПок, IRENA, НБУ.
Однак деякі великі споживачі оскаржили тарифи Укренерго в суді й добилися їх зменшення майже втричі. Згодом експортери електроенергії відмовилися сплачувати Укренерго за її передачу. Це створило дефіцит фінансування ГарПоку.
Реформування сектору
Нетипово тепла зима, згодом розпал коронакризи скоротили електроспоживання у кожному з двох останніх кварталів. Усі ці фактори та зростання обсягу виробництва відновлювальної енергетики (ВДЕ) спровокували критичне накопичення боргів перед «зеленою» генерацією, що дало поштовх до пошуку компромісів учасниками енергоринку.
Рисунок 2 – Розрахунки за «зелену» електроенергії, млрд грн
Джерело: НБУ.
Відтак 12 червня уряд підписав меморандум із виробниками «зеленої» електроенергії, з тим, щоб розв’язати поточну кризу. Зокрема ним передбачено скорочення «зеленого» тарифу та жорсткіші вимоги до постачання електроенергії в межах плану. Своєю чергою держава зобов’язалася погасити накопичені борги.
Ризики концентрації кредитів сектору
Протягом останніх років сприятливі умови роботи альтернативної енергетики посилювали інтерес банків до сектору джерел альтернативної енергетики. Найактивнішими були державні банки – сьогодні їхня частка в кредитах цьому сегменту становить 78%, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 3 - Кредити виробникам ВДЕ, млрд грн, та їх частка у корпоративному кредитному портфелі банків (п. ш.), %
Джерело: НБУ.
Останні зміни в регулюванні енергетичного ринку прямо впливають на фінустанови, які не дотрималися належної диверсифікації своїх портфелів, допустивши концентрацію «зелених» кредитів, попри неодноразові застереження регулятора.
В підсумку варто зазначити, зміна тарифу матиме вплив на частину боржників, які отяжені високими витратами на обслуговування боргу. Для більшості таких підприємств достатнім заходом буде пролонгація кредитного договору без погіршення умов (без зниження NPV) відповідно до чинних нормативних актів регулятора, що не призведе до зростання кредитних збитків. А для невеликої кількості найскладніших кейсів, які потребуватимуть поступок кредитора, в НБУ рекомендують скористатися можливостями Закону «Про фінансову реструктуризацію».