28 лютого, після прес-конференції президента, експерти та журналісти залишилися розчаровані. Порошенко багато говорив про реформи і про те, що ще належить зробити. Згадував і про важливість прийняття закону про Антикорупційний суд, про що йшлося вже не перший місяць. Жодних нових думок або сенсацій.
Голосування, яке відбулося 1-го березня, в деякому сенсі стало несподіванкою. Політична воля українських еліт, до якої зверталися західні партнери, відбулася. Верховна Рада проголосувала проект закону «Про Вищий антикорупційний суд» у першому читанні.
Ближче до вечора 1-го березня з'явилися пости про те, що президент всіх перемудрував. Редакція, в якій був проголосований документ, не містить рекомендацій Венеціанської комісії та МВФ. Проте, закон про Антикорупційний суд прийнятий за основу. Аналізуємо його детально.
Основні норми закону про Антикорупційний суд
Вищий антикорупційний суд (ВАС) буде вершити правосуддя у справах, пов'язаних з корупцією, а також контролювати досудове розслідування цих злочинів. У його компетенції – розгляд справ зі збитками або предметом зловживання в обсягах, що перевищують 500 прожиткових мінімумів для працездатного населення. Станом на 1 січня 2018 року ця сума дорівнює 881 тис.грн.
Відповідно до закону, буде заснований суд першої та апеляційної інстанцій. Підсудність ВАС поширюється на всю територію України.
Спеціальні вимоги до кандидатів
У документі детально сформульовані спеціальні вимоги до кандидатів на посаду судді ВАС. Ця стаття стала предметом суперечки між Україною, Венеціанською комісією та МВФ. Західні партнери вважають, що закон надмірно обмежує список потенційних суддів, так як виконати специфічні вимоги по навичках і досвіду складно. Україна не прислухалася до міжнародних рекомендацій і залишила редакцію статті в початковому трактуванні.
Суддями Антикорупційного суду можуть бути наступні претенденти:
- зі значним досвідом професійної діяльності по боротьбі або протидії корупції в міжнародних міжурядових організаціях або судах;
- ті, що володіють знаннями і навичками застосування міжнародних антикорупційних стандартів і практик, включаючи досвід Європейського суду з прав людини;
- з мінімальним професійним стажем не менше 7 років.
У документі наведено широкий перелік обмежень для тих, хто не зможе зайняти посаду судді. Серед основних:
- кандидати, які раніше працювали в органах прокуратури, системи правопорядку, СБУ, НАБУ та інших структурах (норма, розкритикована Венеціанською комісією);
- глави і співробітники політичних партій, власники представницьких мандатів;
- представники тендерних комітетів та особи, які брали участь у держзакупівлях;
- особи, які мають корупційне минуле або судимість.
Читайте також спецматеріал: Антикорупційний суд: Порошенко проти МВФ
Громадська рада міжнародних експертів
Відбір кандидатів може здійснюватися виключно на конкурсній основі. Створюється Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), роль якої – сприяння Вищій Кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) в оцінці претендентів. Членами Ради можуть бути особи, що мають високу ділову репутацію, міжнародний досвід у боротьбі з корупцією, громадський авторитет, професійні навички.
ГРМЕ – допоміжний орган для ВККС, він формується на підставі рекомендацій міжнародних партнерів України. Якщо Громадська рада ухвалила рішення про непридатність кандидата, ВККС може подолати це рішення більшістю голосів (11 з 16).
У своїх рекомендаціях західні партнери наполягали на ключовій ролі Громадської ради при відборі кандидатів. Цю вимогу Україна проігнорувала.
Закон прописує додаткові гарантії для безпеки суддів Антикорупційного суду. Перевірка суддів на сумлінність, відсутність конфлікту інтересів та ознак зловживання повноваженнями проводиться всіма законними способами, які процедурно називаються моніторингом відповідності.
Судді зобов'язані щорічно проходити підвищення кваліфікації з боротьби і протидії корупції.
Початок роботи Антикорупційного суду
У «Прикінцевих положеннях» документа сказано, що закон вступає в силу на наступний день після його публікації в офіційних джерелах ( «Голос України»). Протягом місячного терміну Державна судова адміністрація України зобов'язана затвердити число суддів Вищого антикорупційного суду, а в річний термін – створити сам суд.
Законом не визначено загальну кількість суддів. Унормовано, що суд може розпочати свою роботу, якщо призначено 2/3 від їх загальної кількості. Протягом місяця після призначення суд скликає збори, на якому визначається дата початку роботи.
Експертні оцінки
Під час голосування в парламенті розгорілися дискусії щодо терміновості розгляду закону. Депутати опозиційних сил протестували проти скороченої процедури, без аналізу і обговорень норм. Глава Верховної Ради Андрій Парубій запропонував підтримати закон за основу, а всі подальші розгляди залишити до другого читання:
«Всі дискусії ми зможемо провести між першим і другим читаннями, обговорити всі рекомендації Венеціанської комісії. Зараз нам важливо зробити перший і рішучий крок у боротьбі з корупцією»
Безумовно, Парубій лукавить. Парламент свідомо затягував прийняття цього закону всі попередні періоди. З огляду на те, що президентський законопроект жорстко розкритикували у Венеціанській комісії, МВФ, Світовому банку і ЄС. Основна вимога міжнародних партнерів – до подачі на голосування в Раду закон вже повинен містити рекомендації ВК.
Такої думки дотримуються і експерти. Парламент не прийняв закон про Антикорупційний суд у тому вигляді, як того вимагали зобов'язання України перед партнерами. Попри неодноразові обіцянки президента. Верховна Рада проголосувала формальне рішення, яке ще треба буде доопрацьовувати і узгоджувати. А значить, початок роботи Антикорупційного суду знову відтягується. А це одна з претензій до української влади.
З огляду на системні рекомендації від ВК, МВФ і Світового банку, які закон проігнорував, очікується новий виток політичної дискусії і зовнішнього тиску на Київ. Включаючи фінансову допомогу партнерів. Влада, зі свого боку, формально виконала одну з умов для отримання нового траншу від МВФ.
1 березня постпредставник МВФ в Україні Йоста Люнгман нагадав про головні умови для отримання Україною чергового траншу в розмірі $ 1,9 млрд:
«Ухвалення закону про Антикорупційний суд і підвищення цін на газ – все це є реальним. І це можна реалізувати швидко, якщо на те буде воля»
Україна заговорила і про підвищення цін на газ для населення. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко. У перспективі – встановлення єдиних тарифів для всіх споживачів – підприємств і приватних осіб. Поки невідомо, коли це буде реалізовано.
«В цілому наше бачення – провести монетизацію субсидій, зробити функціонування ринку з тим, щоб дійсно була конкуренція за споживача, потім буде зниження ціни, і тільки після цього можна говорити про рівні ціни»
Повертаючись до Антикорупційного суду, варто підкреслити, що навмисне затягування зі стартом його роботи переслідує цілком зрозумілу мету. Спочатку провести вибори, потім – розбиратися з корупціонерами.
При таких темпах, як це відбувається, до 2019 року суд якщо і почне свою роботу, то перші рішення будуть винесені вже після виборів. На що влада і розраховує. Такий сценарій влаштовує всіх без винятку представників політичних сил. Воля відбулася, але як завжди з важливих і непопулярних заходів, із застереженнями.
Що стосується міжнародних партнерів, їх чекає черговий раунд переговорів і торгів з Україною.
Марія Гелюх
