Після скандального рішення Конституційного Суду про обмеження функцій Національного Агентства з протидії корупції та скасування кримінальної статті за незаконне збагачення в Європейському Союзі заговорили про призупинення безвізового режиму з Україною.
Саме антикорупційні зусилля держави були обов'язковою умовою для візової лібералізації. Відповідно, відкликання функціональності антикорінституцій ставить під сумнів євроустремління і перспективи України.
Значення рішення Конституційного Суду
27 жовтня Конституційний Суд України прийняв рішення про невідповідність ряду норм антикорупційного законодавства Основному Закону країни. Мова про визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу, згідно з якою передбачалася кримінальна відповідальність для чиновників за подачу неправдивої інформації в своїх деклараціях про доходи.
Також Суд визнав невідповідність з Конституцією деяких положень закону «Про запобігання корупції». На думку КСУ, повноваження Національного Агентства з протидії корупції щодо перевірки та контролю над деклараціями чиновників та їх майном, а також способом життя, є незаконними. Ці повноваження НАПК нібито «тиснуть» на судову владу і суддів в Україні:
«Конституційний Суд України констатує, що Національне агентство з питань запобігання корупції як орган виконавчої влади здійснює контроль над конституційно закріпленими інститутами, якими є суди і Конституційний Суд України. З огляду на це, Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність... повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції в частині контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади»
Представник президента Зеленського в КС Федір Веніславський також заявив, що Суд скасував і право НАПК вести моніторинг витрат і доходів суддів.
Коментар ЄС
Європейський Союз негативно відреагував на рішення КСУ. У листі посла України при ЄС Миколи Точицького на ім'я віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної йдеться про можливе припинення безвізу:
Позиція ЄС базована на тому, що Україна як держава згортає антикорупційні реформи, завдяки яким і був досягнутий вільний режим перетину кордонів з Європою. Інституційність і незалежність Української антикорупційної інфраструктури ставиться під сумнів рішеннями Конституційного Суду. Отже, безвізовий режим може бути переглянутий.
Коментар влади
Після рішення КС та оприлюднення відповідного листа з боку ЄС, профільний міністр Стефанишина заявила, що рішення КС – політичне, але безвізу воно не завадить:
«Безвізу з ЄС бути! Є сили всередині країни, зацікавлені в тому, щоб зупинити європейську та євроатлантичну інтеграцію України, і одночасно позбавити українців безвізу. Запевняю, їм це не вдасться!»
Президент Володимир Зеленський відреагував на позицію КСУ законопроектом, яким має намір відправити у відставку Конституційний Суд, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків, а також скасувати прийняті ним зміни до антикорупційного законодавства.
Конституція України, до слова, не передбачає подібний порядок припинення повноважень суддів КС. У той же час, Основний закон містить чіткі вимоги до процедури відставки цих суддів. Також в Конституції зафіксовано, що рішення і висновки КСУ є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Що думають експерти
Один з прихильників антикорупційних реформ в Україні Єгор Соболєв вважає, що підстав у ЄС переглянути безвіз цілком достатньо. Так як ті норми, які КС скасував, «були останнім аргументом для Євросоюзу щодо скасування віз для українців».
Схожу думку поділяє редакція «Європейської правди», яка під грифом Editorial вийшла з думкою про руйнівність рішення українського суду для майбутніх відносин з Європою, включаючи безвізовий режим:
Експерти «Європейської правди» впевнені, що у Брюсселя є всі підстави запустити процедуру призупинення, більш того, для цього передбачений і юридичний механізм:
Інше питання, чи стане Брюссель цей механізм застосовувати на ділі? Якщо стане, тоді Україна буде першою державою на шляху відкату візової лібералізації з Європою.
«Все йде до того, що незабаром знову доведеться згадати ці навички спілкування з консулами в посольствах, ці навички запису для подачі документів, ці навички збору довідок та заповнення анкет, це позування в фотостудії «на анкету для візи». Пора!»
Тут справедливо згадати, що ЄС вважає за краще дипломатичний шлях вирішення криз у відносинах з партнерами. І в контексті того, що відбувається в Україні буде пильно спостерігати за розвитком цієї ситуації. І поки антикорупційна архітектура не буде відновленою і працездатною, говорити про подальшу підтримку ЄС, включаючи фінансову, не доведеться.
У цьому контексті цікава думка голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Він вважає, що скасування безвізу з ЄС – це не головна проблема для Києва. КСУ фактично дозволив корумпованим чиновникам безкарно грабувати країну. Схожі думки можна зустріти у багатьох експертів і звичайних користувачів соціальних мереж.
З іншого боку, абсолютно справедливо ставити питання законодавцю: чому антикорупційні норми виписані таким недбалим чином, що їх можна оскаржити і скасувати, поставивши під удар зовнішньополітичний і цивілізаційний курс усієї держави?
Політолог Володимир Фесенко говорить про те, що позбавлення України безвізу – не в інтересах самого ЄС. Замість цього застосувати санкції можна вибірково, конкретно проти тих, хто причетний до вирішення КС:
«Я б застеріг європейських політиків від поспішних і помилкових рішень, особливо щодо безвізового режиму для України. Адже рішення Конституційного суду побічно спрямоване на провокування кризи у відносинах між ЄС і Україною, на дискредитацію політики європейської інтеграції. Скасування безвізу для України зіграла б, перш за все, в інтересах противників європейської інтеграції України. Якщо вже позбавляти когось безвізу, то всіх, хто причетний до цього рішення, а заодно було б логічним провести міжнародне розслідування щодо незадекларованої зарубіжної власності наших суддів, депутатів та високопосадовців»
***
Україна переживає глибоку конституційну та інституціональну кризу. І в цій ситуації більшість поглядів, включаючи міжнародних партнерів, звернені до президента Володимира Зеленського як гаранта української Конституції. Сам він знаходиться в патовій ситуації. З одного боку, є вищий орган конституційної юрисдикції, КСУ, рішення якого обов'язкові і оскарженню не підлягають.
З іншого боку, цей Суд приймає рішення, яке виглядає несправедливим і таким, що шкодить національним інтересам України. Фактично, президента закликають втрутитися в ситуацію. І глава держави готовий це зробити способом, що суперечить Основному закону. Чи припустимо це у правовій державі?
Очевидно, що вихід з кризи шукатимуть в стінах парламенту. Як і те, що проблемою позбавлення безвізу Україна не обмежується. Відновити довіру до Конституційного Суду, ігноруючи власне Конституцію, рішення з ряду сумнівних. Адже в такому випадку оскаржити і скасувати можна абсолютно будь-які закони.
Експерти радять Зеленському йти правовим шляхом, не ламаючи конституційні норми. Удосконалити антикорупційне законодавство і поступово змінити склад КС. Що вибере президент, вплине в тому числі і на безвізовий режим між Україною і ЄС.
