31 січня у Страсбурзі завершила роботу зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. На цей раз українська делегація повноцінно брала участь у засіданнях відомства. З головною метою – повернути санкційний режим проти росіян. Що виявилося недосяжним.
Загальні підсумки сесії для України суперечливі. На тлі зростання проросійських симпатій серед європейців наша делегація програла кілька важливих голосувань. Водночас моніторингова резолюція по демократії в РФ, як і інші документи Асамблеї, містять принципові позиції та вимоги країн-учасниць до Росії і щодо її агресії в Україні.
Підсумки сесії для України під знаком «мінус»
Минулу осінню сесію ПАРЄ Україна бойкотувала на знак протесту проти повернення делегації з РФ без виконання нею принципових умов. У тому числі – стосовно війни на Донбасі та анексії Криму. Зимову сесію Київ вирішив не ігнорувати. Верховна Рада делегувала команду парламентаріїв на чолі із депутатом від «Слуги народу» Єлизаветою Ясько.
Перші дні роботи Асамблеї принесли Україні кілька неприємних, але очікуваних результатів.
Повноправна участь росіян
Перед поїздкою до Страсбурга Ясько пообіцяла боротися за відновлення антиросійських санкцій в рамках ПАРЄ. Українська делегація ініціювала обмеження повноважень делегації РФ, проте на етапі голосування це рішення підтримали 44 депутата проти 96 тих, хто виступив за збереження росіянами повноправної участі в Асамблеї.
Як писала «Європейська правда», доповідь з цього питання доручили підготувати голландському соціалісту Тіні Коксу із відкритими проросійськими поглядами:
До слова, делегат від української партії «Опозиційна платформа – За життя» Юлія Льовочкіна проголосувала за повернення росіян до складу ПАРЄ без обмежень.
Єлизавета Ясько назвала рішення Асамблеї новою європейською «нормальністю».
Недієздатна санкційна процедура
29 січня ПАРЄ затвердила новий механізм накладення санкцій на ті країни, які будуть визнані серйозними порушниками Статуту Ради Європи. Щоб визнати країну-учасника таким порушником, потрібна спільна згода власне Асамблеї, а також Комітету міністрів та генерального секретаря РЄ.
В основі процедури, яка триватиме 9 місяців, лежать не санкції, а діалог із порушником. У разі досягнення мінімального прогресу за цей час, процедуру продовжуватимуть.
Таким чином, санкційна політика ПАРЄ зводиться до формалізму, без будь-яких практичних наслідків для тих країн, які грубо ігнорують принципи Ради Європи.
Затвердженням нової процедури, яку підтримали 109 делегатів проти 24, Росія фактично отримала потужний імунітет на будь-яке обмеження своїх прав як країна-порушник.
Кадрове голосування на користь РФ
Ще одним неприємним моментом для України цієї сесії стало призначення на посаду віце-президента Асамблеї російського делегата Петра Толстого. За Статутом, віце-президент може підміняти президента ПАРЄ або керувати сесією/дебатами, а також впливати на формування порядку денного відомства.
Україна безуспішно спробувала заблокувати це призначення, використовуючи процедуру окремого голосування, проте більшість голосів підтримало повноваження Толстого. Влітку 2019 року наша делегація змогла заблокувати аналогічне призначення – віце-президентом росіянина Леоніда Слуцького, відомого своєю відкритою антиукраїнською позицією.
Висновок для Києва за усіма цими рішеннями полягає в тому, що настрої європейських колег змінюються на користь Росії.
Причини поразок
Як пишуть експерти, більшість рішень ПАРЄ були цілком прогнозованими. Причини наших дипломатичних поразок криються у тому, що Європа принципово прагне не ізоляції Росії, а діалогу з нею.
«Посилення російської та ослаблення нашої трактовки подій – не наслідок, а причина зміненого клімату в ПАРЄ. Асамблея – всьогоо лише дзеркало того, що відбувається в країнах Європи»
Версію про те, що Україна програла багато рішень через нібито «неспроможність» нової делегації, експерти відкидають:
«Принципових помилок української команди на цій сесії не було. Винуватцем «прощення» Росії не є ні нинішня делегація, ні попередня. Процес повернення росіян почався ще два роки тому, а весною 2019 став незворотним. Така міжнародна реальність»
Разом з тим, для України важливо те, що багато принципових речей європейське співтовариство залишає в силі. І позитивні підсумки цієї сесії для Києва також істотні.
Підсумки сесії ПАРЄ під знаком «плюс»
Голосуючи за повноправну участь Росії у складі ПАРЄ, європейці внесли до заключного документу дві важливі правки. Крим – це Україна, а Росія – це агресор. І усі вимоги до росіян, викладені у прийнятих раніше резолюціях, залишаються чинними. Асамблея закликає Москву припинити війну на Донбасі і повернути незаконно анексований Крим під український суверенітет. Ці позиції підтримала абсолютна більшість делегатів.
ПАРЄ: Росія – сторона конфлікту в Україні
Рішенням від 30 січня Парламентська Асамблея прийняла ще один документ – моніторингову резолюцію по демократії в Росії. У ньому сказано про те, що держава порушує права людини і підриває демократичні принципи верховенства права:
Принциповим моментом документа стало визначення Росії як сторони Мінського процесу. Цю правку до резолюцію внесла Україна і її підтримала більшість голосів.
Крім цього, резолюція містить такі вимоги до Москви:
- Відмовитися від незаконної анексії Криму;
- Припинити військову агресію на Донбасі і підтримку незаконних збройних угруповань на сході України;
- Припинити анексію територій Грузії – Південної Осетії та Абхазії;
- Не перешкоджати виконанню рішень ЄСПЛ;
- Співпрацювати у справі про розслідування авіакатастрофи рейсу MH17 під Донецьком.
До чого готуватися далі
Всупереч зростанню проросійських настроїв серед європейців, Україні варто продовжувати роботу в ПАРЄ. На думку експертів, це єдино правильний шлях для збереження українського голосу на цьому міжнародному майданчику. Вихід з Асамблеї, Ради Європи або демарш на її рішення в даних умовах тільки послабить Київ, вважає Сергій Сидоренко:
«Зробивши це, Україна зашкодила б тільки самій собі. Ідею вийти з Ради Європи немає сенсу розглядати в принципі. Це – неприйнятний шлях для держави, яке зближується з ЄС, і ще й прагне туди вступити. Євросоюз і Рада Європи – це різні організації, але вони пов'язані. Вступ до ЄС без членства у Раді Європи неможливий чисто юридично. Та що там членство – навіть асоціація між Україною і ЄС буде зруйнована в разі виходу Києва з РЄ. Недарма текст Угоди про асоціацію кілька разів, від преамбули і перших статей, посилається на конвенції Ради Європи»
Про те, що роботу варто продовжувати, вважають і у владній команді, і в опозиції. Як інакше протистояти інформаційним війнам агресора, якщо не за допомогою подачі об'єктивних і підтверджених міжнародними інституціями фактів?
Інше питання, наскільки злагоджено може працювати українська делегація в складі непримиренних політичних сил і не виносити сміття з хати на трибуни у Страсбурзі? Зимова сесія показала, що в цілому – може. І протиріччя між владою та опозицією можуть залишатися всередині України.
Над чим Києву необхідно працювати, так це над позитивним порядком денним для ПАРЄ. Іншими словами – над рішеннями, які виправдовують і підтверджують авторитет Парламентської Асамблеї, спрямовані на захист демократії, прав людини і верховенства права. Таку рекомендацію дають експерти.
Зміцнити коаліцію партнерських країн на підтримку України в рамках ПАРЄ можна і за рахунок більш проактивної просвітницької роботи. Відносно Криму і того, що відбувається на Донбасі. Використовуючи напрацювання правозахисних організацій та процедурні можливості Асамблеї по ініціації моніторингу при порушеннях.
Загальний висновок із зимової сесії ПАРЄ для України полягає в тому, що представництво наших інтересів там стає новим викликом для української дипломатії. В умовах зростання лояльності до Росії і нової європейської «нормальності» - бажання діалогу з Москвою всупереч військовій агресії і перекроюванню кордонів суверенних держав у ХХІ столітті.
