Реєстрація великої кількості спостерігачів на президентських виборах 2019 року є прагненням кандидатів фіксувати порушення, а пізніше добиватися визнання виборів недійсними. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів парламентський оглядач громадського руху «Чесно» Олександр Саліженко.
За словами експерта, зняття кандидатами своїх кандидатур на користь опонентів є виборчою технологією. Таким чином учасники виборчої гонки попередньо укладають таємні домовленості і застосовують технології латентної підтримки для майбутніх політичних союзів та виборчих кампаній.
«Наприклад, Сергій Тарута заявив про намір підтримати Юлію Тимошенко, але він не зніматиме кандидатуру на її користь, оскільки за Законом це можна було зробити лише до 7 березня. Активісти руху «Чесно» підрахували, що лише офіційно він витратив на кампанію щонайменше 150 мільйонів гривень, а є ще неофіційні видатки. Однак постає питання, що Тарута отримає в обмін за підтримку на виборах Тимошенко? Він запевняє, що жодних домовленостей не було, що вони просто відстоюють проведення чесних і справедливих виборів без порушень та слідкуватимуть за перебігом голосувань. Однак не виключено, що підтримка лідера «Батьківщини» напряму пов’язана з парламентськими виборами»
парламентський оглядач громадського руху «Чесно»Водночас Олександр Саліженко зазначив, що зняття деяких кандидатів з виборів, не гарантує перетікання електорату до кандидата, на користь якого була знята кандидатура. За словами експерта, значна частина виборців, які підтримували Андрія Садового, не готові голосувати за Анатолія Гриценка і можуть підтримати іншу фігуру.
Ще однією особливістю цьогорічних президентських виборів, активіст руху «Чесно» назвав рекордну кількість спостерігачів від 139 неурядових організацій України, чого не спостерігалося під час попередніх виборчих кампаній.
«Масова кількість спостерігачів пов’язана з вирішальним характером виборів. Таким чином кандидати розраховують пильніше слідкувати за ходом голосувань, фіксацією порушень та попереджувати ймовірні фальсифікації. Якщо ж порушення будуть, вони розраховують фіксувати їх і пізніше оскаржувати результати виборів у суді. Водночас кандидати використовують спостерігачів для проштовхування на виборах своїх інтересів, для захисту своїх голосів в окремих регіонах та на окремих дільницях. Наприклад, в когось із кандидатів більш сильні команди в містах-мільйонниках, а в когось – у дрібних селах. Тому вони кинуть усі ресурси для захисту голосів на своїй «вотчині» і використають для цього спостерігачів»
Наступною виборчою технологією, що застосовується на нинішніх виборах, Олександр Саліженко назвав фейкові соціологічні дослідження. Експерт нагадав, що ця технологія застосовувалася і під час попередніх кампаній, а головним елементом маніпуляції є вузька соціологічна вибірка.
«Соціологічні служби, які проводять дослідження, завжди вказують по кілька тисяч опитаних респондентів. Однак будь-який соціолог підтвердить, що в опитуванні найважливіше – це якість вибірки. Має бути дотримана чітка методологія, аби кінцеві результати відбивали реальну, а не надуману ситуацію. З наближенням дня виборів, кількість соцопитувань невпинно зростає, а в більшості з них лідером є Володимир Зеленський. Водночас не слід забувати, що його електоратом переважно є молодь. Під час опитування молоді люди можуть казати, що підтримують і готові проголосувати за цього кандидата, а 31 березня взагалі не прийти на виборчі дільниці»
Також активіст руху «Чесно» констатував традиційне використання під час нинішньої кампанії технології «адміністративного ресурсу». Водночас, за його словами, у нинішніх перегонах кандидати намагаються використовувати цю технологію більш приховано, ніж на попередніх виборах.
«Елемент використання адмінресурсу проглядається в кампанії президента Петра Порошенка. Візити глави держави у регіони, відбуваються за наступною схемою – вранці засідає Рада регіонального розвитку, а у другій половині дня президент зустрічається з виборцями і займається агітацією. З одного боку, це начебто не порушення закону і не використання адмінресурсу, а з іншого – робоча поїздка супроводжується хитрою агітацією»
Крім того, Олександр Саліженко констатує прагнення деяких кандидатів використати під час виборів силові структури та підрозділи, аби пізніше доводити порушення чи фальсифікації на тих чи інших дільницях. Однак він нагадав, що під час попередніх виборчих кампаній, такі порушення не були доведені силовиками і судами, і ніхто не був покараний.
Нагадаємо, на президентські вибори 2019 року Центральна виборча комісія (ЦВК) замовила близько 60 млн бюлетенів, що викликало невдоволення населення. Також ЦВК збільшила кількість бюлетенів для першого туру на 260 тисяч штук. Така кількість замовлена відразу на два тури виборів.
Виготовлення та упаковка 60 млн 359 тисяч 600 бюлетенів на вибори президента України обійдеться у 166,36 мільйонів гривень.
До списків виборців може бути внесено понад 29,8 мільйона громадян. З урахуванням тимчасово переміщених осіб з ОРДЛО і незаконно анексованого Криму – 34,5 мільйони. ЦВК за допомогою Державного реєстру виборців, зможе відстежувати зміни у базі даних онлайн. Це унеможливить повторне голосування на іншій дільниці.
Станом на 19 березня ЦВК зареєструвала на виборах президента 1127 офіційних спостерігачів від 13 міжнародних організацій та 10 іноземних держав.
