Зняття обмежень, вільний рух капіталу: НБУ оприлюднив дорожню карту розвитку валютного ринку

Зняття обмежень, вільний рух капіталу: НБУ оприлюднив дорожню карту розвитку валютного ринку

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

З початком року Нацбанк оприлюднив усі затверджені  нормативно-правові акти, які стали основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції». Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

  • Постанови № 1–3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі діятимуть тоді, коли Національний банк не матиме потреби застосовувати заходи захисту на валютному ринку для упередження обставин, що загрожують макрофінансовій стабільності.
  • Постанови № 4 та № 6 також є постійно діючими актами. Вони визначають загальний перелік можливих заходів захисту та критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також запроваджують повідомну процедуру щодо кредитних договорів з нерезидентами.
  • Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.
  • Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.
  • Постанова № 8 є одним із ключових документів у впровадженні ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.

В сукупності прийняті нормативно-правові акти є наступним важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми відповідних документів обумовлюють дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями та розширюють перелік доступних валютних операцій. Нова система валютного регулювання запрацює з 7 лютого 2019 року разом із введенням в дію Закону України «Про валюту і валютні операції».

Для оптимального забезпечення вимог нового валютного законодавства, Правлінням Національного банку затверджено ще два технічних документи:

  • постанова N10 від 2 січня 2019 року «Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України». Цей документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі. Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень;
  • постанова №16 від 4 січня 2019 року «Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій», яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.

Національним банком України визначено низку обмежень, які будуть скасовані з 7 лютого 2019 року:

Відповідно, нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку, що полегшить ведення бізнесу та поліпшить інвестиційну привабливість України. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень:

  • вдвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
  • скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
  • дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
  • скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
  • скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
  • скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
  • дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
  • дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
  • скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
  • дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);
  • дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
  • дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;
  • дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;
  • збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
  • збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
  • дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
  • дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
  • дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
  • банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
  • дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;
  • скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
  • дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;
  • уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.

Що це дає в контексті спрощення валютного контролю для учасників валютного ринку.  В рамках нової системи валютного регулювання Національний банк також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом «більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги».

Вирішення завдань ризик-орієнтованого нагляду полегшить роботу для банків в сфері фінансового моніторингу, що обумовлює можливість послаблення зайвих процедур нагляду за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (розбіжності в обсягах операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо), що суттєво зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу. Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

НБУ розробив етапи імплементації валютної лібералізації в межах виробленої НБУ дорожньої карти:

Головні пріоритети – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Зокрема і насамперед:

  • поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;
  • скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);
  • зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;
  • скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
  • скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;
  • скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;
  • підвищення і скасування ліміту на купівлю фізособами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн/день.

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

  • поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;
  • скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;
  • скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;
  • зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті валютним з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;
  • скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;
  • підвищення і подальше скасування ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
  • підвищення і подальше скасування ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
  • скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);
  •  відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про «спліт»);
  • дозвіл на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про «спліт»).

Таким чином, скасуванню валютних обмежень насамперед передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наставатимуть сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Національний банк прибиратиме обмеження на валютному ринку, і навпаки.

Варто підкреслити, що дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про «спліт», реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

Остаточною  метою НБУ – зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: