Зовнішньо-економічні тенденції та їх вплив на Україну

Зовнішньо-економічні тенденції та їх вплив на Україну

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Згідно із прогнозами Національного банку, темпи зростання глобальної економіки у 2018 – 2020 роках поступово уповільнюватимуться, хоча й залишатимуться на відносно високому рівні. Основними причинами залишатимуться загострення торговельних воєн, геополітична напруженість на Близькому Сході, посилення фінансових умов, зростання цін на енергоносії.

Перспективи економічного зростання США залишаються наразі сприятливими завдяки інвестиціям у інфраструктурні програми та скороченню податків. Додаткову підтримку надаватиме відносно стійкий споживчий попит завдяки зростанню доходів та найнижчому за останні 50 років рівню безробіття. Водночас зростання споживчого попиту сприятиме збільшенню обсягів імпорту, тоді як для експорту суттєвим фактором стримування будуть наявні та можливі додаткові зворотні заходи торгових партнерів. У результаті посилюватиметься інфляційний тиск, що спонукатиме Федеральну резервну систему й надалі підвищувати процентну ставку. Очікується два підвищення ставки в 2019 році, що максимально наблизить ставку до нейтрального рівня.

Економічне зростання Єврозони поступово уповільнюватиметься, однак залишатиметься близьким до потенційного рівня. Підтримку надаватимуть зростання заробітних плат та зайнятості завдяки збільшенню витрат підприємств на робочу силу, зростання кредитування приватного сектору. Натомість невирішеність питання щодо Brexit, торговельні протиріччя зі США та непрямий вплив торговельного протистояння між США та Китаєм стримуватимуть економічну активність.

Реальний ВВП окремих країн – ОТП України, % р/р

Інфляційні процеси розвиватимуться, з одного боку, під впливом зростання цін на нафту, а з іншого – внаслідок зниження цін на інших товарних ринках через протекціоністські заходи. Європейський центральний банк  за таких умов продовжуватиме, як і оголошував, згортання програми кількісного пом’якшення, однак утримуватиме процентні ставки на поточному рівні щонайменше до другої половини 2019 року.

Економіки країн, ринки яких розвиваються, в останні періоди зазнали суттєвого впливу негативних факторів як з боку товарних, так і фінансових ринків. Ураховуючи те, що дія геополітичного протистояння та торговельних воєн, які спровокували зміни на ринках, триватиме, варто очікувати певного уповільнення в розвитку й цієї групи країн. Водночас перспективи економічного зростання суттєво відрізняються залежно від регіону. Так країни ЦСЄ, попри певне уповільнення, зростатимуть сталими темпами завдяки стійкому споживчому попиту. Разом з тим бюджетно-податкова політика сприятиме збільшенню заробітних плат у державному секторі, пенсій та соціальних допомог. Додатковим чинником залишатиметься державне фінансування завдяки коштам ЄС. Натомість зменшення додатного внеску чистого експорту в зростання ВВП через погіршення зовнішньої кон’юнктури, зокрема високі ціни на нафту, стримуватиме економічну активність. Водночас зростання цін на нафту підтримуватиме економічну активність окремих країн СНД, зокрема Росії (попри введені санкції) та Казахстану. Країни Азії, зокрема Китай та Індія, залишатимуться лідерами за темпами економічного зростання.

І хоча в Китаї очікується певне уповільнення через посилення регулювання фінансового сектору та послаблення зовнішнього попиту, державна підтримка залишатиметься й надалі фундаментальним фактором високої економічної активності. Прискорення зростання в Індії відбуватиметься завдяки затуханню тимчасового шоку від проведення грошової та податкової реформ. Натомість економіка Туреччини суттєво уповільниться внаслідок негативного впливу валютної кризи та зростання інфляції.

Посилення торговельного протистояння поглибить регіоналізацію товарних ринків та буде фактором стримування зростання цін. Так, попри високі ціни на сталь на американських та китайських ринках, ціни на ринках Європи та Близького Сходу поступово знижуватимуться з подальшою стабілізацією з другої половини 2019 року. У 2019 році темпи зростання попиту на сталь продовжать суттєво уповільнюватися – до 0.7% р/р з очікуваних у поточному році 1.8% р/р та 4.7% р/р у 2017 році. Водночас, незважаючи на надлишок сталі у світі, її пропозиція зростатиме. У 2019 – 2020 роках планується введення в експлуатацію нових сталеливарних підприємств сукупною продуктивністю близько 52 млн т/рік (не враховуючи Китай) або більше 3% від сукупного світового виробництва. Більше половини нових потужностей буде запущено в країнах Близького Сходу. Серед інших країн очікується нарощення виробничих потужностей в Африці, країнах Південної і Центральної Америки. Відповідно ціни на залізну руду у середньостроковій перспективі можуть знизитися до 57 – 60 дол./т з огляду на подальше суттєве розширення світової пропозиції, особливо з боку Австралії, Бразилії, Індії на тлі відносно слабкого попиту та активного переходу на металобрухт під час вироблення сталі в Китаї. Світові ціни на зернові поступово підвищуватимуться на прогнозному горизонті в умовах прискорення зростання світового споживання та факторів з боку пропозиції. Очікується, що внаслідок погіршення погодних умов світове виробництво пшениці в 2018/19 МР буде нижчим на 3.3% за минулорічний рекордний показник через значно менші врожаї в Росії (на 16.5% р/р), ЄС (на 9.3% р/р) та Туреччині (на 9.5% р/р). Також меншим буде врожай у Китаї, Україні, Єгипті та Узбекистані. Водночас у США, Аргентині, Канаді, Індії та Казахстані очікується його збільшення, що частково нівелюватиме падіння врожаю в основних країнах – експортерах. Як наслідок, за майже незмінних обсягів споживання запаси пшениці скоротяться на 4.8 % р/р. Натомість світове виробництво кукурудзи у 2018/19 МР становитиме близько 1.1 млрд т, що на 3.4% більше за минулорічний урожай. Водночас споживання зросте на 3.6% р/р до рекордно високого рівня майже в 1.2 млрд т.

На світовому ринку нафти очікується, що до кінця 2018 року спостерігатиметься певний дефіцит нафти, пов’язаний із одночасним введенням другого етапу санкцій проти Ірану та сезонним збільшенням споживання.

Обсяги світового виробництва та споживання нафти та нафтопродуктів, млн бар./добу

Так у першій половині 2018 року поставки іранської нафти становили близько 3.8 млн бар./добу. Наразі Саудівська Аравія, Росія та країни Перської затоки вже почали нарощувати обсяги видобування для того, щоб компенсувати скорочення поставок нафти після введення санкцій. Очікується, що виробництво нафти збільшать й інші країни, в тому числі США, або ж використовуватимуться механізми співпраці з Іраном в обхід санкцій (зокрема, проведення розрахунків у китайських юанях). У результаті в 2019 році очікується, що ринок адаптується до зниження експорту з боку Ірану, а пропозиція нафти знову буде перевищувати попит, що відобразиться на цінах. Зокрема на збільшення пропозиції суттєво може вплинути стрімке підвищення видобутку в США. Очікується, що в 2019 році США можуть вийти на обсяги видобування 11.5 млн бар./добу або зростання на 7.5% р/р від запланованих на 2018 рік. Також очікується істотне збільшення поставок нафти з боку Венесуели (до 20 серпня 2019 року – до 1 млн бар./добу), що стане можливим завдяки підписаній угоді між Венесуелою та Китаєм.

Разом із цінами на нафту наприкінці року значно підвищились і ціни на газ. Це створюватиме додатковий тиск як на внутрішні ціни, так і на платіжний баланс України. На прогнозному горизонті очікується, що траєкторії цін на газ і нафту будуть схожими: після піку цін взимку прогнозується поступове їх зниження. З огляду на нові проінфляційні фактори (зокрема, зростання цін на енергоресурси та пшеницю, більш активне, ніж очікувалось, збільшення заробітних плат тощо) Національний банк підвищив оцінку інфляції на 2018 рік (з 8.9% до 10.1%). Дія цих факторів та пов’язані з ними високі інфляційні очікування відображатимуться також на інфляції наступного року (прогноз підвищено до 6.3%).

Тож інфляція залишатиметься на рівні вищому за цільовий діапазон довше, ніж очікувалося раніше і увійде в його межі в I кварталі 2020 року та досягне середньострокової цілі 5.0% наприкінці 2020 року.

Основним фактором зниження інфляції на прогнозному горизонті будуть достатньо жорсткі монетарні умови, які склались унаслідок низки попередніх підвищень облікової ставки. Крім того, через очікуване уповільнення трудової міграції відбудеться зниження тиску на зростання заробітних плат (на відміну від останніх двох років, коли вони стрімко підвищувались). Також зростання цін обмежуватиме стримана фіскальна політика через необхідність погашення значних обсягів державного боргу та помірні темпи імпортованої

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: