Актуальність і пріоритетність розвитку зовнішньої торгівлі як чинника розширеного відтворення та модернізації національної економіки є очевидними. Структура національної економіки, особливо її виробнича структура, темпи розвитку суттєво залежать від змін, які відбуваються на світових ринках товарів і капіталів.
Україною за два роки було укладено дві угоди про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем, що істотно розширило можливості торгівлі для українських експортерів. Так, у 2018 році бізнес експортував до Канади вже на 55% більше товарів, ніж у 2017 році. Крім того, як зазначають в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, створено екосистему підтримки українських експортерів, до якої входить і Офіс з просування експорту з численними торговельними місіями, і Рада міжнародної торгівлі й майбутнє Експортно-кредитне агентство.
Таблиця 1 - Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у січні-лютому 2019 року
Джерело: Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/
Варто підкреслити, що частка ЄС в експорті українських товарів і послуг складає 42,6% і постійно зростає. У 2018 році Україна експортувала до ЄС на 15% більше товарів, а у 2013 році на ЄС припадало 26,5% від всього експорту товарів. Було 16,8 млрд доларів, а у 2018 вже – 20,2 млрд доларів. На Росію у 2013 році припадало 23,7%. Наразі частка РФ складає 7,7% і постійно зменшується.
Баланс зовнішньої торгівлі
За даними Держкомстату у січні-лютому 2019 року експорт товарів становив 7955,3 млн дол. США, або 107,9% проти січня-лютого 2018 року, імпорт – 8715,3 млн дол., або 107,6%.
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростальним підсумком)
Джерело: Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/
У лютому поточний рахунок було зведено з дефіцитом (0.4 млрд дол.) у порівнянні з профіцитом у січні та в лютому минулого року через збільшення від'ємного сальдо торгівлі товарами.
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростальним підсумком)
Джерело: Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/
Негативне сальдо торговельного балансу України становило 760,0 млн дол, який дещо скоротився порівнюючи з аналогічним періодом 2018 року (у січні-лютому 2018 р. негативне – 727,4 млн дол.).
Рисунок 3 - Негативне сальдо торговельного балансу України
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,91 (у січні-лютому 2018 році також – 0,91).
Аналіз факторів впливу на торговий баланс
Попри стійкі темпи зростання експорту, розширення дефіциту торгівлі товарами зумовлено суттєвим прискоренням зростання імпорту, значною мірою під впливом тимчасових факторів. Експорт товарів зростав стійкими темпами (7.3% р/р) завдяки значним обсягам постачання продовольчих товарів. Зокрема й надалі збільшувалися постачання кукурудзи (у 1.8 рази р/р) та сягнули рекордних обсягів (3.7 млн т). Це на тлі дещо вищих, ніж минулого року, світових цін сприяло збільшенню вартісних обсягів експорту зернових культур у 1.6 рази р/р. Активне перероблення рекордного врожаю соняшника забезпечила нарощення експорту соняшникової олії та олійної макухи (на 12.7% р/р та в 1.5 рази р/р відповідно). Крім того, експорт курятини сягнув рекордних обсягів (34 тис. т) завдяки істотному збільшенню постачань до Саудівської Аравії. Останнє відбулося на тлі встановлення обмежень цією країною на ввезення м'яса птиці з Бразилії.
У цілому зростання експорту продовольчих товарів у лютому прискорилося (до 26.9% р/р), а його обсяги забезпечили майже половину всього експорту товарів.
Проте зростання експорту товарів стримувалося скороченням виробництва та відповідно обсягів експорту продукції металургії. На тлі подальшого зниження експортних цін вартісні обсяги експорту металургійної продукції зменшилися (на 17.9% р/р).
Зростання імпорту товарів у лютому істотно прискорилося (до 14.9%), що значною мірою зумовлено тимчасовими факторами. Так імпорт легкових автомобілів збільшився у 2.9 рази р/р у результаті як легалізації раніше ввезених автомобілів з іноземною реєстрацією, так і нарощення закупівель з боку автодилерів та населення на тлі завершення пільгового періоду їх розмитнення.
Крім того, у лютому цього року були здійснені закупівлі ТВЕлів для вітчизняних АЕС. У результаті зростання імпорту продукції машинобудування прискорилося (до 38.9% р/р). Іншим вагомим чинником прискорення зростання імпорту товарів у лютому була нормалізація процесів митного оформлення товарів. Зокрема імпорт промислових товарів після січневого падіння збільшився в лютому на 19.5% р/р.
Також відновилося зростання імпорту продукції хімічної промисловості (на 5.6% р/р) внаслідок істотного нарощення закупівель добрив (у 1.4 рази р/р) та сповільнення падіння імпорту засобів захисту рослин.
У лютому відновилося зростання імпорту енергоносіїв (15.3% р/р) насамперед внаслідок нарощення імпорту газу (у 2.3 рази р/р). Водночас завдяки зниженню світових цін на нафту вартісні обсяги імпорту. Відповідно до Закону України №2611-VIII від 08.11.2018 пільговий період оподаткування акцизним податком завершився 22 лютого 2019 року нафтопродукти зросли помірно (на 9% р/р), а подальша переорієнтація теплогенеруючих підприємств на українське вугілля сприяла скороченню закупівель вугілля (на 7.2% р/р).
Потягом лютого незначний дефіцит сформувався й у торгівлі послугами (47 млн дол.).
Зростання експорту послуг у лютому сповільнилося (до 3.2% р/р) передусім унаслідок скорочення обсягів транзиту природного газу до європейських країн. Натомість зростання імпорту послуг прискорилося (до 10.6% р/р), зокрема через суттєве пришвидшення зростання імпорту послуг морського транспорту (збільшився у 1.6 рази р/р), що серед інших причин може бути зумовлено активізацією транспортування імпортних добрив.
В підсумку як це впливає на валютний ринок та, врешті, на пропозицію іноземної валюти й курсові коливання. Враховуючи операції, які пов’язані з рухом капіталу, варто зазначити приплив чистих надходжень за фінансовим рахунком у лютому, які становили 0.1 млрд дол. та були повністю забезпечені припливом капіталу до приватного сектору. Так чисті надходження до реального сектору (1 млрд дол.) переважно були зумовлені чистими залученнями кредитів (0.4 млрд дол.) та погашенням нерезидентами заборгованості за торговими кредитами (0.3 млрд дол.). Водночас збільшення зовнішніх зобов’язань реального сектору було компенсоване зростанням активів банківського сектору (на 1 млрд дол.), що зокрема було зумовлено акумулюванням окремими банками валютних ресурсів напередодні виплат за єврооблігаціями. Надходження ПІІ у лютому становили 0.4 млрд дол. та були майже рівномірно розподілені між банківським та реальним сектором. Приплив ПІІ у банківський сектор був забезпечений насамперед операціями з переоформлення боргу в статутний капітал. Дефіцит поточного рахунку перевищив чисті надходження за фінансовим рахунком, отже зведений платіжний баланс зведено з дефіцитом (0.2 млрд дол.).
Перелічені фактори комплексно обумовлювали стан на валютному ринку, який дозволив Національному банку України у березні 2019 року здійснити купівлю на міжбанківському валютному ринку 271,7 млн дол. США (з них 90,0 млн дол. США – у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни, 181,7 млн дол. США – за єдиним курсом), не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними факторами.
Водночас для згладжування коливань курсу валют упродовж березня НБУ продав 109,5 млн дол. США.
За попередніми даними, міжнародні резерви України станом на 01 квітня 2019 року становили 20 632,7 млн дол. США (в еквіваленті). За місяць вони збільшилися на 2,1%.
Станом на 01 квітня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.
