Оцінка стабільності банківського сектору України: ключові підсумки та виклики
Системні ризики у фінансовому секторі перебувають на історично мінімальному рівні. Умови для успішної діяльності банків сприятливі, база фондування впевнено зростає, кредитування фізичних осіб стрімко зростає, а банківський сектор залишається прибутковим, добре капіталізованим та високоліквідним, зазначає Національний банк України у нещодавньому Звіті про фінансову стабільність.
Один із ключових ризиків — розвиток подій навколо Приватбанку
Рисунок 1 - Карта ризиків банківського сектору
Згідно з даними НБУ кредитний ризик не змінився (рисунок 1). Відносне боргове навантаження на населення низьке. Більшість позик – незабезпечені споживчі кредити з украй високими ефективними ставками. Новому споживчому кредитуванню властива висока платіжна дисципліна. Кредитні ризики корпоративного сектору знижуються повільно, суттєво покращившись після кризи. На ринку досі бракує високоякісних позичальників.
Ризик достатності капіталу не змінився. У цілому сектор належно капіталізований: у більшості банків капіталу вистачить навіть у випадку кризи.
Цьогорічне стрес-тестування 29 банків дасть змогу оновити оцінку рівня достатності капіталу в секторі. Ризик ліквідності не змінився. Надходження коштів фізичних осіб до банків відбувається високими темпами. Але коротка строковість пасивів досі є чинником ризику для сектору. Вагомих стимулів для зміни строкової структури фондування наразі немає. Утім, оскільки банки дотримуються нового нормативу ліквідності LCR (більшість – зі значним запасом), вони гарантовано матимуть змогу в повному обсязі виконати свої зобов’язання навіть у стресових умовах.
Юридичний ризик зріс, що пов’язано з низкою резонансних судових рішень у справах про перехід Приватбанку в державну власність, що створює додаткові ризики.
Нагадаємо, протягом квітня-травня було прийнято низку скандальних судових рішень, які ставлять під сумнів законність та доцільність націоналізації Приватбанку у грудні 2016 року. Ці рішення наразі оскаржуються в апеляції. НБУ спільно з Міністерством фінансів та ФГВФО готує план дій на випадок будь-якого розвитку подій для держави, наголошують у відомстві.
Якщо рішення будуть підтверджені, високі ризики збережуться надовго, що загрожуватиме зниженням довіри населення та бізнесу до банків.
Валютний ризик не змінився під впливом високого рівня доларизації активів та пасивів банківського сектору, а ці показники змінюються повільно. Відкриті валютні позиції банків наразі не створюють для них істотних ризиків.
Коливання обмінного курсу є помірними. НБУ не очікує турбулентності на валютному ринку, якщо співпраця з МВФ швидко відновиться.
Ризик прибутковості знизився. Прибутковість сектору перевершує попередні очікування НБУ, операційні прибутки стрімко зростають, а відрахування до резервів доволі низькі. Очікується, що висока прибутковість збережеться й у наступних кварталах. Дещо покращилася операційна ефективність державних банків.
Ключове короткострокове завдання – активізація співпраці з МВФ
Ризики для фінансової стабільності зберігаються. Україна проходить період пікових виплат за зовнішнім боргом. Такі виплати, за обмежених можливостей залучення на міжнародних ринках капіталу, вже призвели до скорочення обсягів міжнародних резервів. У таких умовах критично важливим є подальше отримання кредитних коштів від МВФ та інших офіційних кредиторів. До інших ризиків належать уповільнення зростання ВВП, недовиконання податкових надходжень та висока ймовірність зниження з 2020 року обсягів транзиту російського газу територією України.
Поточна програма Міжнародного валютного фонду завершується на початку 2020 року. Враховуючи те, що Україні необхідно реалізувати ще суттєвий перелік реформ, а економіка залишається досить уразливою до зовнішніх ризиків, НБУ вважає за доцільне ініціювати нову довготривалу програму співпраці з МВФ, імовірно, ще до завершення поточної програми Stand By.
Рисунок 2 - Валютні виплати за державним та гарантованим державою боргом, млрд дол
НБУ наголошує, ключовий ризик – платежі за зовнішнім боргом. За п’ять місяців 2019 року обсяги міжнародних резервів НБУ знизилися на 1.4 млрд дол. через високі виплати за зовнішніми зобов’язаннями. У травні уряд придбав у НБУ майже весь обсяг валюти, необхідний для погашення суверенних єврооблігацій на 1.0 млрд дол., випущених під гарантії США. Проте недавнє розміщення єврооблігацій на суму 1 млрд євро дасть змогу поповнити резерви.
Отже, ключовою умовою збереження стабільності залишається подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з МВФ. Це дасть змогу поліпшувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом у 2019 – 2021 роках.
Нагадаємо, на думку керівників банків та небанківських фінансових установ стан фінансового сектору є задовільним. Проте банки та небанківські фінансові установи стурбовані станом співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Фінансовий стан домогосподарств та бізнесу поліпшується
Високі темпи зростання реальних доходів населення зберігаються третій рік поспіль. Поліпшення споживчих настроїв у поєднанні з вищими доходами стимулюють населення брати більше кредитів. Доходи компаній також динамічно зростають, рентабельність нормалізувалася після різкого відновлення після кризи, а боргове навантаження залишається переважно на прийнятному рівні. Загалом підприємства дедалі чіткіше декларують наміри більше позичати на фінансування інвестицій в основний та оборотний капітал.
Фондування банків продовжує зростати
Банки стверджують, що готові збільшувати обсяги корпоративного кредитування. Частка внутрішнього фондування в зобов’язаннях банків продовжує зростати, зовнішні запозичення в іноземній валюті становлять лише близько 11% від усіх зобов’язань сектору. Фінустанови продовжують погашати зовнішні борги, проте нові не залучають через їхню відносно високу вартість і невисокий попит на кредити в іноземній валюті. Фондування залишається дуже коротким, проте банки мають великі обсяги високоякісних ліквідних активів на балансах – це гарний запобіжник від проблем із ліквідністю.
Зростання споживчого кредитування
Споживче кредитування й далі стрімко зростає: темп приросту незабезпечених гривневих кредитів домогосподарствам на поточні цілі перевищує 30% р/р вісім кварталів поспіль. Сегмент зберігає високий потенціал розвитку: боргове навантаження на сектор домогосподарств загалом невисоке, трохи менше, ніж 10% річного доходу, хоча рівень закредитованості населення з низькими доходами значно вищий. Споживче кредитування високоприбуткове. Це робить його дуже привабливим для банків, однак вони повинні належно враховувати й пов’язані з ним ризики.
Банківський сектор отримує рекордні прибутки
На сьогодні банківський сектор отримує рекордні прибутки. Завдяки високій операційній ефективності та низькій вартості кредитного ризику в І кварталі рентабельність капіталу сектору (ROE) перевищила 30%.
Нагадаємо, за підсумками І кварталу 2019 року сумарно чистий прибуток банків державного сектору (після оподаткування) склав 8,1 млрд грн, а прибуток усього банківського сектору - 12,9 млрд грн.
Ризики прибутковості зараз низькі, проте фінустанови повинні припускати, що в середньостроковій перспективі прибутковість нормалізується (знизиться). НБУ вважає, що банки мають використати поточні прибутки на формування запасу капіталу. У найближчі роки вимоги до капіталу суттєво підвищуватимуться: потрібно буде формувати буфери консервації та системної важливості (для системно важливих банків), а також покривати капіталом операційний та ринковий ризики (зараз лише кредитний ризик).
Державний сектор банківської діяльності
Важливі події останніх місяців – створення незалежних наглядових рад у державних банках. Укрексімбанк та Ощадбанк уперше матимуть наглядові ради, у яких більшість членів є незалежними. Це створює передумови для зміни принципів роботи державних банків і остаточно виведе їх із-під прямого впливу органів влади. Ключові завдання для наглядових рад – розчистити баланси від непрацюючих кредитів, розробити стратегії та бізнес-моделі, підвищити операційну ефективність та в підсумку максимізувати прибуток для держави. Ефективна діяльність наглядових рад стане запорукою того, що робота державних фінустанов більше не завдаватиме державі збитків, як це було в попередні роки.
На нинішньому етапі остаточна мета нових наглядових рад – зробити державні банки привабливими для інвестування.
Високий рівень доларизації, як джерело системних ризиків
Висока доларизація банківських балансів залишається джерелом системних ризиків. Частка валютних активів та пасивів скоротилася з пікових значень 2015 року на понад 10 в. п.; на сьогодні частка валютних депозитів та кредитів дещо перевищує 40% від загальних обсягів. Утім, серед клієнтів банків досі чимало компаній із кредитами в іноземній валюті, але доходами майже виключно у гривні.
Банки мають консервативно оцінювати кредитні ризики таких позичальників, наголошує НБУ. Нацбанк очікує, що дедоларизація балансів сектору триватиме й надалі, поки зберігатиметься фінансова стабільність, а темпи інфляції знижуватимуться. За оцінками НБУ, природний рівень доларизації становить близько 20% для подібних до української фінансових систем. Рівень доларизації державного боргу перевищує дві третини – це також джерело макроекономічних ризиків.
Зростання інвестицій нерезидентів у гривневі ОВДП дасть змогу поступово збільшувати частку гривневого боргу, що підвищить фінансову стійкість державних фінансів.
В підсумку варто зазначити, щоб забезпечити фінансову стабільність, необхідна злагоджена робота всіх учасників фінансового ринку: НБУ, банків, небанківських фінансових установ та регуляторів ринку, а також дієва підтримка органів державної влади.