$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+12° Київ +4° Варшава +12° Вашингтон
Зростання заробітної плати в Україні: міфи та реальні показники

Зростання заробітної плати в Україні: міфи та реальні показники

29 Травня 2019 14:23

Оновлений прогноз на 2019-2022 роки, складений експертами Міністерства економічного розвитку і торгівлі, показує, що середня зарплата в Україні зросте з 10 тисяч у 2019 році до 15 тис. у 2022 році, відзначає видання в попередній публікації.

Експерти  Міністерства економічного розвитку і торгівлі зазначають, середньомісячна заробітна плата працівників у 2019 році сягатиме 10 301 грн, у 2020 – 11 852 грн, 2021 – 13 205 грн, у 2022 – 15 000 грн.

Але темпи зростання реальної середньомісячної зарплати, яка враховуватиме інфляцію, будуть знижуватися. У 2019 році вона зросте на 7%, у 2020 році – на 5,9%, у 2021 році – на 4,1 %, а у 2022 році – 2,7%.

Та чи показує показник «середня зарплата» всю реальність зі станом оплати праці в Україні. Адже, розкриваючи такі аспекти, як рівень оплати праці, сфера зайнятості, заборгованість з оплати праці, регіональні особливості та економічні передумови, ми можемо переконатися в неоднозначності відповідних показників офіційного консенсус-прогнозу Міністерства.

Економічний аналіз та прогноз

Динаміка зростання середньої зарплати знаходиться на межі пікових значень в історії України. Варто наголосити, показники середньої зарплати демонструють майже історичний максимум. Тобто динаміка показує якісні зміни та є позитивною не лише в кількісному значенні. І якщо зберегти динаміку, то до кінця року ми отримаємо історичний максимум по зарплаті в Україні в доларовому еквіваленті. Так, йдеться про оцінку оплати в доларах, власне, як звикли вже повелося в Україні – порівняльний аналіз із європейськими зарплатами на тлі масової трудової міграції. Що важливо, так це той факт, що одним з основних драйверів поточного зростання доходів став саме безвізовий режим. В українських роботодавців з'явилася конкуренція з польськими, і вони змушені були піднімати зарплати. І це,  не дуже подобається українському великому бізнесу, який вперше за історію України зіткнувся з дефіцитом робочої сили.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса, на власній сторінці фейсбук, проілюстрував на прикладі графіку можливі зміни тенденцій щодо зарплат, посилаючись на ретроспективний аналіз.



Рисунок 1 – Динаміка середньої зарплати в Україні, дол. США

Особливість нинішньої ситуації полягає у природності зростання доходів, зазначає інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Безумовно, сталість економічних ефектів повинні мати причинно-наслідкові зв’язки.  Відтак, зростання доходів до максимуму у 2007 році, як це показує графік, був викликаний різким припливом іноземного капіталу на тлі світової кредитної експансії. Зростання у фінансовому секторі, перш за все зумовлено було різким зростанням цін на сировинні товари й припливом капіталу в Україну. Банківські групи заходили на ринок, купували українські фінансові установи нарощуючи кредитування. Як результат, економіка стрімко пішла вгору, обумовлюючи зростання зарплат.

Перший важливий акцент для об’єктивної оцінки – зростання доходів населення відбувалося в кредит.

Друге, що необхідно підкреслити — це фіксований курс. І коли ситуація переросла на шалене падіння на тлі кризи 2008 року, капітал почав стрімко покидати країну, курс впав і все змінилося докорінно.

Наступний період ретроспективного аналізу, який є важливим для об’єктивної оцінки – це пік 2013 року. Роки правління Партії регіонів, які асоціюються у багатьох зі зростанням доходів. Хоча економічне зростання зупинилося ще у 2011 році.



Рисунок 2 – Стан казначейського рахунку України за період 2004-2018 років

Другий важливий акцент — доларові доходи. Коштом уже не приватних кредитів, а внаслідок нарощування державного боргу за правління Януковича, уряд Азарова забезпечував «зростання»  в кредит. І, як раніше зазначали, вся справа у фіксованому курсі, який забезпечував «високий» рівень доходів громадян в доларах, але коштом наших золотовалютних резервів.  Для штучного утримання  курсу «долар по 8»  Національний банк України витратив 40 млрд доларів офіційних резервів.

Держава перманентно нарощувала борги, які наразі ми повертаємо. Тобто Азаров від імені кожного зайнятого працівника в Україні позичив понад 2.000 дол.

Важливо зазначити, що далеко не всі ці кошти йшли на соцвиплати населенню. Уряд щедро створював такі структури як ПАТ «Аграрний фонд», вливаючи мільярди, які згодом зникали разом із банками. В процесі цих масштабних «схем» купувалась валюта, що спустошувало валютні резерви створюючи передумови для майбутньої кризи.

Поточне зростання доходів є найбільш економічно продуктивним та гармонійним. Воно відбувається на тлі обмеженого банківського кредитування, вільного курсу валют і, найголовніше – в умовах зниження боргового навантаження держави. За останні 2 роки державний борг України до ВВП знизилося з 80% до 60%.

На тлі олігархічних заяв та різноманітних екстравагантних економічних рішень осіб «які вирішили спробувати» отримавши шанс на виборах, попередні економічні досягнення можуть бути знівельовані, якщо буде зруйнована макроекономічна стабільність. Відтак першим впаде курс, а з ним розміри зарплат та її доларовий еквівалент.

Поточний стан оплати праці

Згідно з офіційними даними Держстату,  середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у квітні 2019 року становила 10 269 грн, що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн).

Як зазначає відомство, у порівнянні з березнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 0,3%.  Порівнюючи за останні 12 місяців відносно квітня 2018 року, цей показник збільшився на 21,1%.



Рисунок 3 - Динаміка середньої заробітної плати у 2018-2019 роках

Варто зазначити, що індекс реальної заробітної плати у квітні 2019 року порівнюючи з торішнім показником зріс на 11,2%, а у порівнянні з березнем — знизився. Індекс реальної заробітної плати у квітні 2019 року проти березня 2019 року становив 99,2%, а відносно квітня 2018 року – 111,2%.



Рисунок  4 - Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності  у квітні 2019 року

Статистичні дані щодо заробітної плати штатних працівників за видами економічної діяльності  у квітні 2019 року (рисунок 2) показують найвищий рівень оплати праці у сфері фінансової та страхової діяльності, інформації та телекомунікації (ІТ). Середній рівень по Україні щодо оплати праці забезпечується в таких сферах: професійна, наукова та технічна діяльність; промисловість, державне управління й оборона; транспорт, складське господарство та поштові послуги; гуртова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту.



Рисунок 5 - Заробітна плата штатних працівників по регіонах у квітні 2019 року

Відповідно до статистичних даних, найвища оплата праця по Україні у м. Київ на рівні середньої зарплати в розмірі 15876 грн. На рівні середньої зарплати 10 тисяч у 2019 році оплачують працю у Київській, Донецькій та Дніпровській  областях.

Заборгованість з виплати заробітної

Згідно з  даними Держстату, станом на 1 травня 2019 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати становила 2615,4 млн грн. Варто зазначити, що  відповідний показник зріс на рівень 106,2% порівнюючи з показниками станом на 1 квітня 2019 року.



Рисунок 6 - Структура заборгованості з виплати заробітної плати на 1 травня 2018–2019 років

Заборгованість працівникам економічно активних підприємств на 1 травня 2019 року дещо зросла, і становила 1415,9 млн грн (110,6% у порівнянні з 01.04. 2019).



Рисунок 7- Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах у 2018–2019 роках (на 1 число відповідного місяця)

У підсумку зазначимо, необхідною умовою зміни ситуації з оплатою праці є стимулювання економічних суб’єктів до заміни орієнтирів у їхній діяльності з намагання забезпечити низьку вартість ресурсів (у тому числі робочої сили) і виготовлених товарів високої якості. Пріоритет в напрямках реалізації цих завдань має базуватися на створенні сприятливого середовища для активної інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, спрямованої на запровадження нових технологій, підвищення продуктивності праці, забезпечення високої конкурентоспроможності продукції на світових та вітчизняних ринках.