13 грудня у Харкові пройшли переговори Петра Порошенка і президента Польщі Анджея Дуди. Діловому спілкуванню передувало вшанування пам'яті жертв тоталітарного режиму в меморіальному комплексі у П'ятихатках Харківської області. Там знаходяться польські братські могили з захороненнями польських офіцерів.
Петро Порошенко наголосив на символічності зустрічі в Харкові – спільне вшанування пам'яті та 40 км від кордону з агресивним сусідом – РФ.
- військова безпека та спільні навчання;
- енергетична безпека та газовий проект «Північний потік-2»;
- створення міжурядового діалогу для вирішення історично спірних питань та спільного минулого;
- скорочення «чорних списків» персон нон грата.
Особливу увагу було приділено темі взаємин, через що обидві країни охололи у підтримці один одного за останні роки. Трагедії та конфлікти на історичному ґрунті, як вважає Анджей Дуда, часто визначають сьогодення і майбутнє, тому важливо ставитися до них з повагою.
Фото: tsn.uaПетро Порошенко говорив, що країнам потрібно більше згадувати про ті події з історії, які об'єднують. Президент навів відому цитату польського маршала Юзефа Пілсудського, актуальну і в наші дні:
«Немає незалежної Польщі без незалежної України, як і немає незалежної України без незалежної Польщі»
Напередодні зустрічі глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський заявив, що переговори будуть «жорсткими та важкими», торкнуться конфліктних відносин на підґрунті історії. Також, за словами чиновника, будуть обговорюватися останні «антипольські» дії України.
Петро Порошенко назвав підсумки зустрічі конструктивними. Про що говорили глави двох держав, і які прогнози розвитку відносин України і Польщі – в нашому матеріалі.
Контекст візиту
Напругу у відносинах двох країн спровокували недавні події навколо обопільної заборони сторін на ексгумацію останків своїх співгромадян і зупинка процесу легалізації українських пам'яток у Польщі і польських – в Україні.
Протягом останнього року обидві сторони обмінювалися звинуваченнями у небажанні йти на компроміси і вирішити непросте питання справедливо. Справедливість, на думку конфліктуючих, у кожного своя. Україна наполягала на легалізації незаконних монументів за принципом «всіх на все». Польська сторона цього не підтримувала.
Детально ми писали про витоки конфлікту в спеціальному матеріалі: «Україна та Польща на вістрі ножа: конфлікт інтересів».
Кульмінацією стали дії польського МЗС щодо українських чиновників. 2 листопада Вітольд Ващиковський, глава МЗС Польщі, заявив про запуск процедури заборони на в'їзд до країни українців з «антипольською» риторикою. 18 листопада до Польщі не пустили секретаря Державної міжвідомчої комісії Святослава Шеремету, повідомивши про заборону в'їзду до держави і щодо пересування по Шенгенській зоні протягом року.
Раніше схоже рішення було прийняте Україною. У січні 2017 року держава не пустили Роберта Хому, мера міста Перемишль. Як повідомляла СБУ, через його участь в антиукраїнських заходах. Польща вважає, що історія взаємних заборон почалася з України. Коментує посол Польщі Ян Пєкло:
«Рік тому мера польського міста Перемишль Роберта Хому не пустили до України. Потім така ж історія трапилася з польським професором з Любліна. Після цього послідувала реакція з польської сторони, і до Польщі не пустили Святослава Шеремету»
Така практика, як вважає посол, руйнівна. Вона грає на руку противникам дружби двох держав.
Зняти напругу у відносинах вирішив президент Порошенко, ініціювавши зустріч на вищому рівні глав держав і урядів. Результатом ініціативи і став візит польського лідера Анджея Дуди.
Про безпеку та спільні військові ініціативи
На підсумковій прес-конференції Петро Порошенко заявив, що спільні зусилля України і Польщі важливі для протистояння викликам гібридної агресії Росії. Президенти домовилися продовжувати координацію дій у сфері безпеки в майбутньому:
«Я подякував пану президенту за чітку позицію Польщі у підтримці суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, яка була продемонстрована з перших хвилин незаконної анексії Криму і з перших хвилин російської агресії на сході нашої держави»
Для обох країн незмінним пріоритетом відносин залишається стратегічне партнерство і підтримка європейського вектора Києва. Президент України відзначив роль ОБСЄ та участь польської місії, як однієї з найбільших на території Донбасу.
Окремо Порошенко згадав спільні ініціативи в Радбезі ООН, де Польща є непостійним членом. Варшава підтримує Київ у концепції запуску миротворчих контингентів на сході по всій окупованій території, повідомив польський лідер Анджей Дуда.
Президент Порошенко подякував Польщі за підтримку України щодо руху до НАТО. І зупинився на питанні запуску україно-польсько-литовської бригади – багатонаціональної військової бригади зі збройних сил країн. Проект взаємодії держав у сфері зміцнення військового співробітництва Порошенко вважає успішним:
«Ми дуже задоволені тим, як розвивається наша співпраця. Ми бачимо, що взаємний обмін досвідом, взаємні спільні навчання сьогодні призводять до взаємодії між нашими державами, між нашими арміями, що є взаємовигідним і для української, і для польської, і для литовської сторін»
Фото: depo.uaПро «Північний потік-2»
Україна і Польща єдині у думці стосовно російського газового проекту «Північний потік-2», підтвердив Анджей Дуда. Порошенко зазначив:
«Це абсолютно політичний проект, і спільний голос України і Польщі разом з нашими партнерами з Євросоюзу і США, я сподіваюся, буде досить ефективний в подальших наших кроках щодо енергетичної безпеки»
Про історію та спільне минуле
Спільний висновок двох країн про вплив історії на розвиток відносин президент України сформулював у тезу про примирення і взаємну повагу:
«Ну, і, безумовно, не залишилася без уваги і історична політика. Ми прийшли до спільного висновку, що історія не повинна впливати на стратегічний характер польсько-українських відносин. Потрібно пам'ятати і шанувати пам'ять невинних жертв, але і твердо рухатися вперед. Тому що історію ми вже не змінимо, але повинні і можемо змінити сьогодення і створити кращі умови для майбутнього»
Рішенням спірних історичних тем і розслідуванням минулого країни домовилися займатися на рівні віце-прем'єрів, прокоментував Порошенко:
«Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом, і в результаті ефективної розмови ми зможемо, нарешті, дати «зелене світло» процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам'ятників, недопущення вандалізму, а також для того, щоб прибрати будь-які чутливі моменти нашої співпраці»
Дуда повідомив про домовленість на урядовому рівні зняти двосторонні заборони на ексгумацію і закликав сторони до взаємної поваги:
«Дуже часто те, що відбувалося багато років назад, впливає також на сьогоднішню нашу дійсність через людську чутливість, розтерзані серця, біль, що залишився. Ми, як політики, повинні це розуміти і повинні цю чутливість поважати»
Розслідування спільної історії мають проводитися з боку обох держав і повинні сприяти встановленню правди про минуле, при цьому не заважати дружнім відносинам, вважає польський глава:
«Це були страшні часи, страшні події, які лягли тінню на відносини між поляками та українцями. Треба йти до правди, але таким чином, щоб через цю правду намагатися будувати міст дружби між нашими народами, а не для того, щоб ятрити рани і знищувати багато з тих місць, які вдалося відновити»
Засудження вандалізму
Президенти засудили вандалізм щодо пам'ятників минулого. І домовилися про те, щоб їх зведення проходило після ретельних розслідувань історичних обставин. Петро Порошенко зазначив, що вандалізм неприпустимий щодо будь-яких монументів – і українських, і польських.
Анждей Дуда засудив руйнування пам'ятників України на території Польщі:
«Я, звичайно, вболіваю за кожну ситуацію, коли має місце будь-яка форма понівечення або пам'ятник знищений»
Про скорочення «чорних списків»
У України і Польщі є взаємні «чорні списки» осіб, яким заборонений в'їзд до країн. Президенти домовилися скоротити їх:
«Ми домовилися скоротити перелік осіб, яким заборонений в'їзд в наші країни, і зробити кілька інших речей, які знизять рівень напруженості у чутливих питаннях»
[caption id="attachment_54646" align="aligncenter" width="404"]
Фото: news.roomНегласні підсумки зустрічі президентів
Головним результатом переговорів України та Польщі можна вважати примирення щодо гострих тем та готовність до діалогу. Як відзначають аналітики, візит польського президента не був офіційним, а лише даниною вшанування пам'яті жертв Катинської трагедії на Харківщині, але за участю президента України.
Цей візит свідчить про бажання повернути відносинам двох країн колишній конструктив та відійти від гострих кутів. Як прокоментував політик Тарас Чорновіл:
«Тональність Польщі щодо України змінюється. Тому можна розраховувати на зняття деяких протистоянь у взаємовідносинах Польщі та України, зниження рівня конфлікту, вихід на те, що ми будемо шукати щось спільне в розумінні історії. І це позитивний момент»
Про зацікавленість відновити партнерство можуть свідчити слова нового прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який очолив уряд 12 грудня:
«Ми хочемо повернутися до цього стратегічного партнерства на сході. Ми плануємо поглибити наші відносини з Україною, Литвою або Грузією і надати їм нову якість»
Йшлося і про ефективність співпраці в рамках Вишеградської групи та проекту «Трьох морів» (Адріатика, Балтика, Чорне море).
Для України важливо, що Польща публічно підтримала варіант з миротворцями за сценарієм Києва і партнерів.
Можна припустити, що сторони вийшли з глухого кута. Попереду ще багато питань, які необхідно привести до спільного знаменника. Робити це доведеться спільними поступками і рухом назустріч. Хороший знак в тому, що обидві сторони налаштовані впроваджувати домовленості у життя і рухатися далі, залишаючи історію в історії.
Марія Гелюх
