На ваші прохання ми вирішили розповісти, звідки медіа беруть гроші. Так, медіа теж потрібні гроші. Ні, не усі медіа в Україні олігархічні. Гайда розбиратися.
Велика частина українських ЗМІ – від телеканалів до інформагентств – мають своїх власників. Свою частку у медіа мають Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Віктор Медведчук (насправді власніст маскує за іншими), Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Петро Порошенко, Геннадій Боголюбов.
Власники не лише фінансують ЗМІ, а й часто впливають на політику редакцій. Це можна помітити, якщо проаналізувати інформацію і методи її подачі у конкретних медіа. Наприклад, постежити за тим, які тези (спойлер - часто брехливі та маніпулятивні) вони поширюють та кого піарять. Рекомендуємо читати моніторинги, які робить Ярослав Зубченко для Детектора Медіа. https://bit.ly/36IWO61
Інвестиційні проєкти
Медіа пропонують різним групам впливу вкластися в ті чи інші проєкти. Коли у тебе великий бізнес, то треба думати про безпеку, в тому числі інформаційні атаки і спосіб їм протидіяти. Тобто, одне і те ж медіа на певному етапі можуть фінансувати вороги. Така собі ситуативна співпраця задля досягнення мети. Інша історія в тому, що не всі хочуть «світитися», які проєкти або медіа фінансують.
«Джинса»
Якщо говорити не мовою медійників, то це прихована реклама, піар-матеріал, замаскований під журналістський. Просто журналістським матеріалам більше вірять. Джинса буває комерційна, іміджева та політична. А виглядає на сайтах, радіо чи телеканалах навіть дуже красиво: такий собі матеріал, який подається у вигляді новин, авторського тексту, аналітики чи репортажу. На перший погляд нічого й не запідозриш. Матеріал же нібито журналістський. Таким способом заробітку не гребують багато медіа. Про джинсу матеріал підготуємо окремо.
Реклама
У ній немає нічого поганого, якщо є відповідна позначка або видання зазначає, що це реклама. Адже це легальний спосіб заробітку: медіа, наприклад, розміщують відеоролики, банери та інші матеріали із відповідними позначками, і отримують за це гроші. Чим більше відвідувачів на сайті або глядачів у телеканалу – тим дорожче коштує реклама. Саме тому медіа мають окремі відділи продажу реклами. Звісно, редакції самостійно обирають з ким співпрацювати, а з ким ні. І якщо редакція свідома, а якийсь політик хоче розмістити хвалебну оду, то поруч із такою статтею буде маркування, тобто позначка «реклама», «pr», «промо» або подібні. Ще є цікавий спосіб заробітку - спільні спецпроєкти, які медіа робить із якимось компаніями або іншими проєктами. Це не обов’язково за гроші, можуть бути різні види партнерства. Проте часто співпраця, наприклад, із бізнесом, втілюється у форматі «спецпроєктів» або «партнерських матеріалів».
Держава
Фінанси щороку виділяють на підтримку таких газет як «Голос України», «Урядовий кур’єр» чи телеканал «Рада» Також частково на підтримку декількох телеканалів, які мовлять в Україні.
Гранти. Донори
Вони дають можливість отримати фінансування на певні проєкти, теми, статті, відеоматеріали, на які редакція не має фінансування. Також часто за допомогою грантів редакції, які мають обмежене фінансування, можуть оплатити якісну роботу журналістів над матеріалами.
Так, наприклад, в Україні та світі є кілька організацій, які періодично надають гранти. Це проводиться у форматі конкурсу, де є кільканадцять медіа, а серед них обирають тих, кому ці фінанси найбільш необхідні. Гранти рідко цікавлять олігархічні ЗМІ, але й таки випадки теж бувають (одіозний Дубінський колись теж отримував гранти).
Однак найчастіше ними користують маленькі, локальні медіа. Для них — це порятунок, щоб втриматись на медійному ринку та розвиватися. Чому донори дають кошти? Вони прагнуть, щоб ЗМІ були незаангажованими та самостійними. Це допомагає висвітлювати події неупереджено, дотримуватися стандартів та журналістської етики. Донори не диктують, що і як публікувати, тому часто в маркованих матеріалах ви побачите, що матеріал підготовлено на такі-то кошти, але позиція, висвітлена у матеріалі не відображає думку або позицію установи.
Наразі українці приходить до розуміння того, що за інформацію треба платити. Грошима. Зараз ми платимо своєю увагою, часом та рішеннями, які ухвалюємо на основі сумнівної інформації, яка ллється на нас звідусіль.
Отож, якщо є медіа, яке вам подобається і ви хочете, щоб воно жило і розвивалося далі, допоможіть йому чашкою кави щомісяця. Так роблять багато із нас. До найактуальніших способів фінансування ЗМІ від аудиторії належать благодійні внески від підписників, читачів, глядачів; підписка на медіа або створення таких собі клубів. Про них й розповімо далі.
Донейти
Цей спосіб набуває все більшої популярності. На багатьох сайтах вже можна помітити кнопки «Підтримати нас», «Донейт», «Допомогти редакції» або із подібними написами. Ці кошти найчастіше йдуть на розвиток медіа та оплату гонорарів для працівників.
Patreon
Він дуже подібний до попереднього способу надходження фінансів. Проте це не одноразовий донат, а щомісячна допомога редакції. Це сервіс, який допомагає незалежним проєктам, редакціям або творцям отримати фінансову підтримку від своїх підписників. Також на Патреоні редакції надають всілякі «плюшечки» своїм патронам (тим, хто підтримує редакцію) - це може бути ранній доступ до матеріалів, матеріали, яких немає на основному ресурсі, чати чи подарунки. Patreon, на відміну від інших джерел, стягує комісію, тому не всі кошти, які надсилають люди, отримують медіа.
Мерч
Ще одним способом для отримання фінансів є створення мерчу. Мерч – це брендована продукція від редакцій. Зазвичай у крамничках ЗМІ можна придбати футболки, світшоти, шопери, чашки, сумки, флешки, блокноти та інші корисні товари.
Спільноти та клуби ЗМІ
Одноразові допомоги - це добре, проте комунікація – це завжди двосторонній процес. Саме тому стає популярною форма, коли читачі не лише фінансово допомагають медіа, але мають багато крутих можливостей від редакції, постійно комунікують із нею. Люди, які стають учасниками клубів, обирають для себе зручну суму, яку сплачують за місяць чи за рік. Взамін вони отримують здебільшого доступ до закритих груп редакцій, можливість відвідувати закриті події, отримувати персоналізовану розсилку, пропонувати власні теми та інше.
Тепер ви точно знаєте, як ЗМІ отримують фінанси та навіть можете їм допомогти залишатись незаангажованими і незалежними.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
