9 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи відкриває нову сесію, де повинна була проголосувати відставку глави відомства Педро Аграмунта. «Повинна була», тому що пан відсторонений голова випередив процедуру. 6 жовтня він заявив про рішення покинути пост, подавши офіційне прохання, пославшись на «кризу і складності управління в ПАРЄ».
7 жовтня Аграмунт повідомив про відставку в twitter, зазначивши, що вирішив піти з особистих причин. Наскільки особистими вони були невідомо, а ось політичні мотиви – очевидні. Одним з ініціаторів відставки стала Україна.
Прецедент в ПАРЄ і пропаганда в Росії
«Клопотання про звільнення Голови Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Педро Аграмунта тільки що представлено 158 членами Асамблеї з 5 політичних груп і 36 національних делегацій. Добровільна відставка президента з посади припиняє процедуру»
Всупереч вимозі колег, включаючи представників власної партії, політик тримався за свою посаду до останнього. І навіть подав заяву до Арбітражного комітету Ради Європи про незаконність резолюції, яка уможливила імпічмент. Розуміючи, що підвідомчий комітет не задовольнить його запит, оскільки не розглядає подібні скарги, Аграмунт не став чекати публічної відставки голосуванням.
Історія з Аграмунтом почалася задовго до червневого клопотання. У березні цього року він разом з російською делегацією відвідав Сирію, де зустрівся з президентом країни Башаром Асадом. Європарламентарій летів з депутатами Держдуми на російському військовому літаку. Ні Іспанія, від якої політик представлений в ПАРЄ, ні сама Асамблея на такий візит Аграмунт не уповноважували. Це викликало нерозуміння і невдоволення серед її представників, що і спровокувало процедуру звільнення. Росія, як відомо, позбавлена права голосу в ПАРЄ з 2014 року через анексію Криму і окупацію Донбасу.
У квітні Асамблея висловила вотум недовіри голові і позбавила його повноважень. Цікаво, що звільнення Аграмунта стало прецедентом для ПАРЄ. З моменту заснування в 1949 році відомство вперше зіткнулося з таким питанням. Для цього довелося розробити відповідну процедуру в регламенті і заснувати порядок імпічменту.
Сам Аграмунт виправдовувався тим, що поїхав до Сирії, як приватна особа. Також публічно заявляв про те, що візит узгоджений з Мадридом, що було спростовано владою Іспанії. В результаті політик заявив про тиск і маніпуляції в самій Асамблеї, і те, що Україна очолила кампанію проти нього:
«Ця кампанія, звичайно, велася українською делегацією через національні інтереси щодо Росії. А також соціалістами і крайніми лівими, з політичних і, отже, партійних причин. Зокрема, для простого задоволення, щоб знищити президента від Європейської народної партії»
Щодо українських представників, Аграмунт впевнений, що це зведення рахунків через його симпатії Росії. Європолітик відомий тим, що відкрито виступав за зняття санкцій з РФ і відновлення діалогу з нею, незважаючи на війну проти України:
«Українські депутати з їх спрощенськими гаслами побачили прекрасну можливість напасти на мене після моїх ініціатив до діалогу, щоб послабити і звести рахунки»
Також Аграмунт зізнався, що став заручником пропаганди і в самій Росії. «Перший канал» РФ показав картинку візиту євродепутата з госдумівцями , як єдність Європи і Кремля у вирішенні сирійської кризи:
«Росія не пішла з ПАРЄ, і найкращий доказ цього, що сьогодні разом з нами в Сирії голова Парламентської Асамблеї. ПАРЄ повільно, але вірно заповнює здоровий глузд по відношенню до того, що відбувається в Росії, ролі Росії в Європі, ролі Росії в протистоянні міжнародному тероризму на території Сирії. І саме тому наші колеги тут ... Мета візиту – бажання зрозуміти, що Європа може зробити для встановлення миру в Арабській Республіці»
Реакція Європи і України
В Європі відставку Аграмунта вітають, але вважають запізнілою. Багато політиків ратували за звільнення голови ще в квітні, коли відбувся вотум недовіри. На чолі найстарішого в Європі міжпарламентського органу півроку стояв керівник без права голосу і повноважень, якому не довіряла більшість представників Асамблеї. Шкода репутації, як кажуть європарламентарі. Глава об'єднаних європейських лівих в ПАРЄ Тіні Кокс:
«Якби президент Аграмунт зробив би те, що обіцяв, ми могли б вибрати нового президента кілька місяців тому. Його безвідповідальна поведінка завдала великої шкоди авторитету Асамблеї. Вітаю його відставку, це дозволить не проводити офіційне зміщення»
Глава української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи і нардеп від БПП Володимир Ар'єв також привітав відставку екс-глави:
«Президент ПАРЄ Педро Аграмунт, який в цьому році літав до Сирії до Асада на російському урядовому літаку, тільки що добровільно подав у відставку. Вирішив не чекати фінального голосування в Асамблеї, запланованого на понеділок. Послався на стан здоров'я. Вітаю всіх причетних, це наша спільна перемога!»
Аграмунт – жертва обставин чи корупціонер зі стажем
Експерт Віталій Портніков вважає, що тиск, який Європа чинила на іспанського політика – попередження для тих, хто не проти зіграти на руку Росії:
«Хоча Аграмунт пішов у відставку за кілька тижнів до того, як його повноваження голови так чи інакше були б вичерпані, сам факт необхідності з ганьбою залишати пост стане серйозним попередженням для тих західних політиків, які захочуть бути використані Москвою»
Аналітик назвав Аграмунта професійним пристосованцем, вихідцем з оточення раніше правлячої авторитарної партії Франко в Іспанії, змушеним у свій час погодитися з демократією:
«У Аграмунт, ймовірно, не було ніяких проблем з російським військовим літаком ще й тому, що сучасна Росія схожа на ту франкістську Іспанію, в якій пройшла його молодість. Саме в цьому літаку, а зовсім не в кріслі глави ПАРЄ, іспанський парламентарій, схоже, був серед своїх»
Про корупційну схильність Педро Аграмунта відомо в європейських колах з 2010 року. Політика звинувачували в лобіюванні не тільки російських інтересів на рівні Асамблеї. Також розглядається пряма причетність до скандалу навколо азербайджанських хабарів і так званої «ікряної дипломатії», що проводиться ПАРЄ на адресу Азербайджану та його підтримки. Розгляд веде незалежний слідчий орган.
Експерти «Європейської правди» наводять перелік і більш ранніх розслідувань проти екс-голови ПАРЄ Аргамунта:
«У розслідуванні 2012 року його називали одним з основних платних лобістів. Через рік, у 2013-му, він став головним героєм публікації як ключовий платний агент Баку в Страсбурзі. Новітнє розслідування, опубліковане в останні тижні 2015 року, присвячено доказам проти Волонте (Лука Волонте – один з колишніх представників керівної ланки ПАРЄ – прим.авт.), але і в ньому є чимало згадок про Аграмунта. Італійський політик у своєму листуванні згадує нинішнього президента ПАРЄ серед лобістів, що працюють над захистом інтересів Баку»
Думка експерта Євгена Жеребецького: відставка Педро Аграмунта – перемога української та європейської дипломатії
Позиція Росії
Росія відреагувала на заяву екс-глави про відставку у звичній для себе манері заперечення очевидного. Голова комітету Держдуми з міжнародних відносин Леонід Слуцький:
«Це правильний абсолютно крок – щоб не давати можливості записним русофобам і людям, у яких нічого спільного з дбайливцями за майбутнє Європи, відтоптатись на його імені самим найжорстокішим чином, як вони, ймовірно, запланували в ході майбутньої сесії ПАРЄ»
Заступник голови Слуцького Олексій Чепа заявив, що відставка Аграмунт – втрата для демократії та Асамблеї:
«Він відстоював демократичні принципи, яких слід дотримуватися»
Глава міжнародного комітету Ради Федерації РФ Костянтин Косачев вважає, що голосування нового глави ПАРЄ, як і інші рішення Асамблеї, без участі Росії нелегітимні. При цьому політик не згадав той факт, що з 2016 року РФ ігнорує акредитацію в ПАРЄ, а в червні 2017 року голова МЗС РФ Сергій Лавров призупинив виплату членських внесків в евровідомство з боку Росії.
***
Вибори нового глави Парламентської Асамблеї відбудуться на сесії, відкритій 9 жовтня. На посаду претендують два кандидати – Стелла Кіріакідес (Кіпр) та Емануеліс Зінгерс (Литва). Майбутній голова займе пост до кінця січня 2018 року.
Історія з Аграмунтом – яскравий приклад корупції на вищому європейському рівні. Як і приклад того, що в Європі з продажністю політиків миритися не мають наміру, незважаючи на високі посади та імунітет причетних. Це відмінний приклад і для самої України, яка в процесі підготовки імпічменту голови ПАРЄ зіграла свою роль. А саме – не повинно бути винятків для тих, хто торгує своїми рішеннями, голосом і мандатом, незалежно від рангу та повноважень. Це Україні «на замітку» у власній боротьбі з корупцією, що грішить вибірковістю.
Марія Гелюх
