Чемпіонат світу з футболу в Росії завершився перемогою збірної Франції. І гарне феєричне свято, яким росіяни жили останні півтора місяці, підійшло до кінця. Приводів для радості у громадян РФ було чимало: нова інфраструктура, стадіони, дороги, готелі, вихід російської збірної до чверті фіналу.
А ще така знакова спортивна подія світового значення, як ЧС-2018, чудовий привід для відводу очей. Який російський уряд успішно використовував для непопулярних заходів. У день відкриття Чемпіонату стало відомо про старт пенсійної реформи та підвищення пенсійного віку для населення РФ. Крім цього федеральна влада прийняла ряд рішень про підняття деяких податків, включаючи ставку ПДВ.
Ми не часто пишемо про події у самій Росії в силу зрозумілих причин. Але у даному випадку вирішили проаналізувати, що згодували росіянам під соусом футбольної першості.
Пенсійна реформа та підняття пенсійного віку – до відкриття ЧС
Російський уряд затвердив план пенсійної реформи і поступове підвищення пенсійного віку для чоловіків до 65 років (з 60) і жінок до 63 (з 55). Російський прем'єр Дмитро Медведєв розповів подробиці 14 червня, у день урочистого відкриття мундіалю:
«Не дивлячись на пізній старт з цього питання, пропонується ввести досить тривалий перехідний період. Почати його пропонується з 2019 року, щоб крок за кроком досягти виходу на пенсію у 65 років для чоловіків в 2028 році, і у 63 роки для жінок – в 2034 році»
Медведєв упевнений, що такий захід – благо для росіян, так як потрібен баланс між працюючими та пенсіонерами, яким пообіцяли підняти пенсії (на 1 тис рублів щорічно).
«Прийняті заходи дозволять не тільки підвищити пенсії, вони дадуть можливість додатково збалансувати ринок праці»
Оптимізм прем'єра прості громадяни не поділяють. Тільки за перші три дні після оголошення пенсійної реформи, було зібрано понад 1 мільйон підписів під петицією про скасування рішення. У деяких містах пройшли акції протесту. Завдяки тому, що реформа була озвучена у день відкриття футбольної першості, протестний ефект непопулярного заходу був змазаний. Втім, на те і розрахунок.
Як написало видання DW з посиланням на соціологічні дослідження «Левада-Центру», проведені в липні, для більшості громадян футбол затьмарив реформу. І тільки для 1/3 населення підвищення пенсійного віку стало незабутньою подією. В цілому, за даними російських ЗМІ, негативно до підвищення пенсійного віку ставляться 89% росіян. Але, істотного зниження довіри до влади це не викликало. Поки що.
З інших нововведень пенсійної реформи – соціальні пенсії, які наступають по старості для тих осіб, хто не працював або кому не вистачило трудового стажу, в уряді хочуть нараховувати з 70 років. При цьому згідно зі статистикою, середня тривалість життя в РФ – найнижча серед передових країн, держав Європи та СНД, і становить 66 років.
А ось російські чиновники вважають інакше і запевняють, що тривалість життя простого росіянина зростає і треба якось з цим справлятися. Глава Рахункової палати Олексій Кудрін:
«Пенсійна реформа назріла давно. Нарешті, рішення прийнято. Це вигідне для громадян рішення, воно дозволить підвищити пенсії»
Президент Путін також упевнений, що підвищення – це благо, про що він говорив під час останньої Прямої лінії:
«Ключове завдання у всій системі пенсійного забезпечення – це підвищення рівня добробуту і доходів пенсіонерів»
За задумом влади, пенсійна реформа повинна принести до бюджету 100 млрд рублів щорічно. Ймовірно, що після закінчення Чемпіонату, громадяни Росії ще пошумлять на цей рахунок. Правда наскільки це буде почуто у Кремлі, викликає сумніви.
Підвищення ПДВ під шумок ЧС
Крім пенсіонерів, уряд РФ вирішив проявити турботу про економіку країни в цілому. Медведєв запропонував підняти ПДВ з 18 до 20%. Ці 2% принесуть до федеральної скарбниці 620 мільярдів рублів у наступному році.
Для економіки – це негативна практика, так як зростання ставки податку на додану вартість прямо спричинить стагнацію зростання ВВП федерації. І спровокує подорожчання цін на товари і послуги. Разом з інфляцією і зниженням реальних зарплат.
Як пише російський експерт Василь Басов, уряд маневрує через падіння цін на енергоресурси:
«Підвищення ПДВ є частиною так званого «податкового маневру», який розпочався у 2015 році. Якщо зовсім коротко, він повинен знизити залежність бюджету від цін на нафту і пом'якшувати ефект від їх падіння. За задумом, «маневр» також повинен знизити пряме податкове навантаження на бізнес, точніше – на фонд оплати праці. Одна з причин в тому, що бізнес, не витримуючи податкового тягаря, йде в тінь. В рамках цього податкового маневру пропонувалося знизити для бізнесу страхові внески, але компенсувати це збільшенням ПДВ по суті за рахунок кінцевих споживачів. Мінфін не приховує, що це призведе до зростання інфляції як мінімум на два відсотки»
Цікаво, що сума в 620 мільярдів рублів приблизно дорівнює тому, що влада офіційно витратила на проведення ЧС-2018 – близько 680 млрд рублів або 11 млрд доларів США. Неофіційна цифра ще вища – 14 млрд доларів. Кому, як не населенню, оплачувати свято? «Грошей немає, але ви – тримайтеся» - це і є позиція Кремля, як ми знаємо.
Уряд заспокоює громадян тим, що соціальні товари не подорожчають. За ними залишиться пільгова ставка у 10%. Це – базові продукти харчування, дитячі товари та медикаменти.
Інші непопулярні заходи
Крім пенсійної реформи і зростання ПДВ був прийнятий федеральний закон про збільшення розміру держмита за оформлення документів нового зразка. Підвищення цін склало приблизно 30%. На цій справі уряд планує заробляти 42 млрд рублів на рік додатково. Також були підняті тарифи на оплату житлово-комунальних послуг на 4% по країні. І з 1 липня збільшили акцизний збір на сигарети у розмірі 10%.
***
Свято підійшло до фіналу. Чемпіонат завершився, гості роз'їхалися. В інфраструктуру, якою так пишаються в Кремлі, були вкладені такі суми, що тепер залишається сподіватися тільки на кишені простих людей.
Можливо, серед учасників мундіалю покращилась думка про Росію завдяки гарній організації турніру, що визнається. А ось населенню, пенсіонерам та російському СМБ, працюючому класу – ще довго доведеться платити по рахунках Чемпіонату, відбілюючи імідж країни-агресора та міжнародного ізгоя за рахунок власного добробуту.
