Чи залишаться банки прибутковими: ризики в умовах кризи
Ризики прибутковості поки що не реалізувались: операційна дохідність висока, а відображені банками кредитні збитки не надмірні. Такими є висновки Нацбанку у звіті про фінансову стабільність.
Як продемонструвала коронакриза, комісійні доходи найбільш вразливі до жорсткості карантинних заходів. Однак їх падіння було короткостроковим завдяки зростанню безготівкових операцій.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти діяльності банків в контексті ризику прибутковості.
Вплив коронакризи на прибутковість
Вплив коронакризи на прибутковість поки помірний. Коронакриза погіршила фінансовий стан банків, проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні. Прибуток сектору за 10 місяців 2020 року знизився лише на чверть у порівнянні з 2019 роком. Кількість збиткових банків не зросла.
Рисунок 1 - Структура операційного доходу банків
Джерело: НБУ.
Найгіршим фінансовий результат був у II кварталі під час жорстких карантинних обмежень через зниження попиту на банківські продукти та підвищених відрахувань до резервів. Однак уже в III кварталі почалося відновлення процентних та комісійних доходів, яке ще більше прискорилося в останні місяці року.
Рисунок 2 - Розподіл чистих активів банків за рентабельністю капіталу
Джерело: НБУ.
Чотирнадцять банків, яким належить майже дві третини активів сектору, зберегли рентабельність капіталу понад 15%. Прибуток сектору дуже концентрований – Приватбанк сформував 57.4% усього прибутку, а п’ять найприбутковіших банків – 88.2%.
Комісійні доходи банків
Карантинні обмежувальні заходи відчутно вплинули на комісійні доходи. Чистий комісійний дохід – друга за вагомістю складова операційних доходів банків.
Рисунок 3 - Зміна чистого комісійного доходу, р/р
Джерело: НБУ.
Карантинні обмеження мали швидкий та значний негативний вплив саме на ці надходження. Обсяг банківських операцій, за які стягується комісія, знизився під час жорсткої фази карантину. Найвагоміша причина – менший потік клієнтів у торгових точках та відділеннях банків, а також зниження економічної активності малого та середнього бізнесу.
Негативно вплинуло і тимчасове падіння портфеля незабезпечених споживчих позик, які генерують для банків супутні комісії.
Динаміка комісійного доходу була неоднорідною. Після значного шоку навесні він почав відновлюватися разом з пожвавленням економічної активності, а в жовтні зростання становило 18.6% у порівнянні з відповідним місяцем минулого року. Серед іншого значно зросли доходи від касового обслуговування.
Варто зазначити, короткострокове падіння комісійного доходу можливе під час локдауну в січні поточного року.
Фундаментально комісійні доходи були стійкими до несприятливих умов, зазначають в НБУ. Карантинні обмеження швидко змінили преференції клієнтів. Протягом кількох місяців відбулася структурна трансформація попиту, на яку у звичайних умовах знадобилося б кілька років. Різко зріс попит на віддалені послуги з використанням онлайн-банкінгу. Банки сприяли цьому, знижуючи тарифи на безготівкові платежі та перекази. НБУ дозволив віддалену ідентифікацію клієнтів.
Розвиток безготівкових платежів, однак, не призвів до зниження попиту на готівку. Банки подекуди встановили або підвищили тарифи на готівкові операції.
Чистий процентний дохід залишався стійким
Коронакриза розгорталася в циклі зниження процентних ставок. Протягом першого півріччя облікова ставка НБУ знизилася на 7.5 в. п. до найнижчого в історії показника 6%. У поєднанні зі сприятливими макроекономічними умовами, зокрема низькою інфляцією, а також стабільною базою фондування це сприяло зниженню ставок за депозитами та кредитами.
У першому півріччі ставки за депозитами в гривні вперше в історії банківського сектору знизилися до однознакових показників. Від початку року банкам вдавалося зберегти процентний спред незмінно високим. Одне з пояснень – зміна вартості фондування відбулася швидше, ніж зміна дохідності активів через розбіжності у строках. Загалом чистий процентний дохід під час карантину стабільно зростав на рівні 4–5% р/р.
Рисунок 4 - Процентні доходи та витрати, р/р
Джерело: НБУ.
Через підвищення інфляційних очікувань зниження ставок за депозитами в останні місяці практично призупинилося. Але здешевлення кредитів триватиме. У корпоративному сегменті пролонгація та видача нових кредитів відбуватиметься за нижчими ставками. Цьому сприятиме конкуренція між банками за якісних позичальників та подальше розгортання державних програм підтримки кредитування. Водночас у роздрібному сегменті спреди залишатимуться високими через домінування незабезпечених споживчих кредитів, вартість яких традиційно висока. У середньостроковій перспективі процентні спреди у цьому сегменті знижуватимуться через зростання частки іпотечних кредитів. Проте зниження спреду сповна компенсуватимуть більші обсяги кредитного портфеля.
Відрахування до резервів
Витрати на формування резервів за 10 місяців майже подвоїлися відносно минулого року (додатково відбулося значне одноразове формування резервів під юридичні ризики Приватбанком).
Рисунок 5 - Співвідношення відрахувань до резервів та кредитного портфеля і чистого операційного доходу
Джерело: НБУ.
За 10 місяців банки визнали втрати від кредитного ризику в середньому на рівні 1.6% валового та 2.9% чистого кредитного портфеля. Від початку року близько 20% портфеля перейшло із першої стадії оцінки до другої стадії оцінки за міжнародними стандартами (МСФЗ 9). За цими кредитами відбулося суттєве зростання кредитного ризику. Відображені банками кредитні збитки не є критичними для прибутковості. Водночас поки що складно оцінити їхню достатність. Подекуди банки відклали визнання погіршення якості активів, провівши реструктуризації кредитів. Також у позичальників деяких секторів економіки можливі нові фінансові труднощі через ужорсточення умов карантину протягом січня 2021 року.
Нагадаємо, завдяки стійкості операційних прибутків та відсутності значних кредитних втрат, український банківський сектор наразі залишається високоприбутковим. Проте, щоб покрити ключові ризики, згідно з рекомендаціями Базельського комітету з нагляду за банками, а також відповідно до загальноприйнятої практики, українські банки повинні утримувати достатньо капіталу. Відтак починаючи з 2021 року, упродовж найближчих трьох років Нацбанк планує низку змін у банківському регулюванні, які гармонізують правила роботи українських банків із рекомендаціями Базеля та законодавством Європейського Союзу.