Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 6%. Про це сьогодні повідомила пресслужба регулятора.
Ми вирішили висвітлити ключові фактори, що обумовили вплив на ухвалення рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних.
Національний банк ухвалив рішення залишити ключову ставку без змін на рівні 6% річних (табл. 1). Сьогоднішнє рішення указує на збереження стимулюючого характеру монетарної політики. Це є важливим для відновлення економіки, а з іншого – зберігає можливість і надалі сприяти збереженню помірних темпів інфляції.
Таблиця 1 – Динаміка облікової ставки НБУ
| Період | % річних | Рішення з монетарної політики |
2020 | ||
| з 11.12 | 6,0 | Рішення |
| з 23.10 | 6,0 | Рішення |
| з 04.09 | 6,0 | Рішення |
| з 24.07 | 6,0 | Рішення |
| з 12.06 | 6,0 | Рішення |
| з 24.04 | 8,0 | Рішення |
| з 13.03 | 10,0 | Рішення |
| з 31.01 | 11,0 | Рішення |
Джерело: НБУ.
Проте Нацбанк враховував низку поточних негативних факторів, посилення яких, зі слів Голови НБУ, може призвести до збільшення облікової ставки. «Національний банк, хоча й проводитиме м’яку монетарну політику, готовий також відреагувати підвищенням облікової ставки на пришвидшення інфляції в умовах пожвавлення світової та української економік», - зазначив Кирило Шевченко під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
Суттєве прискорення інфляції та її наближення до нижньої межі діапазону цілі 5%+/-1 в.п.
У листопаді 2020 року споживчі ціни зросли на 3,8% у річному вимірі. У місячному вимірі зростання індексу цін також було істотним – на 1,3%.
Приріст виявився вищим за очікування Нацбанку. Істотним внеском в зростання було зростання вартості природного газу на європейському ринку. Ринкова ціна на зовнішніх ринках згодом позначилася на внутрішніх цінах на газ, опалення та гарячу воду. Крім того, стрімко підвищилися ціни на окремі харчові продукти внаслідок гіршого врожаю та пов’язаного з ним зростання світових цін.
Нагадаємо, зростання тарифів в листопаді 2020 року на житлово-комунальні послуги було зумовлено здебільшого підвищенням цін на природний газ — на 26,7%, а також тарифів на опалення – на 8,6%.
Пожвавлення споживчого попиту також тиснуло на ціни, які протягом останніх місяців поступово зростали. Підвищення доходів та погіршення очікувань, у тому числі через невизначеність щодо карантину, спонукали громадян до активніших витрат. Свідченням активізації споживчого попиту є зростання роздрібного товарообороту.
Нагадаємо, індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі за період січня-жовтня 2020 року відносно січня-жовтня 2019 року становить – 107,6%.
Вплив «карантину вихідного дня», за оцінками Нацбанку, був порівняно незначним, хоча й призвів до погіршення настроїв бізнесу та споживачів.
Анонсовані урядом карантинні обмеження на січень 2021 року, за оцінками Національного банку, впливатимуть несуттєво на економічну активність, споживчий попит та відповідно інфляцію. Водночас збалансована монетарна та фіскальна політики сприятимуть не лише поверненню до економічного зростання, але й збереженню помірних темпів інфляції надалі, зазначають в НБУ.
Проте, «в ситуації, коли ефекти переносу драйвять інфляцію сильніше, ніж небазова компонента ІСЦ, особлива увага фокусується на проблемі здатності центробанку оцінювати нелінійні зв'язки між курсом і цінами, особливо в умовах дії взаємовиключних факторів», - акцентує на проблемах монетарної політики член Ради НБУ Віктор Козюк, на своїй сторінці у фейсбук.
«При збереженні таких темпів інфляції та при суттєвій невизначеності щодо драйверів зростання наступного року на тлі збільшених фіскальних ризиків, не виключений ризик стагфляції. А цей ризик має деструктивну конотацію: він посилює тиск на рішення щодо різного роду стимулювання, інфляції витрат і продуктової емісії», - наголошує Віктор Козюк.
Базова умова прогнозу — співпраця з МВФ
Співпраця з МВФ залишається фундаментом для відновлення економіки України. Ухвалення рішення МВФ щодо надання наступних траншів, і як наслідок, позитивні інвестиційні рішення інших міжнародних партнерів є критично важливим для здійснення запланованих бюджетних видатків. Без відповідної підтримки фіскальний імпульс, який є необхідним для пожвавлення економіки, буде значно меншим, а відновлення – повільнішим, зазначають в НБУ.
Від співпраці з МВФ також залежить вартість державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Нагадаємо, Україна планувала фінансувати дефіцит бюджету-2020 коштом 5,8 млрд доларів допомоги міжнародних кредиторів, однак вдалось отримати лише 2,1 млрд доларів (транш МВФ навесні). Решта – 3,7 млрд доларів так і не надійшла – від МВФ (1,5 млрд доларів), Світового банку (1 мільярд доларів) та ЄС (1,2 мільярда євро). МВФ не дав Україні другий транш через заміну керівника НБУ, рішення КСУ по е-декларуванню, а також через «ряд дрібних речей, законодавчих ініціатив і ще якихось факторів, які спричиняли стурбованість». Хоч Україна вчасно і повністю виконує усі структурні маяки МВФ і фонд упевнився у незалежності НБУ, грошей все одно немає. «Ми залишаємося вірними домовленостям з партнерами, ми не шукали коштів з якихось інших джерел. Ми надіялись на своїх партнерів, що вони підтримають країну», а тепер через відсутність іноземних кредитів в України з’явилась проблема ліквідності», - зазначає чинний Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Ключовий ризик для макрофінансової стабільності
Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення пандемії коронавірусу та карантинних заходів для її подолання, зазначають в НБУ.
Це може призвести до погіршення споживчих настроїв та пригнічення внутрішнього попиту, що гальмуватиме економічну активність та інфляцію.
Актуальними залишаються також інші ризики, зокрема, негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність; ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах; збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму у світі.
Нагадаємо, суд повернувся до розгляду позову Коломойського про повернення акцій «ПриватБанку».
Прогноз монетарної політики Національного банку
Надалі монетарна політика НБУ насамперед буде залежати від розвитку ситуації у сфері охорони здоров’я щодо приборкання пандемії та інфляційних ризиків.
Якщо вдасться швидко стабілізувати епідемічну ситуацію, економіка продовжить відновлюватися, що супроводжуватиметься помірним пришвидшенням інфляції.
Ключовим стимулюючим інструментом буде фіскальна політика, в тому числі очікуване підвищення мінімальної зарплати. Водночас Нацбанк, хоча й проводитиме м’яку монетарну політику, готовий також відреагувати підвищенням облікової ставки на пришвидшення інфляції в умовах пожвавлення світової та української економік.
Натомість в умовах розвитку негативного сценарію розвитку пандемії, споживчий попит стримуватиметься, а економічне зростання уповільниться загалом. За таких умов інфляційний тиск буде слабшим, водночас НБУ обіцяє надати економіці додатковий монетарний імпульс.
В підсумку варто зазначити, з огляду на зростання інфляційного тиску, що поєднується з високою рівнем невизначеності, Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 6%. Проте надалі монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та інфляційних ризиків.
