Себастьян де Брувер — заступник генерального директора Європейської банківської федерації (EBF), член Ради Європейської платіжної ради (EPC) та різних експертних груп на рівні Євросоюзу.
В ексклюзивному інтерв'ю Себастьяна де Брувера для UA.News ми розпитали, як війна на Близькому Сході збільшує ризики для економіки єврозони? Яким чином на них буде реагувати банківська система ЄС? Чому конкурентоспроможність є головним викликом для європейських фінустанов? І які уроки стійкості перед обличчям війни продемонструвала банківська система України?
Про нові ризики, спричинені енергетичною та економічною кризою
Європейський банківський сектор реагує трьома основними способами.
По-перше, банки трактують поновлений шок на Близькому Сході переважно як макрофінансовий та ціновий шок на енергоносії, а не як класичну кризу банківського сектору. Безпосередніми каналами є вищі ціни на нафту та газ, зниження довіри, тиск на деякі корпоративні сектори та поновлена невизначеність щодо інфляції. На практиці це означає ретельніший моніторинг вразливих позичальників, посилений контроль ліквідності та застави, а також більш вибіркове кредитування в секторах, які найбільше схильні до транспортних перебоїв, торговельних збоїв та витрат на енергоносії. Ширша європейська політична реакція також зосереджена на доступності, конкурентоспроможності та безпеці постачання, причому Комісія наголошує, що конфлікт суттєво збільшив рахунки ЄС за імпорт викопного палива та тиск на ціни на енергоносії.
По-друге, банки намагаються залишатися частиною рішення для реальної економіки. Очікується, що вони продовжуватимуть фінансувати домогосподарства та фірми, але в більш чутливому до ризиків середовищі. Ось чому проблемою для банків є не лише «вищі ціни», а й сукупний тягар геополітичної фрагментації, слабшого зростання та все ще важких зобов'язань щодо дотримання вимог та звітності. Поточна робота Європейської Комісії щодо конкурентоспроможності банківського сектору ЄС відображає цей ширший контекст: питання полягає в тому, як банки можуть продовжувати ефективно фінансувати Європу, залишаючись конкурентоспроможними на світовому рівні.
Що стосується ЄЦБ, його реакція була чіткою. У березні 2026 року ЄЦБ безпосередньо врахував війну на Близькому Сході у своїх макропрогнозах: вищі ціни на енергоносії, вища інфляція та нижче зростання. Базовий сценарій ЄЦБ тепер передбачає загальну інфляцію на рівні 2,6% у 2026 році та зростання єврозони на рівні 0,9% у 2026 році, причому конфлікт на Близькому Сході називають ключовою причиною перегляду інфляції в бік збільшення та перегляду зростання в бік зменшення. Тому ЄЦБ не розглядає це як тимчасову проблему, а як справжній макроекономічний ризик із наслідками для цінової стабільності та стійкості.
З точки зору нагляду, ЄЦБ також все частіше розглядає геополітичний ризик як структурний фактор банківського ризику, а не як виняткову подію. Це важливо, оскільки це спонукає наглядові органи більш систематично оцінювати геополітичні впливи, характерні для установ, кібервразливості та вторинні наслідки.
Виклики та можливості, що стоять перед ЄЦБ та фінансовим сектором ЄС
Головним викликом, безперечно, є конкурентоспроможність. Європейські банки залишаються стійкими, але вони працюють в умовах, які часто є більш фрагментованими, складнішими та обтяжливішими, ніж у деяких великих міжнародних конкурентів. Саме тому дискусія вже не стосується лише безпеки та стабільності як таких, а зосереджується на тому, чи дозволяє нормативно-правова та наглядова база банкам фінансувати пріоритети Європи в достатньому обсязі та з необхідною швидкістю. Сама Комісія нещодавно розпочала цільові консультації саме щодо конкурентоспроможності банківського сектору ЄС, включаючи спрощення, ефективність системи та шляхи поглиблення єдиного ринку та банківського союзу.
Другим значним викликом є необхідність створення справді рівних умов як у межах ЄС, так і на глобальному рівні. У межах Союзу фрагментація все ще має значення: відмінності у практиці нагляду, рівнях звітності та ринкових структурах досі зменшують ефекти масштабу. На глобальному рівні європейські банки порівнюють себе не лише між собою, а й із конкурентами зі США та Великої Британії, які можуть мати інше пруденційне та ринкове середовище. ЄЦБ сам підтримав принципи спрощення, що зберігають стійкість, водночас покращуючи гармонізацію, ефективність та фінансову інтеграцію.
Третім викликом є питання, як створити Союз заощаджень та інвестицій. Європа потребує набагато більше приватного капіталу для фінансування стратегічних пріоритетів, і Комісія прямо пов’язує Союз заощаджень та інвестицій із потребою у сотнях мільярдів додаткових щорічних інвестицій. Для банків це є одночасно викликом і можливістю:
- викликом, оскільки фінансова екосистема Європи залишається неповною;
- можливістю, оскільки банки можуть відігравати центральну роль у спрямуванні заощаджень у продуктивні інвестиції, особливо коли ринки капіталу, сек’юритизація, консультаційні можливості та рамки роздрібних інвестицій краще взаємодіють між собою.
Потім є цифровізація та інновації. Сюди входять штучний інтелект, токенізація, стейблкоіни, швидші платежі та цифровий євро. Тут можливості дуже значні: нижчі витрати, кращий клієнтський досвід, програмовані фінанси, ефективніше забезпечення та розрахунки, а також сильніша європейська стратегічна автономія у сфері платежів. Але інновації також порушують питання управління, кібербезпеки, взаємодії та фінансової стабільності. ЄЦБ перевів проєкт цифрового євро на наступний етап, одночасно визначивши ширшу стратегію у сфері платежів та виявляючи зростаючий інтерес до токенізованих фінансових ринків та розрахунків у грошах центрального банку. Тим часом, Європейська Комісія прямо розглядає цифровізацію, токенізацію та появу стейблкоїнів як важливі фактори у своїй роботі з підвищення конкурентоспроможності банківського сектору.
Нарешті, кібербезпека та операційна стійкість сьогодні є пріоритетними стратегічними питаннями. Геополітичні ризики, ризики, пов’язані з аутсорсингом, ризики концентрації у постачальників ICT (Information and Communication Technologies) та дедалі витонченіші атаки означають, що кіберстійкість стала невід’ємною складовою пруденційної стійкості. Європейське банківське управління (EBA) та Європейський центральний банк (ЄЦБ) розглядають кіберризики та ризики у сфері ICT як підвищені та дедалі більш структурні.
Про необхідність спрощення регулювання банківського сектору ЄС
На мій погляд, правильне питання полягає в тому, чи здатна Європа спростити, оптимізувати та, можливо, переглянути частину існуючої нормативно-правової бази, при цьому, звісно, зберігаючи стабільність і стійкість.
Таким чином, ми прагнемо не стільки дерегуляції, скільки спрощення, раціоналізації та переорієнтації, щоб банки, залишаючись безпечними, могли належним чином виконувати свою роль у фінансуванні економіки. Саме тому питання конкурентоспроможності банківського сектору є справді ключовим. Не тільки для нас, але й на рівні Європейської Комісії.
У консультації щодо конкурентоспроможності банківського сектору до 2026 року, яку проводить Комісія, прямо ставиться питання про те, як підвищити ефективність нормативно-правової бази та поглибити єдиний ринок; ЄЦБ, зі свого боку, підтримав спрощення на основі збереження пруденційної стійкості, посилення гармонізації та уникнення зайвої складності.
У липні 2026 року Комісія представить звіт про конкурентоспроможність європейського банківського сектору. По-перше, це буде діагностична оцінка, а також план дій, за яким, як ми сподіваємося, у найближчі місяці буде впроваджено низку законодавчих ініціатив.
Водночас ми, звісно, не виступаємо за повернення до докризової моделі. Основна позиція ближча до такого підходу: зберегти здобутки у сфері стійкості, але усунути дублювання, невідповідності, зайві надмірні вимоги та малоцінні рівні звітності.
Про модель фінансової підтримки України та роль приватних банків
Нинішня модель є стійкою в коротко- та середньостроковій перспективі, але не може діяти нескінченно, якщо вона й надалі буде переважно залежати від державного сектору. ЄС виділяє майже 195 млрд євро на загальну підтримку України, включаючи економічні, гуманітарні та військові компоненти, а також використовує кошти від заморожених російських суверенних активів для підкріплення частини структури фінансування. Це свідчить про вражаючу солідарність, але також підкреслює, наскільки великими та тривалими є потреби у фінансуванні.
З часом стійкість залежатиме від переходу від надзвичайної допомоги до моделі, яка залучатиме більше приватного капіталу. Державні кошти є незамінними для бюджетної підтримки, гарантій, відновлення суспільних благ та зниження ризиків. Але відновлення, реконструкція та можливе вступ до ЄС також потребуватимуть проектного фінансування, торговельного фінансування, платіжної інфраструктури, кредитування МСП, іпотечного фінансування, посередництва у сфері страхування та консультативної підтримки. Саме тут мають долучитися європейські приватні банки. Вони не повинні заміняти уряди; вони мають доповнювати їх, мобілізуючи капітал, структуруючи проекти, придатні для фінансування, та відновлюючи фінансове посередництво там, де ризик можна зробити керованим.
Отже, роль приватних банків має розширитися у трьох напрямках:
- По-перше, сприяння відновленню звичайного економічного обігу за допомогою платежів, депозитів, торговельного фінансування та оборотного капіталу;
- По-друге, використання державних гарантій та інструментів міжнародних фінансових інституцій для залучення приватних інвестицій;
- По-третє, сприяння наближенню України до стандартів ЄС у сферах управління, дотримання нормативних вимог, управління ризиками та ринкової практики.
ЄЦБ також відзначив прогрес України у впровадженні моделі нагляду, що базується на оцінці ризиків та натхненної Єдиною системою нагляду (SSM), що є обнадійливим для майбутньої інтеграції.
Як банківська система ЄС адаптується до зростаючих кіберзагроз
Європейські банки будують свою стратегію на припущенні, що кіберризик тепер є постійним геополітичним ризиком, а не лише проблемою ІТ. Відповідь на це має кілька рівнів: посилення управління, більш суворі вимоги до звітування про інциденти, збільшення кількості тестувань, покращення управління ризиками, пов’язаними з третіми сторонами, та значно більша увага до забезпечення безперебійності діяльності та відновлення. На рівні ЄС цей напрямок підкріплюється регламентом DORA та наглядовою увагою з боку ЄЦБ та EBA, які зараз розглядають кіберризики та ризики у сфері ICT як істотно підвищені.
Урок війни полягає в тому, що операційна стійкість має таке ж значення, як і стійкість капіталу. Тому європейські банки інвестують більше коштів у сегментацію, резервні можливості, кризові комунікації, картографування постачальників та тестування сценаріїв. ЄЦБ також включив геополітичні потрясіння у свою наглядову концепцію в більш загальному плані.
Щодо співпраці з Україною, вона має реальне підґрунтя, навіть якщо її не завжди називають «кіберспівпрацею між банками». Міжнародні технічні партнерства Національного банку України прямо охоплюють кібербезпеку, платіжні системи, фінансову стабільність та нагляд, а власна стратегія України у фінансовому секторі прямо передбачає поглиблення співпраці з ЄЦБ та наглядовими органами ЄС, включаючи узгодження з цифровою операційною стійкістю у стилі ЄС. Євросоюз та Україна також продовжують інституційний кібердіалог у ширшому контексті.
Отже, співпраця існує, але переважно через канали регулювання, нагляду, технічної допомоги та формування політики, а не через єдину широко відому кіберплатформу для банківського сектору.
Про недоліки у протидії ухиленням від санкцій
Я вважаю, що найбільші прогалини зазвичай криються не в самих основних санкціях, а в їхньому застосуванні, даних та методах їхнього обходу.
Перший ризик полягає у використанні складних ланцюгів посередників: фіктивних компаній, непрозорих структур власності, маршрутизації через треті країни та торговельних схем, що ускладнюють аналіз кінцевого використання або кінцевих бенефіціарів. ЄС неодноразово посилював заходи проти ухилення від санкцій, а в жовтні 2025 року навіть ввів заборону на транзакції для певних банків та трейдерів із третіх країн, причетних до ухилення. Це свідчить про те, що проблема не є теоретичною.
Друга прогалина полягає в нерівномірній інформації та застарілому розумінні ризиків. ЄБА вже встановила, що в деяких державах-членах оцінки ризиків у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (AML/CFT) ґрунтувалися на старих національних оцінках ризиків і тому не враховували належним чином нові ризики, пов’язані з війною Росії, криптоактивами та іншими новими каналами. Це має значення, оскільки недостатнє розуміння ризиків на рівні нагляду або інституцій призводить до слабкого контролю на практиці.
Третій ризик стосується криптоактивів, інновацій у сфері платежів та методів ухилення, що базуються на штучному інтелекті. Вони не замінюють традиційні методи ухилення, але можуть прискорити шарування, заплутування та транскордонні перекази. Нещодавня робота EBA з оцінки ризиків також вказує на зростання ризиків шахрайства та операційних ризиків, зокрема тих, що посилюються штучним інтелектом.
Уроки банківської системи України в умовах війни
Перш за все, я хотів би зазначити, що ми вражені стійкістю як українців загалом, так і банківського сектору. Війна та нинішня ситуація продемонстрували, що стійкість спочатку проявляється на оперативному рівні, а вже потім — у статистичних даних. Так, капітал і ліквідність є важливими. Але в довгостроковій перспективі не менш важливо, чи продовжуються платежі, чи функціонують відділення або цифрові канали, чи залишаються дані в безпеці та чи зберігається довіра – що, як видається, має місце в Україні.
Другий урок — цінність сильного та авторитетного центрального банку-наглядача. НБУ поєднав управління кризою в умовах війни з подальшою модернізацією, включаючи нагляд на основі ризиків та тіснішу інтеграцію з європейськими стандартами. Це важливий урок і для Європи: стійкість є найсильнішою, коли нагляд, платежі, кіберзахист та кризові комунікації підсилюють одне одного.
Третій урок полягає в тому, що цифрові можливості та резервування є стратегічними активами. Система, яка перебуває під фізичною загрозою, потребує віддаленого доступу, надійних платіжних каналів, дотримання дисципліни в галузі кібербезпеки та здатності швидко перенаправляти операції. Це надзвичайно актуально для власних європейських дискусій щодо DORA, цифрового євро, платіжної автономії та кіберстійкості.
І нарешті, Україна демонструє, що стійкість та конкурентоспроможність не є повними протилежностями. Система, яка може функціонувати в умовах екстремального навантаження, є також системою, яка може вселяти довіру, залучати капітал та підтримувати відновлення. У цьому сенсі банківський сектор України продемонстрував, що стійкість полягає не лише у виживанні під час потрясінь, а й у збереженні основ для майбутнього зростання.
