Свято 9 серпня 2026 — Міжнародний день корінних народів світу
9 серпня щороку відзначають Міжнародний день корінних народів світу. У 2026 році ця дата припадає на неділю. День започаткувала ООН, щоб привернути увагу до прав корінних народів, їхніх культур, мов, традицій та права самим вирішувати майбутнє своїх громад. Цьогоріч ООН окремо зосередиться на ролі корінних акушерок та їхніх знаннях, які допомагають зберігати здоров’я, культуру та зв’язок між поколіннями.
Міжнародний день корінних народів світу відзначають 9 серпня. Цю дату щороку вносить до свого календаря Організація Об’єднаних Націй. У 2026 році свято припадає на 9 серпня, неділю. Це не просто день для знайомства з різними культурами. Передусім він нагадує про права людей, які століттями зберігали власні мови, традиції, звичаї та особливий зв’язок із рідною землею. У багатьох випадках ці спільноти стикалися з дискримінацією, втратою земель, примусовим переселенням та спробами витіснити їхню культуру.
ООН використовує цю дату, щоб говорити про проблеми корінних народів на міжнародному рівні. Йдеться, зокрема, про доступ до освіти та медицини, участь у прийнятті рішень, захист культурної спадщини, мов, традиційних земель і природних ресурсів.
Як з’явилося це свято
Історія дати почалася ще 9 серпня 1982 року. Саме цього дня в Женеві відбулося перше засідання Робочої групи ООН з питань корінних народів. Група стала одним із майданчиків, де на міжнародному рівні почали системно обговорювати становище корінних спільнот та їхні права. Через кілька років ООН вирішила зробити цю дату щорічним міжнародним днем. 23 грудня 1994 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 49/214, якою постановила відзначати Міжнародний день корінних народів світу 9 серпня кожного року.
Це рішення стало частиною ширшої роботи ООН щодо захисту прав корінних народів. Ще у 1993 році Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний рік корінних народів світу. Того ж року було оголошено й Міжнародне десятиліття корінних народів, яке стартувало у грудні 1994 року. Тобто, День корінних народів світу виник не як звичайне тематичне свято. За ним стоять десятиліття міжнародної роботи, під час якої представники корінних спільнот намагалися домогтися визнання своїх прав та можливості брати участь у рішеннях, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
Хто такі корінні народи
Єдиного короткого визначення, яке підходило б абсолютно для всіх корінних народів світу, ООН не встановила. Водночас важливим критерієм є самоідентифікація — право людини та спільноти визначати свою належність відповідно до власних традицій і звичаїв. Корінні народи живуть у різних частинах світу — від Арктики до островів Тихого океану. Їхні історії та культури дуже різні, тому говорити про них як про одну однорідну групу неправильно. Вони мають власні мови, звичаї, системи знань, форми суспільного устрою та традиційні способи взаємодії з природою.
За оцінками ООН, у світі живе близько 476 мільйонів представників корінних народів у 90 країнах. Вони становлять менше 6% населення планети, але при цьому на них припадає щонайменше 15% людей, які живуть у крайній бідності. Також у світі налічується близько 5 тисяч різних корінних культур. Корінні народи становлять більшість із приблизно 7 тисяч мов, які використовуються у світі. Це робить їх важливими носіями величезного мовного та культурного різноманіття планети. Водночас багато таких мов перебувають під загрозою зникнення, особливо якщо їх не використовують у школах, державних установах та публічному житті.
Чому права корінних народів важливо захищати
Проблеми корінних народів часто пов’язані не лише з культурою. У різних країнах вони стикаються з бідністю, слабким доступом до медицини та освіти, недостатнім політичним представництвом і дискримінацією. Окремою проблемою залишається доступ до традиційних земель та природних ресурсів. У деяких випадках корінні громади можуть не мати достатнього впливу на рішення щодо територій, на яких вони живуть. Наприклад, це стосується проєктів із видобутку природних ресурсів або іншої діяльності, яка може змінювати довкілля. ООН наголошує, що корінні народи мають бути залучені до ухвалення рішень, які безпосередньо стосуються їхнього життя та територій.
Ще одна важлива тема — збереження культурної спадщини. Якщо зникає мова, разом із нею можуть втрачатися пісні, усні історії, традиційні знання та особливі способи описувати навколишній світ. Саме тому захист мов для багатьох корінних громад є питанням не лише культури, а й збереження власної ідентичності. ООН також звертає увагу на те, що корінні народи мають унікальні знання про природу. Їхні традиційні практики можуть стосуватися землеробства, використання рослин, догляду за довкіллям, харчування та медицини. Частина таких знань передається усно від старших поколінь до молодших.
Декларація ООН про права корінних народів
Одним із головних документів у цій сфері стала Декларація ООН про права корінних народів. Генеральна Асамблея ухвалила її 13 вересня 2007 року після багаторічної роботи та консультацій. Документ створював міжнародні стандарти для захисту прав, гідності та добробуту корінних народів. За декларацію проголосували 143 держави. Чотири країни — Австралія, Канада, Нова Зеландія та США — спочатку проголосували проти, ще 11 утрималися. Пізніше всі чотири держави, які голосували проти, змінили свою позицію та заявили про підтримку декларації.
Документ говорить не лише про індивідуальні права людей. Він також визнає колективні права корінних народів. Серед іншого йдеться про право зберігати та розвивати власну культуру, мову, традиції та інституції, а також брати участь у рішеннях, які стосуються їхнього життя. Декларація стала важливим міжнародним орієнтиром. Водночас саме її ухвалення не означає, що всі проблеми автоматично зникли. ООН продовжує наголошувати на розриві між формальним визнанням прав та їхнім реальним виконанням у різних країнах.
Тема Дня корінних народів у 2026 році
Щороку ООН обирає окремий акцент для Міжнародного дня корінних народів. У 2026 році тема звучить як «Вшановуючи корінних акушерок: збереження життя та добробуту». Вона присвячена традиційним знанням і ролі акушерок у корінних громадах. ООН наголошує, що корінні акушерки не просто допомагають жінкам під час вагітності та пологів. Вони часто є носіями знань, які передаються з покоління в покоління. Їхня робота може поєднувати медичну допомогу з культурними, духовними та громадськими традиціями.
Особливого значення ця тема набуває через проблеми зі здоров’ям матерів і дітей у деяких корінних громадах. За словами Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, у корінних народів у різних регіонах світу ускладнення та смертність матерів і немовлят можуть бути значно вищими, ніж серед населення загалом. У 2026 році ООН хоче звернути увагу на необхідність визнавати знання корінних акушерок, усувати дискримінацію та забезпечувати доступ до культурно прийнятної медичної допомоги. Йдеться також про те, щоб жінки з корінних громад могли самостійно ухвалювати поінформовані рішення щодо власного здоров’я та медичної допомоги.
Цікаві факти про корінні народи
476 мільйонів людей. Саме такою є приблизна кількість представників корінних народів у світі. Вони живуть щонайменше у 90 країнах і мають тисячі різних культур.
Близько 5 тисяч культур. Корінні народи не є єдиною культурною групою. За оцінками ООН, у світі існує приблизно 5 тисяч різних корінних культур, кожна з яких має власні традиції та історію.
Тисячі мов. Представники корінних народів становлять більшість із приблизно 7 тисяч мов світу. При цьому багато мов перебувають під загрозою зникнення, оскільки їх дедалі рідше використовують у повсякденному житті та освіті.
Важлива роль у збереженні природи. Території корінних народів охоплюють близько 28% поверхні суходолу Землі та містять приблизно 11% світових лісів. ООН називає корінні громади хранителями значної частини біорізноманіття планети.
Традиційні знання можуть бути практичними. У багатьох громадах поколіннями накопичувалися знання про рослини, харчування, землеробство, догляд за природою та здоров’я. Частина цих знань сьогодні використовується разом із сучасними підходами.
Як відзначають День корінних народів світу
Цей день не має однієї обов’язкової традиції. У різних країнах його відзначають через культурні фестивалі, виставки, концерти, лекції, кінопокази, дискусії та освітні заходи. Головна ідея таких подій — дати корінним народам можливість самим розповідати про свою культуру та проблеми. В ООН у цей день проводять офіційні заходи за участю представників корінних народів, держав, міжнародних організацій та експертів. Там обговорюють актуальні питання, пов’язані з правами, культурою, здоров’ям, освітою, довкіллям та розвитком громад. Також можуть проходити виступи представників корінних спільнот і культурні презентації.
У 2026 році головною темою стане корінне акушерство. ООН планує окремий захід, присвячений ролі корінних акушерок, культурно прийнятній медичній допомозі та способам підтримки систем знань, які передаються між поколіннями. Захід запланований на 10 серпня у форматі онлайн-події ООН. Долучитися до цього дня може і будь-хто з охочих. Наприклад, можна дізнатися більше про історію конкретного корінного народу, почитати про його мову та традиції, подивитися документальний фільм або відвідати культурну подію. Важливо при цьому користуватися інформацією від самих представників спільнот і не перетворювати їхню культуру на набір стереотипів.
Чому цей день важливий для України
Тема корінних народів має безпосереднє значення і для України. Українське законодавство визнає кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України. Для цих спільнот питання мови, культури, історичної пам’яті, ідентичності та зв’язку з Кримом мають особливе значення. Міжнародний день корінних народів допомагає говорити про такі питання не лише всередині окремих держав, а й на рівні міжнародних організацій. Це також можливість нагадати, що корінні народи мають право зберігати власну ідентичність і брати участь у рішеннях, які стосуються їхнього майбутнього.
У ширшому сенсі цей день нагадує про цінність культурного різноманіття. Коли зникає мова або традиція, людство втрачає частину своєї спільної історії. Тому захист прав корінних народів — це водночас захист культур, знань і традицій, які формувалися поколіннями. 9 серпня — це не просто дата в календарі ООН. Це нагода почути голоси спільнот, які століттями зберігали власну культуру, мови та знання, і нагадати, що їхні права мають бути не лише проголошені, а й реально захищені.
