«Заплати $12 000 або заплющ очі»: як адміністратори «Антикору» та подібних “інформаційних сайтів” заробляють мільйони на видаленні компромату
Корупція в Україні давно стала тригером для суспільства, та чи хтось здивується, коли дізнається, що й на цьому тригері можна побудувати мільйонний бізнес. Мова піде про портали «Антикор», (ще є дзеркало https://antikor.info/), які під виглядом викриття хабарників роками заробляють на інформаційному шантажі публічних людей.
Схема працює надійно. На сайті (сайтах), з'являється нищівна, часто повністю сфабрикована стаття про підприємця чи політика. Головне завдання такої публікації — не знайти правду, а змусити жертву панікувати й шукати вихід на «редакцію». Коли людина намагається спростувати брехню через офіційну пошту, її плавно підводять до комерційної пропозиції — видалити матеріал за гроші під виглядом «рекламної співпраці». І цей процес безкінечний. Як показує практика правоохоронців, той, хто заплатив один раз, автоматично стає постійним «донором»: за кілька місяців той самий наклеп просто публікують знову.
Тіньовий прайс-лист та журналістський експеримент
На медіаринку добре відомо, що група «Антикор» не гребує брудними замовленнями: опублікувати потрібний злив коштує копійки — від $150 до 200. Проте золота жила ресурсу — це саме видалення матеріалів, де цінники стартують від кількох тисяч доларів.
У матеріалах старих кримінальних справ зафіксовано, що у 2018 році за спокій у мережі ділки просили $6 тисяч, а у 2021 році вимагали від відомого банку вже 0,37 біткоїна (близько $14 тисяч на той час).
Нещодавно, розслідувачі вирішили перевірити, чи працює цей конвеєр сьогодні, і провели оперативний експеримент. Журналіст під прикриттям написав менеджеру телеграм-каналу «Антикору» з проханням прибрати свіжу критичну статтю про одного з народних депутатів. За кілька годин «співробітник рекламного агентства» запропонував пакет «річного абонементу»: видалення негативу, блок на майбутній компромат і публікація двох позитивних текстів. Ціна питання — $12 тисяч на криптогаманець. Це доводить, що система працює й зараз, збираючи данину в криптовалюті.
Судові війни та абсолютна зухвалість
Про масштаби лиха свідчить статистика: в судовому реєстрі зафіксовано понад 1000 документів, пов'язаних з цим сайтом. Проти «Антикору» судилися торгова мережа «АТБ», керівництво «Укравтодору», бізнесмени та політики. Проте більшість позовів розбивалися об стіну анонімності — власники сайту настільки заплутали сліди в реєстрах, що українські судді часто не могли знайти юридичну адресу відповідача.
Навіть коли жертвам вдавалося виграти суд, це не гарантувало успіху. Наприклад, компанія «Фармагейт» та бізнесмен Євген Черняк офіційно довели в судах безпідставність звинувачень на свою адресу, але фейкові статті досі висять на порталі. Найбільш наочним став кейс директора «Укрспирту» Михайла Лабутіна: він домігся видалення наклепу через суд, але рівно через три роки адміністратори сайту просто повернули статтю назад, демонструючи повне ігнорування законів.
Х Хроніки тиску: три гучні епізоди з практики «Антикору»
Е Епізод 1. Алкогольний бізнес: атака на Євгена Черняка
- Об'єкт критики: Власник великого алкогольного холдингу Global Spirits Євген Черняк.
- Перебіг подій: Масштабна медіакампанія проти бізнесмена розгорнулася у період 2018–2019 років. На порталі «Антикор» було запущено серію критичних публікацій, метою яких, на думку юристів компанії, було завдання максимальних репутаційних збитків легальному бізнесу на міжнародних ринках.
- Ймовірні вимоги: Через посередників представникам бізнесмена натякали на можливість «вирішення питання» через оплату так званого «блоку на негатив», що вимірювався тисячами доларів.
- Фінал: Юристи Черняка відмовилися йти на компроміси й подали серію позовів. Публічний розголос та юридичний тиск змусили адміністраторів ресурсу відступити, а більшу частину непідтверджених матеріалів було згодом видалено.
Е Епізод 2. Мільйонний шантаж «Банку Альянс» та Апарату ВР
- Об'єкт критики: Керівництво АТ «Банк Альянс» та керівник Апарату Верховної Ради України.
- Перебіг подій: Наприкінці 2020 — на початку 2021 року на ресурсі вийшли розгромні статті, які зачіпали фінансову стабільність банку та репутацію посадовця ВР. Обидва суб'єкти практично одночасно звернулися до правоохоронних органів.
- Ймовірні вимоги: За видалення матеріалів організатори схеми, як свідчать матеріали справи № 12020100060003326, виставили ультиматум у криптовалюті — 2 біткоїни.
- Фінал: Печерський райсуд Києва в грудні 2020 року наклав арешт на домен antikor.com.ua. Одразу після цього, 18 січня 2021 року, ймовірний організатор схеми Костянтин Черненко залишив територію України.
Епізод 3. Нескінченний медіасеріал: кейс Альони Шевцової
- Об'єкт критики: Фінансистка та власниця фінтех-компаній Альона Шевцова.
- Перебіг подій: Починаючи з 2021 року, «Антикор» випустив десятки матеріалів про Шевцову, активно використовуючи будь-які скандали навколо її бізнесу (включаючи ліквідацію Ibox Bank та розслідування щодо гемблінгу), додаючи туди власні оціночні судження.
- Ймовірні вимоги: Схема, за словами представників захисту, була стандартною: створення постійного інформаційного пресингу, щоб змусити родину Шевцових вийти на переговори щодо фінансового врегулювання, суми якого могли сягати десятків тисяч доларів.
- Фінал: Шевцова обрала стратегію публічного ігнорування вимог та перевела розгляд питання в судову площину проти панамських власників сайту, через що ресурс продовжив випуск критичних матеріалів.
Що робити, якщо медіапомийка вимагає гроші у вас
Звісно, не потрібно платити таким шахраям, а використовувати всі можливі правові методи захисту. Зокрема, звернення до українських судів. Так, це довгий та болючий процес, проте, у вас буде рішення суду, яким суд визнає розповсюдження такої інформації протиправною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Але на практиці видалити наклепницьку публікацію може бути проблематично, враховуючи відсутність у частини сайтів групи “Антікор” реєстрації саме в Україні, проте у подальших скаргах та поясненнях партерам та фінансовим установам, цього рішення суду буде достатньо для пояснення та спростування негативної інформація в мережі Інтернет.
Суттєво допомогти може звернення до компаній, які надають IT- інфраструктуру подібним шахрайським сайтам.
Перш за все необхідно ідентифікувати компанії, які забезпечують функціонування ве-бсайту. Для цього зазвичай використовуються відкриті сервіси перевірки доменів, DNS-записів та хостингу, що дозволяють визначити реєстратора доменного імені, хостинг-провайдера, CDN-провайдера (наприклад, Cloudflare) та інші технічні дані. Навіть якщо інформація про власника домену прихована, такі сервіси нерідко дозволяють встановити компанію, яка безпосередньо надає послуги хостингу.
Якщо сайт використовує CDN-провайдера, доцільно спочатку звернутися саме до нього зі скаргою (Abuse Report). Хоча такі компанії зазвичай не видаляють контент самостійно, вони повідомляють власника сайту про отриману скаргу, а також можуть повідомити, який хостинг-провайдер обслуговує відповідний ресурс. Це дозволяє звернутися вже безпосередньо до компанії, яка має технічну можливість припинити поширення незаконного контенту.
Паралельно рекомендується звернутися до реєстратора доменного імені. У більшості випадків реєстратори не є власниками інформації, не здійснюють її розміщення та не приймають рішення щодо її видалення. Проте вони можуть передати скаргу реєстранту домену, зафіксувати порушення або в окремих випадках вжити заходів відповідно до власних правил чи вимог ICANN.
Основним адресатом звернення, як правило, є саме хостинг-провайдер. До скарги бажано додати посилання на сторінки, де розміщено незаконний контент, опис порушень, документи, що підтверджують права заявника, судові рішення (якщо вони вже існують), документи щодо права на торговельну марку, а також інші докази незаконного використання персональних даних, фотографій чи недостовірної інформації. Після отримання належним чином оформленої скарги хостинг-провайдер зазвичай проводить власну перевірку та звертається до власника ресурсу.
Окрему увагу слід приділити випадкам, коли сайт незаконно поширює персональні дані. Це може стосуватися фотографій, паспортних даних, адреси проживання, контактної інформації, відомостей про членів сім'ї, документів або інших персональних відомостей, оприлюднених без належної правової підстави чи згоди особи. Якщо хостинг-провайдер або інший учасник обробки персональних даних знаходиться на території держави — члена Європейського Союзу, особа має право звернутися зі скаргою до національного органу із захисту персональних даних відповідної країни. Такі органи уповноважені розглядати скарги, проводити перевірки, вимагати припинення незаконної обробки персональних даних та застосовувати передбачені законом заходи впливу. Правовою основою для такого захисту є, зокрема, Загальний регламент Європейського Союзу про захист даних (GDPR), який поширюється на обробку персональних даних у країнах ЄС.
Якщо добровільно припинити поширення незаконної інформації не вдається, особа має право звернутися до суду із позовом про визнання інформації недостовірною, її спростування, видалення публікацій, захист честі, гідності, ділової репутації, права на приватність та відшкодування завданої шкоди. Наявність судового рішення значно посилює правову позицію заявника під час подальших звернень до хостинг-провайдерів, реєстраторів, пошукових систем та інших інтернет-посередників.
Практика свідчить, що найбільш ефективним є комплексний підхід, який поєднує одночасне звернення до CDN-провайдера, реєстратора доменного імені, хостинг-провайдера, компетентного органу із захисту персональних даних (якщо порушення стосується персональної інформації) та, за необхідності, до суду. Саме така послідовність дій значно підвищує шанси на припинення поширення незаконного контенту, видалення персональних даних та ефективний захист порушених прав.
Російське коріння «українських викривачів»
Найцинічніше те, що, звинувачуючи інших у зраді, сам «Антикор» міцно пов'язаний з країною-агресором. Технічний аудит сайту відкриває цікаві деталі. Роками домен порталу сидів на серверах російського хостингу Variti, через який спецслужби РФ могли контролювати весь трафік сайту. Ба більше, «Антикор» ділив один і той самий рекламний ідентифікатор Google з відомими російськими компромат-ресурсами (такими як Glavk.info та Kompromat1.info), а для листування з «клієнтами» тривалий час використовувалася скринька на сервісі Yandex.
Контент сайту також дивно збігався з методичками Кремля. У 2014 році вони відкрито називали Революцію Гідності «державним переворотом», писали про «українські каральні загони на Донбасі» та тиражували цитати пропагандиста Соловйова. У результаті досліджень медіаплатформи «Тексти» ресурс заслужено потрапив до десятки найбільших фейкометів України.
Хто смикає за ниточки: досьє на організаторів
На самому порталі немає жодних контактів, окрім анонімної пошти. Юридично права на марку належать панамському офшору Teka-Group Foundation, який схований за белізькою фірмою. Проте правоохоронці під час розслідувань змогли встановити реальних вигодонабувачів схеми. За даними правоохоронців, це група земляків із Чернігівської області, кожен з яких виконує свою роль.
- Костянтин Черненко. 42-річний уродженець Прилук, колишній ринковий торговець та помічник нардепа. За даними слідства, саме він створив сайти «Антикор» у 2013 році, і цей бізнес швидко приніс йому елітне авто та нерухомість. Коли у 2021 році поліція підібралася до нього впритул, Черненко фіктивно продав квартиру своїй цивільній дружині, політичній аналітикині Марії Золкіній, легалізував капітал і втік з України. Зараз він проживає в Європі, керуючи сайтами дистанційно через польську фірму «INFACT», поки його дружина обживається в Лондоні.
- Сергій Хантіль. Довірена особа та помічник Черненка, який залишився керувати процесами в Києві. Саме він реєстрував пошту для шантажу жертв, прив'язавши її до особистого телефону Черненка.
- Юрій та Богдан Горбані. Батько й син, які забезпечували групі медійний та юридичний захист. Юрій Горбань — відомий у минулому тележурналіст, який у 2019 році раптом придбав позашляховик за $60 тисяч. Його син, 28-річний Богдан, виступав адвокатом сайту в судах. Водночас Богдан працював помічником народних депутатів Олександра Сухова та Сергія Вельможного. Цікава деталь: на сайті «Антикору» ви не знайдете жодного кривого слова про цих політиків — їх портал дивним чином обходить стороною. Зате сам молодий юрист Горбань-молодший під час співпраці з Черненком почав масово скуповувати колекційні годинники вартістю в десятки тисяч доларів.
- Фінансові касири. Роль бухгалтера групи виконувала Леся Журавська, на чиї картки стікалися гроші. А за первинний зв'язок з «клієнтами» відповідав Михайло Беца — керівник рекламного агентства, яке й виставляло рахунки за видалення компромату. Слід зазначити, що Михайло Беца раніше працював у ТОВ «Український медіа холдинг», що належав зросійщеному олігарху Сергію Курченко, а тепер скандально відомому медіамагнату Віктору Гольдському.
Зачистка медіапростору: Держспецзв’язку блокує мережу сателітів
Результатом діяльності Антикору стала реакція держави. Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України видав офіційне розпорядження про тимчасове блокування інтернет-сторінок rozsliduvach.info та hab.media, які, за наявною інформацією, пов'язані з порталом «Антикор» та можуть входити до однієї злочинної групи. У розпорядженнях зазначено, що блокування задіяно задля безпеки держави в умовах воєнного стану і діятиме до його закінчення.
Аналітики платформи BlackBox OSINT зазначають, що «Антикор» міг використовувати ці сторінки для посилення тиску на «жертву», створюючи ілюзію масового медіаскандалу навколо людини.
Де контакти сайту «Антикор»
На самому вебпорталі «Антикор» жодних імен: ані власників, ані головного редактора, ані журналістів. Усі контакти зведені до анонімної електронної пошти та юридичної адреси: м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 2. На практиці це територія житлового комплексу «Львівський квартал», де знайти реальний фізичний офіс порталу «Антикор» неможливо.
Справжні бенефіціари сховали кінці у воду через класичні офшорні схеми. Так, свідоцтво на торговельну марку «Антикор» із 12 грудня 2016 року оформлене на компанію Teka-Group Foundation, що зареєстрована в Республіці Панама. Цей панамський фонд, у свою чергу, заснував інший офшор — Hamilton Management Ltd, зареєстрований у Белізі.
Проте заплутати сліди до кінця «антикорупціонерам» не вдалося. Заявником на реєстрацію торговельної марки виступав цілком реальний громадянин України — Черненко Костянтин Євгенович, зареєстрований у місті Прилуки Чернігівської області за адресою: вулиця Бособрода, 87. Саме ця людина і є тією ниточкою, що пов'язує анонімну панамську структуру з українськими реаліями.
Попри блокування з боку Держспецзв'язку, «Антикор» намагається продовжувати діяльність — його матеріали залишаються доступними в Україні через сервіси VPN. Крім того, афілійована з фігурантами громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» вільно продовжує діяльність у Facebook.
Самі куратори «Антикору» заявляють про «тиск на свободу слова». У своїй офіційній фейсбук-спільноті вони зазначають:
«Портал, який розслідує корупцію у найвищих ешелонах влади, отримує бан — без пояснень, без права голосу, без захисту... На жаль, правду говорити — знову небезпечно».
Проте на тлі реальних судових процесів в антикорупційному секторі діяльність «Антикору» все більше розглядається правоохоронцями не як журналістика, а як питання національної безпеки.
