Дайджест подій на тиждень в Національній філармонії України
Колонна зала
20 травня МОЦАРТ. МАЛЕР. Перший відділ вечора присвячений Моцарту в його найглибшому та найсерйознішому вимірі. Увертюра до «Дон Жуана» відкриває програму – і в цьому є особлива гострота. За легендою, Моцарт написав цю музику вночі напередодні прем’єри, копіїсти ледве встигли переписати ноти для оркестру до початку вистави, а музиканти грали твір без попередньої репетиції. Саме тому в цих перших акордах відчувається не холодний розрахунок, а нервовий пульс генія, який працював на межі можливого (що, зрештою, не було для нього чимось новим).
Увертюру змінить Фортепіанний концерт № 20 – один із небагатьох мінорних концертів композитора. У ньому гармонійно поєднується внутрішня схвильованість першої частини, прозора стриманість другої та енергійна напруга фіналу. Це Моцарт не святковий, а зосереджений та гранично відвертий.
У другому відділі прозвучить Симфонія № 1 Ґустава Малера. Це ранній твір композитора, який вже сповна демонструє його масштаб мислення. Тут є все характерне для Малера: тиха зав’язка з ледь чутного звуку, відлуння народних мелодій, трохи іронії у третій частині та фінал, що звучить як потужне й впевнене ствердження життя.
Запрошуємо слухачів прожити цю музику як досвід глибокого вслухання – у напружену ясність Моцарта та у масштабне симфонічне дихання Малера, що утверджують силу життя у всій його складності.
21 травня Концерт МУЗИЧНИЙ КОД НАРОДУ, приурочений до Всесвітнього дня вишиванки, стане подією, що відкриває глибинні пласти української музичної ідентичності. У центрі концерту – музика Микола Лисенка, Платона Майбороди, Олександра Білаша, Володимира Івасюка та Ігоря Шамо – авторів, чиї твори стали частиною національної пам’яті.
Особливого звучання надають виступи солістів: сопрано Вікторії Мельник, тенора Сергія Бортника, баса Романа Смоляра та мультиінструменталіста Віталія Дужика, який поєднає у своїх виступах сопілку та біт-бокс!
Запрошуємо розділити цей вечір разом. Дрес-код – вишиванка!
23 травня КИЇВСЬКІ МУЗИЧНІ ПРЕМ’ЄРИ – 2026: ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ. «Київські музичні прем’єри 2026» – фестиваль сучасної класичної музики, що проходить у Києві з 1989 року. Його мета – виконувати нові твори українських та світових композиторів. Організовує фестиваль Київська організація Національної спілки композиторів України, і цьогоріч він пройде в Києві з 23 по 31 травня 2026 року.
Тема фестивалю – «Поліфонія життя». Поліфонія життя – багатоголосся сучасності, взаємодія культур, досвіду та авторських мов. Фестиваль формує екосистему сучасного музичного життя, де кожен голос – композитор, виконавець, музикознавець, критик, слухач – має особливе значення. Крім прем’єр сучасної класичної музики, в рамках фестивалю пройдуть концерти та майстер-класи джазової музики, а також творчі зустрічі та критичні дискусії.
Як перші звуки твору формують його акустичний профіль, так і концерт-відкриття визначає простір фестивалю. Ми прагнемо створити його світлим, наповненим та відкритим до слухача.
У програмі представлені київські прем’єри оркестрових творів сучасних українських композиторів. Даниїл Гетьман уважно вибудовує простір твору із дрібних деталей, Олена Сєрова працює із жорсткими звучаннями, Олександр Шимко підсилює музичними засобами жаль і тугу. Твір Івана Небесного по-кінематографічному виразний і насичений, а Золтан Алмаші наснажує музику світлом, надією та щирістю.
Музичний салон
21 травня ОСТАННІЙ ВІРШ У «КОБЗАРІ». Усі пам’ятають, з якого рядка починається Шевченків «Кобзар»: «Реве та стогне Дніпр широкий» («Причинна»). А чи одразу пригадаємо, чим «Кобзар» закінчується? Останній вірш у «Кобзарі» важливий не лише тим, що був написаний за два тижні до смерті поета, а й тим, що створювався протягом двох днів і датований двома числами календаря. У цьому вчувається символічне перегукування – ніби поховання і перепоховання.
… Шлях перепоховання пролягав через Київ. У Києві з Тарасом Григоровичем прощалися в церкві Різдва Христового на Поштовій площі, яку після цієї події стали називати «Шевченковою». Її було зруйновано і відбудовано вже за часів незалежності, і знаходиться вона менш ніж за кілометр від будівлі Національної філармонії України!
Більшість творів, представлених у програмі, пов’язані з Шевченком, Україною та поезією. Окрім власних інструментальних звучань та мелодекламацій на тексти Тараса Шевченка, відомий сучасний український бандурист, імпровізатор і композитор Володимир Войт виконуватиме твори, які були написані спеціально для нього, (як-от твір Максима Коломійця), або адаптовані на його прохання автором для бандури харківського типу, (як у випадку з Михайлом Шухом), або доручені йому до виконання з бандурою, (як твір Валентина Сильвестрова).
Ця програма – спроба провести слухача крізь Шевченкове слово через бандуру. Не пояснити Шевченка і не поставити його в рамку урочистої дати, а наблизитися до того великого й вічного, де українське сягає загальнолюдського, а Шевченкове слово веде до внутрішніх трансформацій.
24 травня Концерт-лекція «СЕНИЦЯ & ЗАДЕРАЦЬКИЙ. ПОВЕРНЕННЯ НА БАТЬКІВЩИНУ» – останній із п’яти заходів проєкту «Репресована українська музика», що поєднує музику композиторів, чиї імена надовго залишалися стертими з культурної пам’яті.
Павла Сеницю (1879 – 1960), автора масштабних симфонічних і камерних творів, вважають одним із перших українських модерністів, а сучасники навіть називали «найсерйознішим композитором після Лисенка». Попри визнання, його музика не вписалася у вимоги радянського часу: вона здавалася надто складною, стриманою, «непоказовою». У підсумку – поступове відсторонення від активного музичного життя і майже повне зникнення з концертної практики.
Доля Всеволода Задерацького (1891 – 1953) ще драматичніша. Після революції він пережив арешти, заслання і табори, втрату рукописів, заборону на виконання творів. Свій найвідоміший твір – цикл «24 прелюдії та фуги» – він написав в таборі ГУЛАГ фактично на обривках паперу, без інструмента. Його музика зберегла внутрішню гідність і ясність навіть там, де саме життя було поставлене під загрозу.
Відновлена присутність – мабуть, найточніше визначення місії проєкту «Репресована українська музика», що дає слухачам унікальну можливість почути не лише твори, надовго вилучені з історії української культури, а й людські історії, закарбовані в цій музиці, – зламані й знищені долі талановитих українських митців.
Авторка концепції – лекторка-музикознавиця Ольга Лігус, авторка ідеї – Олександра Синякова.
Музичне Фоє
23 травня КМП – 2026: Petrichor Ensemble. Зловити сонячного зайчика, запущеного 25 років тому. Усвідомити складність людської взаємодії. Засвоїти правила, аби прагнути виходити за їхні межі. Присвятити музичний твір корові.
Твори, які прозвучать на концерті, відрізняються теплом, щирістю та вигадкою. Коли знічевʼя, коли повертаючись спогадами у дитинство, ми зупиняємося й озираємося навколо. У цей момент так легко потрапити у стан зачудування та жаги до нового. І в цьому стані створюється по-справжньому світла музика.
«Київські музичні премʼєри» – фестиваль сучасної класичної музики, що проходить у Києві з 1989 року. Його мета – виконувати нові твори українських та світових композиторів. Організовує щорічно Київська організація Національної спілки композиторів України.
Інформаційні ресурси Національної філармонії України
https://www.facebook.com/philukr
https://www.instagram.com/kyivphilharmonic/
https://www.youtube.com/@philukr
https://www.tiktok.com/@go.to.phil
https://www.threads.com/@kyivphilharmonic
