«Пів пачки дєнєг»: Олексій Бабенко планує «потиснути руки» слідчим ДБР

Державне Бюро Розслідувань учора, 7 липня, провело обшуки у співвласника інтернет-видання «Бабель» та CEO компанії з виробництва дронів Vyriy Industries Олексія Бабенка. Його підозрюють у нібито фіктивних договорах та завищенні цін на БпЛА. Бабенко після пережитих слідчих дій оголосив пресконференцію, проведення якій спочатку відмовили з приміщенням у КВЦ «Парковий», відтак, із затримкою ще на годину, вона розпочалася на Хрещатику  о восьмій вечора.

Повна зала журналістів очікували почути різкі зізнання щодо причин обшуків, натомість Бабенко із сміхом повторив те саме, що раніше опублікували телеграм-канали. Їх спікер вперто називав телеграм-помийками та обмовився про одну з версій, яку активно крутили в медіапросторі.

За словами Олексія, спочатку в компанії всерйоз розглядали слід відомого в кулуарах Сеяра Куршутова, якого пов'язують із Романом Кравцем — ексвласником скандального телеграм-каналу «Джокер». Оскільки Куршутов перебуває під санкціями за контрабанду і водночас має власні інтереси в українському виробництві безпілотників, команда Бабенка припускала банальну спробу усунути потужного конкурента руками силовиків.

Втім, масштабність спецоперації ДБР змусила виробників дронів засумніватися в цій «конспірологічній» теорії. Як зазначив сам Бабченко:

«Коли я зрозумів, що це обшуки не тільки в мене, а що їх 70, там, чи 40, чи скільки, то я зрозумів, що, навєрно, якось дуже круто для чувака, який сидить в Австрії».

Що сталося 7 липня: обшуки у компанії Vyriy Industries

Працівники Державного бюро розслідувань 7 липня провели обшуки у власника компанії-виробника дронів Vyriy Industries та співвласника видання «Бабель» Олексія Бабенка. Слідчі дії також відбулися у його родичів та в офісі компанії.

Правоохоронці розслідують можливі зловживання під час закупівлі безпілотників за бюджетні кошти. За даними слідства, у 2025 році приватна компанія уклала з «Агенцією оборонних закупівель» контракти на постачання БпЛА різних типів і модифікацій на загальну вартість 6,95 млрд грн.

Головна версія правоохоронців полягає у ймовірному штучному завищенні кінцевої ціни на дрони, які постачалися державі. Як зазначають у Бюро, вартість безпілотників могла безпідставно збільшуватися через внесення до собівартості завищених виробничих, адміністративних та інших супутніх витрат. Саме перевірка цих обставин і стала підставою для відкриття провадження та проведення слідчих дій.

За попередніми даними правоохоронних органів, для оформлення фінансово-господарських операцій та виведення коштів могли використовувати договори з компаніями-нерезидентами, українськими юридичними особами, а також із мережею приватних підприємців.

Наразі встановлено понад 150 ФОПів, які, ймовірно, були залучені до цієї діяльності. За оприлюдненою інформацією, серед зареєстрованих підприємців виявилися студенти, майстри манікюру, працівники магазинів та інші особи, чий реальний спосіб життя абсолютно не відповідав задекларованим багатомільйонним масштабам їхньої діяльності.

У межах розслідування вже проведено перші процесуальні дії:

• Під час допитів щонайменше десять ФОПів заявили, що фактично не займалися підприємницькою діяльністю, а власні документи для реєстрації передали стороннім особам за грошову винагороду.
• Окремо правоохоронці перевіряють сумнівні фінансові операції на суму понад 197 млн грн — слідство з'ясовує, чи могли ці кошти спрямовуватися на подальше виведення готівки та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.
• Під час обшуків за місцями ведення господарської діяльності було виявлено значні суми готівки, яка, за версією ДБР, не була належним чином відображена у первинній фінансовій звітності. Слідчі припускають можливе використання схем для ухилення від сплати податків та переведення безготівкових коштів через підконтрольні структури.

Наразі у кримінальному провадженні тривають активні слідчі та процесуальні дії. Правоохоронці призначають комплексні експертизи та проводять детальний аналіз вилученої фінансово-господарської документації. Питання про оголошення підозр конкретним причетним особам вирішуватиметься виключно за результатами розслідування та офіційних висновків ДБР.

«Смішна» історія на думку Бабенка

«Це дуже смішна історія. Всі ж думають, що ми обвинувачувані, але ні. Ми — свідки. Ще прикольно, що прийшли без ухвали суду. Тобто не було жодної ухвали суду про обшуки, це просто обшуки в рамках, як це правильно називається? Невідкладних дій. Це все невідкладні дії, всі обшуки, без суду, без нічого, просто на 70 локацій заїхали. По всій Україні, там заїжджали в такі села, що я навіть не знав, що там є якийсь чувак, який нам щось збирає. Вони дзвонили мені в паніці й питали, що відбувається, адже ми нормально працювали. 

Офіційно ми свідок, і ми не знаємо, хто обвинувачений. Не знаю, може нас будуть обвинувачувати, може не будуть, може так і залишимося свідком, тому що, об'єктивно, люди нічого не знайшли, тому що нічого нема», — розповів засновник Vyriy.  

«Пів пачки дєнєг»: що вилучило ДБР під час обшуків у Vyriy Industries

Олексій Бабенко розповів, що саме правоохоронці вилучили під час масштабних обшуків у компанії та її підрядників. За його словами, частину коштів, про які повідомлялося раніше, йому вже повернули.

Водночас, за словами підприємця, було вилучено готівку, призначену для виплати зарплат працівникам. Це, як він каже, створило для компанії юридичну проблему.

«Вилучили, точно, гроші на зарплати. Якщо нас дивляться наші співробітники — сорян. Ми все виплатимо, просто я не знаю, коли їх повернемо. Ми ж навіть юридично тепер не можемо ще раз вивести гроші на зарплати, бо вони вже виведені. Це трошки колізія, ну що поробиш».

Також, за словами Бабенка, правоохоронці вилучили його особисті кошти, які знаходилися в офісі.

«Вилучили мої особисті гроші, які були в офісі. Там навіть нема "жалкої пачки дєнєг", там пів пачки дєнєг. Це тисячі доларів, не десятки тисяч. Навіть не десяток, по-моєму».

Окрім готівки, слідчі вилучили значний масив документації, особисті документи окремих працівників, документи ФОПів, які співпрацювали з компанією, а також мобільні телефони.

При цьому Бабенко звернув увагу на процесуальний аспект проведення обшуків. За його словами, оскільки слідчі дії відбувалися без попередньої ухвали суду, тепер ДБР має звернутися до суду, щоб легалізувати вже вилучене майно.

«Я тільки сьогодні дізнався, що така процедура вважається нормальною, коли ви спочатку робите обшук, а потім подаєте в суд: "дозвольте провести вчора обшук". Звучить прикольно. Я розумію, які від цього плюси, але мінуси теж розумію».

За його словами, наразі компанія очікує подальших процесуальних рішень суду щодо вилучених речей. На думку Бабенка, правоохоронці могли б спочатку поставити запитання представникам компанії, а вже потім, за потреби, проводити силові заходи.

«Я би ще хотів, щоб викликали на допит. Бо якось, ну, може було спочатку нормально спитати, а потім, якщо вже не відповідає, то щось і робити. Якщо є якісь конкретні претензії — можна їх просто сказати, проговорити і зрозуміти, що в нас все хорошо. Але якщо вже зробили до, то давайте хоча б зробимо після. Хотілося б нормальну комунікацію налагодити, тому що поки її нема».

Про ФОПи та «Дія.City»

Окремо Олексій Бабенко відповів щодо нібито виведення коштів через мережу ФОПів. За його словами, такі припущення не враховують особливостей податкової моделі, за якою працює компанія.

Він пояснив, що резиденти «Дія.City» сплачують 9% податку на виведений капітал, а виплати фізичним особам-підприємцям додатково оподатковуються за ставкою єдиного податку. У підсумку, за словами Бабенка, сукупне податкове навантаження становить близько 14%, тому використання ФОПів для так званого «обналу» не дає жодної економічної переваги.

«Якщо вже говорити про легальне виведення коштів, то в "Дія.City" для цього існують абсолютно законні механізми. Я можу просто збільшити собі зарплату й сплатити всі необхідні податки. Це буде дешевше і простіше, ніж будь-які схеми через ФОПів», — зазначив він.

Бабенко припустив, що автори підозри могли не врахувати особливості оподаткування резидентів «Дія.City», через що, на його думку, версія про виведення коштів через підприємців є безпідставною.

Про завищені витрати на виробництво дронів у компанії Vyriy Industries

ДБР підозрюють Бабенка у нібито завищенні виробничих, адміністративних та інших витрат, включених до собівартості безпілотників.

Бабенко пояснив, що ціна продукції в оборонній сфері формується за визначеним принципом: до виробничої собівартості додається 25% прибутку.

«Є собівартість товару, виробнича, ми на неї накидаємо 25% прибутку — і оце виходить ціна. Відповідно, якщо ми хочемо завищити прибуток, ми маємо роздувати собівартість. І тоді в нас дрон стає дорожчий, відповідно, в нас собівартість у ньому більша, і прибуток більший».

Втім, Бабенко переконує, що така логіка не може стосуватися його компанії, адже її продукція, за його словами, є однією з найдешевших на українському ринку.

«Це реально настільки абсурдна теза. Вона до багатьох може бути застосована неправомірно, але до нас вона не тільки неправомірно застосована — вона нелогічно застосована. Коли в тебе один із найдешевших дронів на ринку, дуже складно прив'язати, що ти десь завищив ціни. Це реально звучить як абсурд».

За словами керівника компанії, він припускає, що слідство виходить із версії про закупівлю товарів у ФОПів за завищеними цінами з подальшим виведенням коштів.

«Я так розумію, що в них була логіка, що ми, тіпа, купуємо у ФОПів по завищеним цінам і потім виводимо гроші. Ну, я так розумію, що така логіка».

Також Бабенко наголосив, що всі калькуляції вартості продукції погоджувалися із державним замовником ще до укладення контрактів.

«Коли укладається контракт, ми подаємо всі документи. Це неможливо інакше. Ми просто не можемо підписати контракт без усіх погоджень».

За його словами, компанія постачала безпілотники державі різними шляхами — за постановою №1975, за прямими договорами з військовими підрозділами, через міжнародну допомогу та волонтерські фонди.

Наслідки для компанії Vyriy Industries

Окремо Бабенко розповів і про наслідки останніх обшуків для роботи компанії. За його словами, офіс, у якому проводилися слідчі дії, доведеться переносити, що стане серйозним викликом для підприємства через великі виробничі площі та кількість працівників.

Водночас виробничі майданчики, за його інформацією, не постраждали, хоча окремим постачальникам після останніх подій також доведеться шукати нові локації.

Крім цього, компанія планує суттєво переглянути внутрішні правила безпеки. Бабенко припускає, що за діяльністю підприємства могли спостерігати ще до проведення обшуків, а тому тепер заходи із захисту інформації та співробітників доведеться значно посилити.

«Відповідно, якщо змогли стежити наші, то, можливо, можуть стежити й росіяни. Що ще можна сказати про безпеку, те, що тепер в нас буде дуже багато гємора, дуже багато доведеться працювати», — підсумував він.

Куди компанія Vyriy Industries вкладає прибуток 

То як компанії вдається продавати дрони дешевше за багатьох конкурентів, водночас демонструючи прибутковість? А також, куди спрямовуються зароблені кошти.

За словами Олексія Бабенка, прибутковість компанії торік становила близько 17–18%, а основна частина цих коштів не виводиться, а реінвестується у виробництво, розвиток нових проектів та масштабування українських розробок.

«Куди інвестуємо? От тут портфель продуктів — це те, куди ми давали гроші. Переважно це гроші на розвиток, в оборотку. Якщо дуже коротка відповідь — то в оборотку.

Якщо трошки розширена, то, наприклад, компанія "Сокіл" або компанія "Блискавка". Ми для них закуповуємо компоненти, це кілька людей, які зробили власний продукт і хочуть масштабуватися. Ми даємо свої гроші, які заробили до цього, на масштабування цих продуктів. З точки зору війни це, насправді, найбільш адекватна історія.

Але якщо брати найбільшу суму, куди ми реінвестуємо, то це просто розширення основної компанії. Це масштабування FPV-дронів. Масштабування FPV споживає настільки багато грошей, що скільки б ми не взяли кредитів, під який би відсоток не брали, їх усе одно буде недостатньо. Бо завжди можна купити дешевше просто за рахунок того, що в тебе є довші гроші».

Окремо Бабенко пояснив, що низька вартість продукції стала наслідком жорсткої конкуренції, а не особливих умов роботи з державою. За його словами, у 2023 році компанія майже не мала державних контрактів і була змушена працювати на відкритому ринку, де основними замовниками були волонтерські фонди та військові підрозділи.

«У 23-му році в нас взагалі майже не було держзамовлень. Ми працювали на ринку з фондами. А в 24-му році в нас було мінімальне держзамовлення до того, як відкрився DOT-Chain, бали і так далі.

Коли ти працюєш на ринку, з волонтерами, з підрозділами, там не дивляться, яка в тебе націнка. Там дивляться, яка в тебе ціна. Їм ващє по барабану, купуєш ти комплектуючі по 10 тисяч гривень чи по 20 тисяч. Якщо інший дрон продається за 16 тисяч, то або продавай за 15 900, або ми в тебе не купимо.

І коли ти працюєш на нормальному ринку, де нормальне конкурентне середовище, це тебе розвиває як нормальний бізнес. Бо в тих компаній, які працюють без такої конкуренції, просто немає стимулу купляти дешевше і знижувати ціну — бо в них і так куплять.

А ми як компанія, в якої і так не купляли, були змушені працювати на ринку. Переважно це була конкуренція з китайськими дронами, які реально на початку були дешевші. І довелося сильно гратися. Ми деякі відвантаження робили з маржинальністю 5%. Це небагато, але хоча б щось давало змогу зростати.

Що і зробило компанію такою, якою вона є зараз. Не тому, що інші якісь погані, а ми хороші. Просто в нас одразу була задача поставляти максимальну кількість якісних дронів. А якщо говоримо про максимальну кількість, то і ціна має бути мінімальною. Тому це, по суті, ринок. Ринок завжди всіх вирівнює і завжди стає очевидно, хто як уміє працювати».

Подейкують: медійні рокіровки, «Агенція оборонних закупівель» та американські санкції

Раніше у медійному середовищі з’явилася інформація, яка ставить під сумнів прозорість фінансування та нещодавню зміну власників відомого інтернет-видання «Бабель». Звісно, цього не можна стверджувати напевно, адже офіційні вироки суду відсутні, проте українські розслідувачі озвучують серйоні припущення.

Зокрема, представники Громадської ініціативи «Стоп-паразит» зацікавилися питанням: «чи могли ці кошти від виробництва дронів використовуватися для подальшого виведення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом?» За наявною інформацією, у червні 2026 року активісти офіційно звернулися до Держфінмоніторингу та СБУ.

Згідно з версією розслідувачів, ситуація навколо видання розвивалася за досить заплутаним сценарієм. Подейкують, що до лютого 2026 року фактичним (хоч і прихованим) власником «Бабеля» залишався підсанкційний олігарх Ігор Коломойський, який заснував його ще у 2018 році. Для управління виданням та операційного контролю залучалися менеджери «1+1 Media» та створена у Словаччині фірма «АйДжі», оформлена на довірених осіб.

Ймовірно, з метою приховати зв'язок із токсичним бенефіціаром та знайти альтернативні джерела фінансування, керівниця видання Катерина Коберник у 2023 році зареєструвала ГО «Бабель». За даними активістів, на рахунки цієї організації надходили солідні кошти від міжнародних донорів (МФ «Відродження», USAID тощо):

• 2023 рік: 1 315 000 грн
• 2024 рік: 8 335 600 грн
• 2025 рік: 7 875 300 грн

При цьому розслідувачі зазначають, що спроби верифікувати ці проєкти через МЗС Данії чи отримати детальні звіти від «Відродження» наразі не дали чітких результатів, що викликає додаткові запитання.

Найгучніша частина цієї історії стосується лютневої угоди 2026 року. Можливо, під тиском розслідувань щодо реальних власників, Коберник терміново знадобився «чистий» інвестор, і вона його знайшла. 28-річний Олексій Бабенко — у минулому талановитий приборкувач вогню, організатор файєр-шоу та танцюрист, який вирішив, що крутити пої та крутити мільйонами в оборонці — це приблизно один і той самий рівень складності.

Сьогодні пан Бабенко володіє компанією «Вирій Індастрі», яка спеціалізується на виготовленні високотехнологічних FPV-дронів на оптоволокні. І, судячи з усього, бізнес розпалив у ньому таку пристрасть до високого мистецтва, що він вирішив прикупити собі ціле інтелектуальне видання.

Припущення розслідувачів: кажуть, що геній танцю та безпілотників викупив 75% ТОВ «Бабель» (номінальна вартість яких у статутному фонді складає скромні 150 тис. грн) за $1 мільйон. Громадські активісти припускають, що платіж за цей медіаактив витончено пройшов через підставних осіб в іноземній юрисдикції, без зайвих сентиментів у вигляді сплати податків — і все це суто заради того, аби допомогти Ігорю Валерійовичу обійти набридливі санкції.

Проте найбільше іронії (та запитань у правоохоронців) викликає джерело раптового багатства екс-танцівника. Оскільки єдиним доходом Бабенко називає замовлення для армії, кошти на купівлю ЗМІ ймовірно були елегантно запозичені з державного бюджету. Мова йде про щедру передплату від ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» за космічний контракт на 100 тисяч дронів (загальною вартістю близько 7 млрд грн). Дронів фронт у встановлені строки, кажуть, так і не побачив, зате у пана Олексія тепер є свій затишний сайт новин. 

Попереду великі неприємності?

Якщо припущення українських розслідувачів та матеріали, передані до СБУ та Держфінмоніторингу, підтвердяться, на новоспеченого медіамагната та його компаньйонку можуть чекати суворі наслідки:

• Національний рівень: Провадження з боку Офісу Генерального прокурора (ОГП) та Державного бюро розслідувань (ДБР) за фактами нецільового використання оборонних коштів та легалізації брудних грошей. Танцювати на килимі у слідчого — це вам не з вогнем стрибати.
• Міжнародний рівень: Оскільки Ігор Коломойський перебуває під санкціями США з 2021 року, розрахунки за його активи в американській національній валюті через іноземні юрисдикції можуть дуже розчарувати Міністерство фінансів США. А американські санкції — це не той «вогняний шлейф», з яким хочеться мати справу.

На тлі цих подій аналітики звертають увагу на раптове «прозріння» видання «Бабель», яке нещодавно палко опублікувало резонансні матеріали про порушення та катування в полку «Скеля». Критики припускають, що така раптова правосвідомість керівництва медіа є превентивним тактичним па: можливо, Коберник просто готує ґрунт, щоб у разі офіційних підозр від ДБР та фінансової розвідки швиденько вдягнути терновий вінець і оголосити себе «жертвою тиску на незалежне слово».

Наразі Держфінмоніторинг, за повідомленнями активістів, уже детально вивчає фінансові панібратства цієї заплутаної компанії. Чекаємо, чим закінчиться цей оборонно-медійний перформанс.

Нові фінансові па за кошти Міноборони: тіньові схеми «Вирію» та «російський шлейф»

Зараз навколо компанії Vyriy («Вирій Індастрі») розгортається, ймовірно, одна з найгучніших корупційних історій у сфері оборонки.

Як поєднуються зірвані поставки для фронту, елітні авто та підставні особи з російськими паспортами — розбираємося в деталях, які наразі активно розкручують ДБР та інші силовики.

Танці на тендерах: як зірвати поставку 200 тисяч дронів

За інформацією профільних журналістів (зокрема, весною 2026 року про це говорив відомий розслідувач Юрій Ніколов), ТОВ «Вирій Індастрі» з 2023 року отримує мільярдні замовлення від Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Проте замість масового постачання безпілотників на фронт, компанія, можливо, випрацювала дуже специфічну тактику: під час одного з масштабних тендерів АОЗ на 2,057 млрд грн, розбитого на 11 лотів, «Вирій» виграв у 8 лотах. Проте в останній момент компанія просто відмовилася підписувати контракти, заявивши про... «перевантаження виробничих потужностей». Як наслідок, фронт в один момент недоотримав близько 75 тисяч критично важливих дронів.

На початку 2026 року Бабенко підписує наступний суперконтракт — на понад 110 тисяч інноваційних дронів на оптоволокні. Сума контракту перевалила за 7 мільярдів гривень. «Вирій» успішно бере з держбюджету величезну передоплату, але строки повністю завалює. Фронт на три місяці залишається взагалі без оптоволоконних FPV. Сам Олексій пояснив це дуже просто: мовляв, Китай раптом підняв ціни на волокно, що ж ти поробиш.

Загалом, за підрахунками розслідувачів, за короткий проміжок часу Бабенко та його структура примудрилися зірвати поставку майже 200 тисяч дронів. Але це не завадило йому красиво жити.

Успішний успіх

Поки військові на передовій чекали на обіцяні безпілотники, авансові державні кошти, ймовірно, освоювалися на зовсім інших напрямках.

Як зазначають інсайдери, в один і той самий день на початку 2026 року Олексій Бабенко не лише широким жестом викупив 75% акцій інтернет-видання «Бабель» у менеджерів Коломойського за $1 мільйон, а й порадував себе новеньким люксовим кросовером PORSCHE Macan.

Податковий «сіряк» та російські «дропи»

Красива казка не могла тривати вічно, і зараз за Бабенка капітально взялися правоохоронні органи. За даними, які просочуються з ДБР, слідству вдалося встановити використання понад 150 фіктивних ФОПів, через які, можливо, виводилися державні кошти та здійснювалося масове ухилення від сплати податків.

Левова частина компонентів для дронів завозилася в Україну за «сірими» схемами, без офіційного розмитнення. Втім, найбільшим шоком стане, доведення силовиками наявності мережі так званих «дропів» (транзитних карток/рахунків), через яких Бабенко намагався купувати та заводити комплектуючі. Компоненти хоч і китайські, але гроші за них, ймовірно, перераховувалися громадянам РФ. Цей факт фінансування осіб країни-агресора під час війни зараз активно документують спецслужби.

«Парковий» відмовив, а про тиск на «Бабель» дізнався зі статті

На початку пресконференції Олексій Бабенко пояснив, чому захід зрештою відбувся не в конгресно-виставковому центрі «Парковий», де і був анонсований спочатку. За його словами, адміністрація майданчика в останній момент відмовила в проведенні заходу, однак закликав не шукати в цьому політичного підтексту.

«Ви ж всі знали, що вас звали в "Парковий". "Парковий" заборонив нам проводити захід. Що смішно — це одразу може багатьох навести на якісь конспірологічні думки. Ми максимально все, що могли, намагалися уточнити. Скажімо так, 99% що там ніякої конспірології нема. Просто адміністрація "Паркового" трошки зассала і сама прийняла геніальне рішення заборонити проводити захід із журналістами. Тому для тих, хто вже хотів придумати, що це злочинна влада нам щось забороняє, — 99% що такого не було».

Окремо Бабенко прокоментував припущення про можливий зв'язок між публікацією видання «Бабель» щодо ситуації у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» та обшуками в компанії. Він запевнив, що жодного впливу на редакційну політику медіа не мав.

За словами підприємця, про вихід розслідування він дізнався лише за день до його публікації.

«На розслідування "Бабеля" ми настільки не впливали, що про те, що воно вийде, я дізнався від "Скелі" за день до його виходу. Прям настільки».

Водночас він визнав, що останнім часом у телеграм-каналах активно намагалися пов'язати його з конфліктом навколо публікації та використати це як спосіб тиску на редакцію.

«В телеграмах уже давно була спроба притягнути мене до цього конфлікту і через мене намагатися тиснути на "Бабель", на редакцію, на Катю. Мовляв, це війна Олексія, значить "Бабель" тут теж замішаний. Такі вкиди були».

Бабенко наголосив, що його компанія не веде жодних інформаційних воєн. При цьому він не став оцінювати достовірність розслідування щодо полку «Скеля», однак визнав, що описані факти виглядають вкрай серйозними.

«Те, що відбулося в "Скелі", судячи зі статті, — це, як би, п**дець. Тут немає взагалі що обговорювати. Понятно, що все має бути доведено, але історія дуже неприємна».

Присутня на пресконференції головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник також наголосила, що видання не робило висновків щодо причетності будь-кого до подій.

«У мене в дописі було написано, що у нас немає достатньо інформації, щоб робити якісь висновки. Ми просто переказали всю історію, яка передувала сьогоднішнім подіям. Сказати зараз, що до цього причетна "Скеля" чи хтось інший, точно не можна».

«Хтось трошки про*бався». Бабенко очікує, що після обшуків ДБР усі «потиснуть руки»

Чому саме Державне бюро розслідувань проводить слідчі дії щодо компанії — підприємець визнав, що остаточної відповіді не має, однак озвучив власну версію подій. Спочатку він припустив, що справа опинилася саме в ДБР випадково.

«Чому ДБР? Не знаю. Може, ми з ними в кращих відносинах. Не знаю. Це ж могла бути і Нацполіція, і ДБР, і СБУ. Якось так вийшло».

Після численних розмов із представниками влади Бабенко дійшов до іншого висновку. Він припускає, що ситуація могла стати наслідком чиєїсь помилки або надмірного службового запалу, а не спланованої кампанії проти його компанії.

«Реально зараз те, що виходить, — ніби хтось просто трошки... ну... про*бався. Звісно, на перший погляд це виглядає як умисний наїзд, щоб заважати бізнесу. Але просто заважати бізнесу ж нікому не цікаво. Комусь цікаво просунути свої інтереси. Комусь — когось посунути за рахунок нас. Комусь — наїхати на "Бабель" через власника. Але, чесно, зараз найбільш схоже на те, що хтось хотів просунути якісь свої дрібні інтереси й трохи перестарався».

На завершення підприємець висловив сподівання, що після завершення розслідування сторони зможуть владнати конфлікт без подальшої ескалації. Він фактично заявив, що очікує визнання помилки з боку правоохоронців.

«Я думаю, що все розв'яжеться мирно. Всі потиснемо руки через якийсь період. Всі, хто треба, вибачаться. Хто не треба — не вибачаться. Ми з усіма помиримося, тому що, об'єктивно, в цій країні ні з ким воювати не хочеться. Реально основна наша гіпотеза — що просто трошки проїбалися. Зараз усі розберуться і скажуть, що ми нормальні. Це м'яка відповідь, але вона реальна».

Отже, Бабенко не бачить ознак масштабної кампанії проти бізнесу, а розраховує на завершення історії без нових конфліктів. А можна було б просто на завершення історії. 

Читай нас у Telegram та Sends