Амбасадорка Dior Beauty Марина Дорошенко: про переїзд до Лондона, роботу зі світовими зірками і теорію маленьких кроків
08 Липня 2026 14:15 Марина Дорошенко – дипломована юристка та керівниця дерматологічної клініки у Києві. Багато років тому макіяж був для неї лише захопленням «для душі».
Після переїзду до Лондона через війну у 2022 році їй довелося починати життя наново. Сьогодні вона – професійна візажистка та амбасадорка Dior Beauty у Harrods, яка працює зі світовою beauty-елітою. Вона брала участь у заходах за участю послів Dior: Rihanna, Charlize Theron, а також донькою Monica Bellucci, Deva Cassel.
«Для мене це не просто гучні імена, а безцінний професійний досвід», — наголошує Марина Дорошенко. В ексклюзивному інтерв'ю UA.News вона ділиться досвідом імміграції, зростання після «повного обнулення» та розповідає про захоплення, яке перетворилося на справу її життя.
З дитинства мріяла стати візажисткою
Я народилася у шахтарському місті — Кривому Розі, Дніпропетровської області. Це індустріальне, переважно «чоловіче» місто, де багато років тому жіночі професії були швидше винятком, ніж нормою.
Звичайно, тоді сказати батькам, що я хочу бути візажисткою, було майже як заявити, що я збираюся полетіти на Марс з Ілоном Маском — професія здавалася несерйозною і абсолютно незрозумілою. Підтримки я тоді, на жаль, не отримала.
Але незважаючи на це, я продовжувала робити макіяж своїм однокласницям. У мене досі з теплом зберігаються спогади та фотографії, де мені близько 13 років, і я фарбую своїх подруг прямо на лавці біля «ДК Леніна».
Пізніше я вступила до університету у Києві та успішно закінчила юридичний факультет. Проте весь цей час я продовжувала інвестувати — хай навіть невеликі суми — у навчання, онлайн-курси, подорожі та косметику. Навколишнім це здавалося дивним: багато хто не розуміли, навіщо я витрачаю гроші на те, що ніяк не пов'язано з моєю основною професією.
На той час я вже керувала дерматологічною клінікою. І до цього дня я продовжую цим займатися — це дерматологічна клініка в Києві. Я дуже пишаюся цим проєктом, тому що він став важливою частиною мого професійного шляху. А макіяж був виключно для душі, доки не настало 24.02.22.
І, на жаль, після повномасштабного вторгнення я була змушена емігрувати до Лондона за низкою сімейних та особистих обставин.
Тут, у новій країні, продовжити кар'єру в юриспруденції виявилося неможливо, як через мовний бар'єр, так і через те, що мій диплом не було визнано повною мірою. Це стало переломним моментом, який повністю змінив мою професійну траєкторію.
І саме те, що довгий час залишалося моїм хобі, раптово стало моєю основною професією. Візаж, який колись був просто захопленням, перетворився на справу мого життя — те, що досі забезпечує мене та мою сім'ю і стало моєю основною діяльністю.
При цьому зв'язок із Києвом та Україною не перервався: я продовжую працювати з українськими проєктами та зберігаю професійні та особисті зв'язки з рідною країною.
Найскладніше після переїзду до Лондона
Чесно кажучи, я повністю віднесла б імміграцію до однієї з найстресовіших життєвих ситуацій. Якщо вибудувати шкалу найважчих подій у житті, на мій погляд, на першому місці буде втрата близької людини, на другому — насильство, і на третьому — еміграція. Це справді один із найскладніших досвідів, через який може пройти людина.
Імміграцію я б нікому не побажала і з великим співчуттям ставлюся до тих, хто був змушений через це пройти. Це стан, коли ти одночасно почуваєшся своїм серед чужих та чужим серед своїх. Це повне обнулення, початок з нуля, і, як на мене, навіть на глибинному рівні — зміна внутрішнього стану, наче перебудовуються якісь нейронні зв'язки.
Але при цьому можу сказати, що вдячна собі за те, що не здалася. І вдячна цьому місту та цій країні. У мене справді є за що бути вдячною.
Я переконана, якщо людина вірить у себе та продовжує боротися за свої мрії, все обов'язково вийде. Якщо ти одного разу навчився їздити на велосипеді — ти зможеш проїхати на ньому куди завгодно.
Найскладнішим для мене виявився менталітет. Він зовсім інший. Те, що ми називаємо добротою, тут може сприйматися інакше. Те, що у нас вважається підтримкою та участю, тут має інші форми.
Тому найважчим було не тільки зрозуміти цей новий менталітет, а й інтегруватися в нього, не втративши себе і своїх внутрішніх цінностей — взяти найкраще, що є тут, але при цьому не ввібрати те, що для мене є чужим.
Тут дуже мультикультурне середовище
На мій погляд, ставлення британців до релокантів багато в чому пов'язане з тим, що Лондон — початково дуже мультикультурне середовище. Це місто, де живуть люди з усього світу, тому тут досить складно провести чіткий кордон між місцевими та тими, хто приїхав нещодавно.
І, можливо, саме це стало однією з причин, чому я обрала Лондон для життя. Тут різноманітність людей – норма, а не виняток.
Загалом я не стикалася з негативним ставленням особисто. Звичайно, я про такі випадки чула і іноді спостерігала збоку, але в моєму досвіді це не було тим, що мене стосувалося.
І загалом я вважаю, що добрі люди є скрізь — незалежно від країни, статусу чи походження.
Іноді потрібно просто зробити перший крок
Моя кар'єра у Великій Британії почалася не з Dior, а з Harrods.
Harrods — це легендарний універмаг зі світовою історією, один із найвідоміших символів британської розкоші та місце, яке багато хто асоціює з королівською родиною. Для мене було великою мрією якось там працювати.
Буквально наступного дня мені запропонували позицію у Yves Saint Laurent Beauty. Саме там почалася моя кар'єра у Harrods. Спершу я працювала візажистом, а потім стала Team Leader команди візажистів бренду.
Через рік роботи я отримала пропозицію від Dior Beauty — вищу посаду, кращі умови та вищий рівень оплати. Так я стала частиною команди Dior.
Для мене ця історія — ще одне підтвердження того, що іноді потрібно зробити перший крок. Багато хто говорить, що сьогодні неможливо знайти хорошу роботу, що ніхто не читає резюме чи електронні листи. Можливо, інколи так і буває. Але мій досвід навчив мене іншому: не бійтеся стукати у двері.
Завжди дуже скрупульозно ставлюся до своєї роботи
Я вважаю, що отримати роботу в такій сильній міжнародній команді мені допомогли якості, які сформувалися ще задовго до переїзду: любов до деталей, відповідальність, акуратність, прагнення високої якості, терпіння та уважність.
Я завжди дуже скрупульозно ставлюся до своєї роботи. Для мене важливо, щоб все було зроблено професійно, чисто та поетапно. Я переконана, що саме увага до дрібниць зрештою створює високий рівень результату.
Ще одна важлива якість – витримка. Працюючи у міжнародній команді, я помітила, що люди по-різному реагують на стрес та робочі ситуації. Мені завжди допомагало вміння зберігати спокій, послідовно рухатися до мети та не приймати емоційних рішень.
Саме терпіння, відповідальність і постійне прагнення робити свою роботу трохи краще щодня, як на мене, стають фундаментом справжнього професійного зростання.
Якості, які дійсно допомагають досягти висот
Тут я хотіла б сказати дуже важливу річ: будь ласка, не розгубіть нашу східноєвропейську, пострадянську працелюбність, якість, чуйність, ініціативність та відповідальність.
І ще дуже важливо – не боятися поразок. Вони будуть. Вас можуть довго не розуміти, просто тому, що тут інший підхід та інша система мислення. Але це не означає, що ваш неправильний підхід.
Навпаки, наш досвід та наш спосіб роботи дуже цінуються. Просто іноді потрібен час, щоб це побачили та прийняли.
Тут дуже цінується індивідуальність
Я вважаю, що європейська та пострадянська школи макіяжу помітно відрізняються одна від одної.
Європейський підхід – це більше свободи, творчості, легкості та принципу «правил без правил». Тут дуже цінується індивідуальність, природність та можливість експериментувати.
Пострадянська школа, навпаки, будується на сильній технічній базі. Це дисципліна, точність, увага до деталей та глибоке розуміння техніки. Такий підхід дає міцний професійний фундамент.
Особисто мені близькі обидві школи. Я переконана, що ідеальний підхід є десь посередині. Коли висока техніка поєднується з творчою свободою, народжуються найцікавіші та найсучасніші образи. Саме тому я однаково ціную обидва підходи та намагаюся об'єднувати їх у своїй роботі.
Унікальний досвід з амбасадорами Dior: Rihanna, Charlize Theron, Deva Cassel
За час роботи в Лондоні мені пощастило здобути досвід, про який раніше я могла тільки мріяти.
Для мене це не просто гучні імена, а безцінний професійний досвід, який дозволяє бачити, як працюють найкращі фахівці світової beauty-індустрії, та постійно розвиватися самій.
Хоча у Dior я працюю порівняно недавно, за цей час мені вже вдалося взяти участь у кількох важливих для мене проєктах.
Одним із найвагоміших моментів стало те, що мені довірили бути Team Leader під час презентацій бренду у пентхаусі Harrods. Для мене було великою честю представляти Dior в одному з найзнаменитіших універмагів світу та працювати з клієнтами на такому рівні.
Крім того, мені пощастило взяти участь у кількох внутрішніх проєктах бренду, пов'язаних із розробкою нового тонального засобу та нової колекції пензлів Dior. Я змогла поділитися своєю професійною думкою як практикуючий візажист, і усвідомлення того, що мій досвід був корисний команді, стало для мене величезною честю.
Інтерес європейців до української б'юті-естетики
Європейців і британців, зокрема, дійсно дуже цікавить наш підхід до індустрії краси. Мені здається, це пов'язано з тим, що жінки з України та Східної Європи завжди славилися своєю доглянутістю, увагою до деталей та високим рівнем професіоналізму у beauty-сфері.
Коли люди, які самі виросли у культурі краси, починають створювати красу для інших, це завжди викликає інтерес та повагу. Наш підхід відрізняється високою технічною підготовкою, дисципліною та прагненням до бездоганного результату. І це справді цінують.
Звісно, будувати професійну спільноту у новій країні непросто. Мовний бар'єр, незнання менталітету, необхідність розуміти місцеві правила, вчитися відстоювати свої межі — це потребує часу і сил.
Але саме тому я особливо пишаюся нашою українською beauty-спільнотою. Незважаючи на пережиту війну, труднощі еміграції та необхідність заново будувати життя в іншій країні, багато наших дівчат досягають вражаючих результатів. Вони відкривають власні проєкти, працюють зі світовими брендами, стають затребуваними фахівцями і нерідко досягають успіху швидше, ніж ті, хто живе тут від народження.
Мені здається, це ще раз доводить, наскільки сильними, працелюбними та талановитими можуть бути люди, які не перестають вірити в себе і продовжують рухатися вперед.
Східноєвропейська школа краси має дуже сильну репутацію
Я продовжую підтримувати зв'язок із колегами з України та інших країн нашого регіону. Для мене це цілком природно, тому що саме там я продовжую знаходити величезну кількість натхнення, нових технік, цікавих рішень та по-справжньому високого рівня професіоналізму.
Наша школа відрізняється увагою до деталей, високою технічною підготовкою та прагненням довести результат до досконалості. Саме тому наші фахівці такі затребувані і викликають такий інтерес за кордоном.
Мені дуже хочеться, щоб ми зберегли цей професійний підхід, продовжували його розвивати та не боялися заявляти про себе. Це справді наша сильна перевага.
На мою думку, якісну роботу видно одразу. Дуже часто можна визначити, що дівчина була у візажиста, колориста чи майстра з манікюру з України чи інших країн Східної Європи. Це помітно за акуратністю, опрацюванням деталей, чистотою виконання та загальним рівнем результату.
