Найбільші камбеки в історії чемпіонатів світу: матчі, які неможливо забути
Чемпіонат світу з футболу майже ніколи не йде за сценарієм. Тут фаворити можуть розсипатися за десять хвилин, андердоги — раптом повірити у диво, а матч, який здавався завершеним ще до перерви, перетворюється на історію для документальних фільмів.
Вчорашній камбек у матчі Аргентина — Єгипет знову нагадав, чому Мундіаль залишається найемоційнішим футбольним турніром планети. Коли одна команда вже ніби контролює гру, а інша відмовляється приймати поразку, народжуються моменти, які переживають сам турнір.
UA News згадує найбільші камбеки в історії чемпіонатів світу — матчі, де футбол ламав логіку, нерви вболівальників і прогнози експертів.
Португалія — КНДР 5:3: легендарний камбек Ейсебіу на ЧС-1966
Один із найвідоміших камбеків в історії чемпіонатів світу стався у 1966 році в Англії. Збірна Португалії зустрічалася з КНДР у чвертьфіналі й дуже швидко опинилася в ситуації, яку сьогодні назвали б катастрофою.
Корейці забили тричі ще до середини першого тайму. Рахунок 0:3 виглядав майже вироком. Португалія була фаворитом, але на полі все розвалювалося: оборона не встигала, суперник грав сміливо, а трибуни вже відчували запах однієї з найбільших сенсацій турніру.
І тоді почався матч Ейсебіу. Великий нападник поступово повернув Португалію до життя. Він забив чотири м’ячі, фактично самотужки перевернув гру і перетворив 0:3 на 5:3. Це був не просто камбек, а демонстрація того, як один футболіст може змінити історію збірної.
ФРН — Англія 3:2: як німці відігралися з 0:2 на ЧС-1970
Чвертьфінал чемпіонату світу 1970 року між Англією та ФРН став продовженням великого футбольного протистояння після фіналу ЧС-1966. Англійці тоді були чинними чемпіонами світу й знову мали вигляд команди, яка вміє контролювати великі матчі.
Після голів Алана Маллера та Мартіна Пітерса Англія вела 2:0. Здавалося, команда спокійно доведе гру до перемоги. Але проти німців такі висновки завжди були небезпечними.
ФРН спочатку скоротила відставання завдяки Францу Беккенбауеру, а потім зрівняла рахунок після гола Уве Зеелера. Англія втратила темп, впевненість і контроль. У додатковий час Герд Мюллер забив переможний м’яч — 3:2.
Австрія — Швейцарія 7:5: найбожевільніший матч ЧС-1954
Матч Австрія — Швейцарія на чемпіонаті світу 1954 року часто згадують як одну з найбільш диких і результативних ігор в історії турніру. Сьогодні такий рахунок здається майже неможливим, але тоді футбол був значно відкритішим.
Швейцарія почала гру фантастично й повела 3:0. Для господарів турніру це був ідеальний старт: швидкі атаки, помилки суперника, повний контроль над емоціями стадіону. Австрія виглядала розгубленою.
Але вже до перерви все перевернулося. Австрійці забили п’ять м’ячів і пішли на перерву з перевагою 5:4. Матч остаточно втратив будь-яку логіку: команди бігли вперед, оборона майже не існувала, а кожна атака могла завершитися голом.
Уругвай — Бразилія 2:1: «Мараканасо» як камбек, який травмував націю
Фінальний матч чемпіонату світу 1950 року між Бразилією та Уругваєм не був фіналом у сучасному форматі, але саме він вирішував долю титулу. Бразилії вистачало нічиєї, команда грала вдома, а стадіон «Маракана» був заповнений людьми, які вже чекали святкування.
Після гола Фріаси Бразилія повела 1:0. Для більшості глядачів це було підтвердженням очевидного: Кубок світу залишається в Ріо. Але Уругвай не зламався.
Спочатку Хуан Скьяффіно зрівняв рахунок, а потім Альсідес Гіджа забив гол, який став одним із найболючіших в історії бразильського футболу. Уругвай переміг 2:1 і забрав титул.
Цей камбек важливий не лише спортивно. Він став національною травмою для Бразилії. «Мараканасо» досі згадують як день, коли ціла країна замовкла. І саме тому цей матч залишається одним із найгучніших повернень в історії Мундіалю.
Бельгія — Японія 3:2: камбек за один тайм на ЧС-2018
На чемпіонаті світу 2018 року збірна Бельгії вважалася однією з найталановитіших команд турніру. Але в 1/8 фіналу проти Японії бельгійці раптово опинилися на межі вильоту.
Японія вела 2:0 після голів Генкі Харагучі та Такасі Інуї. Це було не випадкове везіння: японці грали сміливо, швидко й дуже дисципліновано. Бельгія ж виглядала важкою, нервовою і не могла знайти простір.
Поворот почався з гола Яна Вертонгена, який вийшов радше несподіваним, ніж логічним. Потім Маруан Феллаїні зрівняв рахунок, а на останніх секундах Бельгія провела одну з найкрасивіших контратак в історії плейоф чемпіонатів світу. Ромелу Лукаку пропустив м’яч, Насер Шадлі замкнув передачу — 3:2.
Цей матч став сучасною класикою. Він показав, що навіть у футболі VAR, тактики й детального аналізу все ще є місце для чистої драми.
Італія — Нігерія 2:1: як Роберто Баджо врятував «Скуадру Адзурру»
На чемпіонаті світу 1994 року в США збірна Італії була одним із головних претендентів на титул. Але вже в 1/8 фіналу команда Арріго Саккі опинилася за кілька хвилин від сенсаційного вильоту.
Нігерія відкрила рахунок ще в першому таймі завдяки Еммануелю Амуніке й майже всю гру впевнено стримувала атаки суперника. Ситуація для італійців стала ще гіршою після вилучення Джанфранко Дзоли. Граючи вдесятьох, вони мали відігратися проти однієї з найяскравіших африканських збірних того часу.
Коли основний час добігав кінця, здавалося, що казка Нігерії ось-ось стане реальністю. Але на 88-й хвилині слово взяв Роберто Баджо. Він зрівняв рахунок після затяжної атаки Італії та перевів матч в овертайм.
У додатковий час Баджо знову став героєм. Після заробленого пенальті він холоднокровно переграв воротаря і приніс Італії перемогу — 2:1.
Саме цей матч багато хто називає моментом, коли почався легендарний похід Роберто Баджо до фіналу чемпіонату світу. Без його дубля Італія завершила б виступ уже в першому раунді плейоф. Натомість команда дійшла до вирішального матчу турніру, а сам Баджо став символом італійського характеру та одним із головних героїв Мундіалю-1994.
Камерун — Колумбія 2:1: коли андердог дочекався свого шансу
На ЧС-1990 Камерун став однією з головних сенсацій турніру. Африканська збірна грала з неймовірною енергією, а її лідером був 38-річний Роже Мілла — людина, яка перетворила кожен гол на маленький спектакль.
В 1/8 фіналу проти Колумбії довгий час тримався рахунок 0:0. Це не класичний камбек із 0:2 чи 0:3, але за драматургією матч заслуговує місця в історії. Колумбія мала статус технічної, яскравої команди, а Камерун — роль сміливого андердога.
У додатковий час Мілла забив двічі, зокрема після знаменитої помилки воротаря Рене Ігіти. Колумбія відповіла голом, але врятувати матч уже не змогла.
Цей матч став камбеком не за рахунком, а за статусом. Камерун повернув у гру цілий континент, довівши, що африканські збірні можуть не просто брати участь у чемпіонатах світу, а вибивати фаворитів.
Хорватія — Англія 2:1: камбек у півфіналі ЧС-2018
Півфінал ЧС-2018 між Англією та Хорватією почався для англійців майже ідеально. Кіран Тріпп’єр швидко забив зі штрафного, і команда Гарета Саутгейта отримала саме той сценарій, який хотіла.
Англія довго вела 1:0, але поступово Хорватія почала забирати гру під себе. Лука Модрич, Іван Ракитич і Маріо Манджукич не панікували. Вони просто чекали моменту.
Іван Перишич зрівняв рахунок у другому таймі, а в додатковий час Манджукич забив м’яч, який вивів Хорватію у фінал чемпіонату світу. Для країни з населенням близько чотирьох мільйонів це було майже футбольне диво.
Цей камбек особливий тим, що стався не в групі й не в ранньому плейоф, а в півфіналі.
ФРН — Угорщина 3:2: «Диво в Берні» на ЧС-1954
Фінал чемпіонату світу 1954 року між ФРН та Угорщиною — один із найвідоміших матчів в історії футболу. Угорщина тоді була великою силою: команда Ференца Пушкаша вважалася майже непереможною.
У фіналі угорці швидко повели 2:0. Здавалося, усе йде за прогнозом. ФРН уже програвала Угорщині на тому ж турнірі з великим рахунком, тому мало хто вірив, що німці зможуть повернутися.
Але вони змогли. Спочатку скоротили відставання, потім зрівняли рахунок, а в другому таймі Гельмут Ран забив переможний м’яч. ФРН виграла 3:2 і вперше стала чемпіоном світу.
«Диво в Берні» — це не просто спортивний камбек. Для післявоєнної Німеччини ця перемога мала величезне символічне значення.
Камбеки на чемпіонатах світу мають особливу силу, бо вони відбуваються не в звичайному клубному сезоні, де завжди є наступний тур. На Мундіалі кожен матч може бути останнім. Саме тому гол на 90-й хвилині або повернення з 0:2 відчуваються набагато гостріше.
Такі ігри запам’ятовуються не лише рахунком. Вони залишають після себе образи: розгублений стадіон у Ріо, шалений Ейсебіу, бельгійська контратака проти Японії, хорватські футболісти, які після виснажливого турніру все одно знаходять сили бігти вперед.
