Незручна правда: чому МОК заборонив Гераскевичу виступати у «шоломі пам’яті»
12 Лютого 2026 19:40
Дискваліфікація прапороносця збірної України Владислава Гераскевича збурила не лише спортивний світ, а й політичні кола, вкотре піднявши питання толерантності до Росії з боку Міжнародного олімпійського комітету (МОК).
Флешмоби та числення заяви у соцмережах на підтримку українського скелетоніста показали, що йдеться більше ніж про спорт. Представникам МОК нагадали не лише про темні сторінки в історії Олімпіади, пов’язані з диктаторами. А й про сучасну війну в Україні, де було вбито 660 українських атлетів та тренерів.
З новою силою постали запитання, чому МОК допускає росіян до змагань, хоча більшість з них підтримують путінський режим та є професійними пропагандистами? Де закінчується спорт і починається «підігрування» терористичному режиму, який в дні Олімпіади посилює обстріли цивільного населення? І чому МОК обмежує можливості вшанування пам’яті загиблих спортсменів на міжнародній арені? Детальніше — читайте у матеріалі UA.News.
Позиція Гераскевича
27-річний скелетоніст Владислав Гераскевич — один із українських спортсменів, які публічно виступають проти допуску російських та білоруських спортсменів до змагань та зняття з них санкцій.
Ще перед початком повномасштабного вторгнення РФ, на Олімпійських іграх у Пекіні у лютому 2022 року, Гераскевич запам’ятався «мовчазним протестом», коли з’явився перед камерами із плакатом «No war in Ukraine». Тоді ж представники МОК підтримали цю антивоєнну акцію, інтерпретувавши її як «заклик до миру».
Фото: Суспільне спорт
Інакше обернулася ситуація у 2026 році. На Іграх у Мілані Гераскевич оголосив, що виступатиме у символічному шоломі із зображенням 20-ти українських атлетів, убитих російськими окупантами. І навіть провів перші тренування у цьому «шоломі пам’яті» перед стартом.
Представники МОК заявили, що спортсмен не може одягати цей шолом ані на тренуваннях, ані на змаганнях, аргументувавши, що це порушує Олімпійську хартію. Українська сторона повідомила, що готує запит до МОК та боротиметься до кінця, аби спортсмен зміг виступити на Олімпіаді-2026 саме в цьому шоломі.
Утім, перед самим стартом український скелетоніст провів коротку зустріч із очільницею МОК Кірсті Ковентрі, після чого йому вручили лист, в якому повідомили про дискваліфікацію. Таке рішення ухвалили після того, як Гераскевич відмовився дотримуватися рекомендацій щодо самовираження спортсменів, пояснили у МОК.
«Рішення було прийнято журі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) на підставі того, що шолом, який він мав намір одягнути, не відповідав правилам», — зазначалося у заяві МОК.
«Досі вважаю, що ми не порушили жодних правил і мали повне право виступати у цьому шоломі на рівні з іншими спортсменами, що робили подібне у попередні дні на цих Олімпійських іграх.
Не отримав жодного пояснення щодо російського прапору, чому не було застосовано санкції, чому лижниця має право виступати з посланням загиблому партнеру по команді, а ми — ні. У документі також написали, що я публічно анонсував, що це жертви війни, хоча, звичайно, коли ти дивишся на шолом, це не зрозуміло. Цей шолом не несе політичного контексту, тож, вважаю, я мав повне право виступати у ньому.
Ті аргументи, які наводила місіс Ковентрі, що вони підтримують Україну та солідарні з Україною — щодо цього є великі сумніви. Особливо після цього рішення», — прокоментував ситуацію Гераскевич.
Подвійні стандарти МОК та лояльність до росіян
На зимових Іграх у Мілані стався не один інцидент навколо символіки, яку намагалися використати українські спортсмени, щоб бодай нагадати про війну чи підтримати спротив агресії. Організатори цензурували будь-які прояви громадянської позиції українських спортсменів навіть без згадки росіян.
Дійшло до того, що під цензуру міжнародних спортивних організацій потрапило екіпірування шорттрекіста Олега Гандея. Міжнародному союзу ковзанярів (ISU) не сподобався шолом, на якому було нанесено цитату письменниці Ліни Костенко: «Там, де є героїзм, там немає остаточної поразки». Організатори заявили, що це — «політичне гасло» та «пропаганда» і почали вимагати, щоб спортсмен зняв цей шолом.
В той же час МОК залишив без жорсткої реакції кілька випадків на підтримку Росії. Хоча офіційно на Олімпійських іграх 2026 ані спортсмени, ані вболівальники не можуть використовувати прапор та інші національні символи РФ.
Так, сноубордист з Італії Роланд Фішналлер провів кваліфікацію Олімпіади 2026 в паралельному гігантському слаломі в шоломі із зображенням російського прапора.
А під час змагань із фігурного катання вболівальники вивісили російський триколор на боковій трибуні. Прапор тримала у руках родина громадян Росії, які нині живуть в Італії.
«Ми не боїмося проблем. Ми уточнили у співробітників — вони сказали, що зауваження можуть бути з боку інших людей, але нас це не хвилює», — прокоментувала свою поведінку росіянка.
Народна підтримка
Багато представників світу спорту, а також громадських діячів та бізнесменів висловили підтримку українському олімпійцю та розритикували рішення МОК. Із заявою виступили олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан та чемпіон світу в надважкій вазі за версіями WBA, WBC та IBF Олександр Усик. А футболісти київського клубу «Локомотив» записали відеозвернення на тлі зруйнованого росіянами стадіону.
На підтримку Гераскевича та проти участі «нейтральних» росіян і білорусів в Олімпійських іграх виступив український фігурист Кирило Марсак. Сам він — родом із Херсона, де під час російських бомардувань були знищені його дім та льодова арена, де спортсмен тренувався до повномасштабного вторгнення РФ.
В той же час у соцмережі Х на сторінці МОК підписники почали флешмоб на підтримку Гераскевича й нагадали про історичні змагання 1936 року в нацистській Німеччині, а також про спроби повернути до Олімпійських ігор росіян та білорусів.
Реакція української влади та НОК
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний вважає, що рішення МОК про дискваліфікацію Гераскевича «виглядає як помилка, яку не наважилися виправити». Посадовець запевнив, що ця історія точно матиме продовження.
Вадим Гутцайт, очільник Національного олімпійського комітету України, заявив, що Комітет постійно надавав підтримку Владиславу в його свідомому виборі.
«Протягом цих днів ми зверталися, переконували, аргументували, просили МОК дозволити Владиславу стартувати в «шоломі пам’яті». Владислава не допустили до старту. Але він показав характер справжнього українця. Пам’ять неможливо дискваліфікувати», — йдеться у заяві президента НОК.
Із жорсткою реакцією одним із перших виступив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«МОК заборонив не українського спортсмена, а власну репутацію. Майбутні покоління згадають це як момент ганьби», — написав глава МЗС, зауваживши, що Гераскевич лише хотів вшанувати убитих під час війни спортсменів, що не суперечить правилам чи етиці.
«МОК залякував, проявляв неповагу й навіть повчав нашого спортсмена та інших українців, як їм слід мовчати про «один із 130 конфліктів у світі». МОК також систематично не спромігся протистояти найбільшому порушнику міжнародного спорту та Олімпійської хартії — Росії», — зазначив глава МЗС.
Враховуючи народну хвилю підтримки спортсмена, президент України Володимир Зеленський своїм указом нагородив Владислава Гераскевича орденом Свободи за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи та демократичних цінностей.
