Китай планує запуск місії Chang’e-7 до південного полюса Місяця
Китай планує 24 серпня за пекінським часом запустити автоматичну місячну місію Chang’e-7 ракетою-носієм Long March 5 Y14 з космодрому Веньчан. До складу місії входять орбітальний апарат, посадковий модуль, місяцехід і стрибковий апарат. Посадковий модуль має сісти поблизу краю кратера Шеклтон у районі південного полюса Місяця, повідомляє Space.com.
Після запуску орбітальний апарат кілька місяців працюватиме на орбіті Місяця, а наприкінці року має відокремити посадковий модуль для спроби посадки. Місія досліджуватиме середовище та ресурси південнополярного регіону, а також має сприяти підготовці першої китайської висадки людей на Місяць, яку планують здійснити до 2030 року.
Стрибковий апарат після відокремлення від посадкового модуля має переміщуватися між освітленими ділянками та затіненими кратерами у пошуках ділянок водяного льоду. Для посадок на схилах він використовуватиме технологію активного поглинання ударів. На посадковому модулі також планують застосувати першу китайську систему навігації за зображеннями орієнтирів для далекого космосу.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Професор геологічних наук Браунівського університету Джеймс Гед назвав Chang’e-7 найамбітнішою, найкомплекснішою та найскладнішою роботизованою місячною місією, яку будь-коли намагалися здійснити. Наступна китайська місія Chang’e-8, запуск якої очікується приблизно у 2028 році, має випробувати технології спорудження житлових модулів із місячного ґрунту. Обидва проєкти пов’язані з планами створення Міжнародної місячної дослідницької станції.
Chang’e-7 також нестиме прилади міжнародних партнерів. Серед них — російський комплекс для виявлення місячного пилу та вимірювання параметрів плазми, італійський лазерний ретрорефлектор, камера LunaHcam, створена космічними агентствами Бахрейну та Єгипту, таїландсько-китайський прилад MATCH для дослідження високоенергетичних частинок і швейцарський двоканальний спектрометр випромінювання Землі. На посадковому модулі розмістять ширококутний оптичний телескоп ILO-C, розроблений ILOA Hawaii та лабораторією космічних досліджень Університету Гонконгу.
