Колумніст закликав до державного регулювання розвитку ШІ — Dawn
У Пакистані видання Dawn опублікувало колонку викладача політики та соціології Lums Умайра Джаведа. Автор закликав до державного регулювання розвитку штучного інтелекту та зосередився на можливих наслідках технології для працівників і ринку праці.
Джавед зазначає, що можливості передових моделей ШІ протягом останнього року активно обговорювали через їхні результати, зокрема в математиці й біогенетиці. Водночас, за його оцінкою, відкритими залишаються питання комерційної життєздатності технології, регулювання широких суспільних ризиків та її впливу на зайнятість.
Державне регулювання
Автор пише, що окремі люди, які залишили провідні компанії у сфері ШІ, попереджали про серйозні ризики для суспільства та ненульову ймовірність вимирання людства. Серед можливих загроз у дискусії називають використання ШІ для створення біологічної зброї, що може спричинити масштабні людські втрати, або застосування технології для запуску зброї масового ураження.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
На думку Джаведа, якщо такі оцінки можливостей ШІ хоча б частково відповідають дійсності, розвиток цієї технології не варто залишати в приватних руках. Він наводить аналогію з Манхеттенським проєктом зі створення ядерної бомби, яким керувала держава, тоді як приватні підприємства мали другорядну та суворо обмежену роль. Розвиток ШІ, на відміну від цього, визначають приватні компанії, інвестиції та комерційна доцільність.
Вплив на працівників
Окремо колумніст звертає увагу на сумніви щодо прогнозів стрімкого економічного зростання завдяки ШІ. Він посилається на позицію Бена Молла й Алекса Імаса, які вважають малоймовірним двозначне зростання, спричинене ШІ, упродовж найближчого десятиліття. Для такого сценарію, на їхню думку, автоматизація мала б дуже швидко охопити всю економіку, зокрема фізичну, неструктуровану та міжособистісну працю.
Джавед також порушує питання попиту: якщо автоматизація скорочуватиме зайнятість і доходи працівників, які витрачають значну частину заробітку, може виникнути проблема зі збутом дешево вироблених товарів. Він наголошує, що ШІ може впливати не лише через пряме заміщення людей машинами, а й через зміну умов праці та тиск на рівень доходів. На думку автора, технологічні зміни створюють переможців і тих, кому для адаптації та пошуку альтернативної зайнятості можуть знадобитися роки або десятиліття.
