У Мексиці пляжі почали засипати новим піском для виживання черепах
Відновлення пляжів за допомогою піску, який видобувають під час днопоглиблювальних робіт, може безпосередньо впливати на розмноження морських черепах. Причина полягає в тому, що стать майбутніх черепашенят залежить не від хромосом, а від температури піску під час інкубації яєць.
Після виходу на берег самка морської черепахи знаходить місце для кладки, за допомогою задніх плавників викопує ямку та відкладає яйця. Потім вона засипає гніздо піском і повертається в море.
Надалі самка вже не бере участі у розвитку потомства. Саме умови всередині гнізда визначають, хто з яєць вилупиться — самці чи самки.
У морських черепах немає статевих хромосом, аналогічних людським X та Y. Стать ембріонів формується під впливом температури, причому особливо важливим є середній період інкубації.
Як правило, прохолодніший пісок сприяє появі самців, а тепліший — самок. Для зміни співвідношення статей достатньо різниці температур у кілька градусів.
Тому навіть глибина гнізда, колір піску, його структура та склад можуть впливати на температуру всередині кладки.
Під час відновлення пляжів використовують матеріал, який видобувають із морського дна. Його транспортують на берег спеціальними землесосними суднами, після чого пісок розподіляють уздовж узбережжя.
Однак штучно нанесений пісок може відрізнятися від природного за розміром піщинок, вмістом мушель та кольором. Це впливає на те, наскільки швидко він нагрівається та як тепло проникає вглиб.
Саме тому під час відновлення пляжів важливо підбирати матеріал, характеристики якого максимально відповідають природному піску. Поверхню також можуть додатково розпушувати, щоб зробити її придатнішою для гніздування черепах.
Для масштабного відновлення пляжів використовують великі землесосні судна. Вони забирають пісок із морського дна разом із водою та перекачують його у спеціальний трюм.
Один із таких землесосів має всмоктувальну лінію діаметром близько 86 сантиметрів. Судно може продовжувати рух під час заповнення трюму.
Після завантаження воно прямує до берега, під'єднується до трубопроводу та перекачує піщано-водяну суміш на сушу. Вода стікає, а пісок залишається на пляжі.
Місткість трюму такого судна становить 15 150 кубометрів. Для порівняння, типовий приватний басейн вміщує близько 72 кубометрів води, тобто одне завантаження судна можна порівняти приблизно зі 160 такими басейнами.
Землесос має приблизно 128 метрів завдовжки та 25 метрів завширшки. Його силова установка потужністю близько 25 тисяч кінських сил складається з трьох дизель-електричних головних двигунів.
Судно побудували на верфі в Браунсвіллі, штат Техас. Спочатку його використовували для робіт із поглиблення федеральних судноплавних каналів.
Власником судна є компанія із Сіетла, заснована ще 1905 року. Новий землесос став однією з найбільших окремих інвестицій в історії компанії.
Голова ради директорів, на честь якого назвали судно, зазначив:
«Цей землесос – кульмінація багаторічної роботи нашої відданої команди, і для мене честь носити його ім’я».
Попри значні розміри, такі судна мають обмеження. Основною проблемою є осадка близько 8,5 метра. Завантажений землесос не може працювати на мілководді, де часто розташовані найбільш важливі ділянки узбережжя.
Тому для частини робіт використовують менші землесоси, здатні працювати ближче до берега.
Крім того, відновлення пляжу не є остаточним рішенням проблеми ерозії. Пісок з часом знову змивається в море, тому такі роботи фактично стають регулярним заходом із підтримання берегової лінії.
На узбережжі Мексиканської затоки гніздяться кілька видів морських черепах. Серед них — логгерхед, зелена черепаха та атлантична рідлея, або черепаха Кемпа.
Остання вважається однією з найбільш рідкісних морських черепах у світі, а значна частина її гніздування пов'язана саме з узбережжям Мексиканської затоки.
Шкірясті черепахи, своєю чергою, переважно відкладають яйця на атлантичному узбережжі США.
Тому відновлення пляжів має значення не лише для захисту берегової інфраструктури, а й для збереження місць розмноження морських черепах.
Федеральні інженерні служби США прагнуть збільшувати частку матеріалу, отриманого під час днопоглиблювальних робіт, який можна використовувати повторно, замість його простого скидання.
Таким чином, днопоглиблення може одночасно забезпечувати судноплавство та відновлення пляжів.
Водночас характеристики піску мають принципове значення для черепах. Матеріал, який вивантажують на берег, впливає на температуру гнізд і, відповідно, на співвідношення самців та самок серед майбутнього потомства.
У підсумку відновлення пляжу стає прикладом того, як інженерні роботи можуть безпосередньо впливати на дику природу: судно піднімає пісок із морського дна, доставляє його на берег, а властивості цього матеріалу можуть визначати, скільки черепашенят і якої статі згодом повернуться у воду.
Про це пише The Pulse.
Нагадаємо, у Дніпропетровській області на березі річки Самара люди помітили чорного лебедя — птаха, який не є типовим для дикої природи України. Незвичайна поява пернатого привернула увагу очевидців.
