У Сербії знайшли кулон із людського зуба 6500-річної давнини
Археологи в Сербії встановили, що людський зуб віком понад 6500 років є стародавньою підвіскою, яку, ймовірно, носили на шнурку. Майже два десятиліття артефакт зберігався в музеї як намистина, виготовлена із зуба тварини.
Артефакт виявили під час польових досліджень на території неолітичної пам’ятки Вінча в Ябланиці, що розташована на південь від Белграда.
Знайдений людський зуб мав близько 23 мм завдовжки. Спочатку археологи помилково визначили його як намистину із зуба тварини. Фрагменти знахідки передали до Музею Младеноваця, де вони майже 20 років зберігалися без додаткового дослідження.
Згодом археологи Неманья Маркович та Ана Маричич повторно вивчили предмет за допомогою мікроскопії та рентгенівського аналізу.
Дослідники встановили, що в зубі навмисно зробили отвір, а характер слідів обробки свідчить про можливе використання предмета як підвіски.
За характером зношення науковці визначили, що зуб належав людині середнього віку.
Водночас гладка поверхня кореня свідчить, що зуб, імовірно, не вирвали за життя людини. Це дозволяє припустити, що прикрасу могли виготовити вже після смерті її власника.
Точне датування знахідки ускладнене тим, що зуб виявили не в археологічному шарі, а на поверхні. Однак порівняння техніки свердління з іншою прикрасою, знайденою в Ябланиці, дало підстави віднести підвіску до періоду вінчанської культури приблизно 6500 років тому.
Науковці вважають цю знахідку першою достовірно задокументованою прикрасою з людського зуба з неолітичної центральної частини Балкан.
Дослідники припускають, що подібні предмети могли мати особисте або символічне значення. Зокрема, прикраса могла бути пов’язана з пам’яттю про померлу людину.
Таким чином, звичайний на перший погляд музейний артефакт, який роками вважали зубом тварини, виявився унікальним свідченням поховальних і символічних практик неолітичних мешканців Балкан.
Про це повідомляє видання Phys.org.
Нагадаємо, китайські археологи готуються розпочати перший польовий проєкт у Південній Америці спільно з перуанськими колегами. Дослідження проведуть в археологічній зоні Караль у Перу, де розташований найдавніший відомий міський центр Америки.
Також археологи вперше встановили ім’я математика й астронома цивілізації мая, який жив у VIII столітті. Його звали Сак Тан Вааш, що перекладається як «Білогрудий Лис». Ім’я вдалося розшифрувати під час дослідження написів у стародавньому місті Шультун у Гватемалі.
