Українські Sunray і «Тризуб»: про розвиток лазерного озброєння розповідає авіаексперт Костянтин Криволап
11 Лютого 2026 20:30Системи лазерного озброєння вже давно не є чимось неможливим, особливо для великих держав з потужними військовими бюджетами. До клубу країн, що мають зразки такої зброї, намагається долучитися і Україна.
У грудні 2024-го Командування безпілотних систем ЗСУ оголосило, що Україна має власну лазерну зброю. А точніше — розробку лазерної гармати «Тризуб», яка здатна була збивати ударні дрони, авіабомби, крилаті та балістичні ракети на відстані до 3 км., а також вертольоти, літаки — на відстані до 5 км. Тоді ця заява викликала резонанс, оскільки перспективні зразки бойових лазерів доступні лише кільком державам у світі.
Цього разу про українську розробку лазерної системи ППО Sunray, яка може збивати російські дрони та навіть літаки, написало американське видання The Atlantic. Про новий бойовий комплекс відомо, що він «ефективний, компактний та дешевий», а створили його два роки тому за кілька мільйонів доларів. Новий вид зброї має стати частиною антидронового купола, який прискорено намагається збудувати військове командування України.
Що відомо про українські та західні зразки лазерних бойових систем? Які виклики стоять перед розробниками та що заважає масовому випуску цього виду зброї? Про все це UA.News розпитало в авіаційного експерта Костянтина Криволапа. У матеріалі також використані дані його аналітичного дослідження.
Що відомо про українські розробки
«Маємо кілька галузей, які розвиваються значно швидше, ніж ми звикли. Особливо це стосується лазерної зброї – зокрема технологій генерації, управління, концентрації та фокусування променя, а також використання сучасних матеріалів. Тут прогрес йде дуже швидкими темпами, що також впливає на зниження вартості цих технологій, — каже Костянтин Криволап. — Не виключаю, що презентовані системи, судячи з того ж самого «Тризуба», в основі мали невідомі раніше українські розробки. У минулому наша країна була досить потужною у лазерній тематиці.
Ще з радянських часів Україна виробляла багато елементів, пов'язаних саме з лазерною зброєю. Йдеться не лише про системи знищення, а й про лазерне наведення, далекоміри та інші пристрої. Деякі гілки цих досліджень могли призвести до застосування цих ідей в майбутньому.
Схоже, що ці напрацювання дійсно знайшли своє застосування. І в «Тризубі», і в інших розробках українських компаній, які займаються створенням лазерної зброї. Йдеться не лише про системи ураження, а й про системи наведення. В Україні я нарахував як мінімум три-чотири компанії, які працюють у цьому напрямку.
Чесно кажучи, я не вважаю заяви про Sunray якоюсь пропагандою. Скоріше за все, це реальні можливості, які отримали належне фінансування. Українці відомі своєю здатністю досягати значних результатів за невеликі гроші. Саме тому наші розробки виходять значно дешевшими. Навіть сама лазерна зброя, за попередніми оцінками, обходитиметься в кілька сотень тисяч доларів.
Ця зброя є ефективною виключно проти дронів. Швидко по них працює. Проведені експерименти, хоча більшість їх деталей закрито, показали позитивні результати — систему оцінюють як перспективну. І треба цю платформу розвивати далі.
До речі, досі невідомо, хто саме займається розробкою системи Sunray. Втім, я не буду надто здивований, якщо це виявиться продовженням роботи однієї й тієї ж системи. Нам її не демонстрували і досі не демонструють.
Відомо лише кілька характеристик Sunray: компактний, може бути встановлений на невеликому автомобілі, наприклад, пікапі, і має дальність ураження близько двох кілометрів. За моїми припущеннями, усе це дуже нагадує розробки компанії, яка створювала систему «Тризуб». Ймовірно, йдеться або про її модернізацію, або про щось дуже схоже на більш «просунутому» рівні».
Довідково: перспективи застосування лазерної зброї
Лазери розглядають як перспективний засіб боротьби з гіперзвуковими ракетами завдяки їхній швидкості реакції. Лазерні системи також можуть застосовуватися для знищення супутників, захисту від ракет або забезпечення протиракетної оборони. Не менш важливою є їхня інтеграція з іншими системами. Наприклад, можливі комбіновані системи ППО та ПРО, де лазери працюють у парі з традиційними ракетами.
Головні виклики для розробників:
Потужність і дальність. Лазери ефективні на відносно невеликих відстанях (до 5–10 км). Зі збільшенням дальності потужність значно знижується через атмосферні умови (туман, дощ та пил).
Енергопостачання. Створення компактних і потужних джерел енергії залишається проблемою.
Захист від лазерів. Розробляються матеріали та покриття, що відбивають лазерний промінь або розсіюють його енергію.
Відкритим залишається питання промислового виробництва таких систем. Хоча тестові зразки демонструють ефективність, масове впровадження уповільнюється через високу вартість розробок та інтеграції.
Загалом можна констатувати, що Європа фокусується на створенні систем, придатних для реальних бойових умов, особливо проти дронів.
Боротьба з БПЛА. Знищення дронів різних розмірів та типів, що стало ключовою загрозою у сучасних конфліктах.
Захист військових баз. Протидія мінометним обстрілам, ракетам малої дальності та артилерійським снарядам.
Інтеграція з ППО. Використання лазерів як частини комбінованих систем для боротьби з загрозами на малих і середніх висотах.
Зниження вартості. Використання лазерної зброї є дешевшою альтернативою дорогим ракетним системам.
Основні досягнення розробників:
- Мобільність. Лазери стають компактнішими і можуть встановлюватися на кораблі, літаки, бронемашини та навіть дрони.
- Ефективність проти дронів. Лазерні системи показали високу ефективність у боротьбі з малими і середніми БПЛА.
- Зниження вартості. Вартість пострілу лазера значно нижча, ніж традиційного ракетного комплексу (приблизно $1 проти тисяч доларів за ракету).
- Безлімітний боєзапас. Лазери працюють, поки є електроенергія, що дає перевагу в тривалих конфліктах.
Об'єктивні та суб'єктивні виклики для розробки та використання лазерної зброї
«Починалося все з розробки лазерів потужністю близько 50 кВт. Перевірили їх у дії — працюють, але з певними застереженнями: в одних погодних умовах ефективність вища, в інших — нижча, але загалом щось-таки виходило, — зауважує авіаексперт Криволап. — Згодом стало зрозуміло, якщо мета не лише осліплення, а повноцінний удар із відчутним ефектом — щоб ціль згоріла чи була вражена — потужність лазера повинна бути не менше ніж 100 кВт.
Тому створили «клуб», де зосередилися на розробці потужних лазерів. Але з цим з’явилися свої вимоги: для роботи цих установок потрібна сильна енергетична система, яка не лише вироблятиме електроенергію, а й зможе швидко накопичувати її та оперативно видавати.
А якщо швидко видати велику порцію енергії, то потрібна система охолодження. Адже під час такого процесу все неодмінно нагрівається. Це тепло треба відводити, інакше виникають технічні проблеми.
Згодом стало зрозуміло, що стаціонарна система, закріплена, наприклад, на кермі, краще справляється із захопленням цілі та її утриманням. Однак потрібен певний час, щоб відбулося нагрівання, а потім і вибух. Якщо до цього додати, що платформа може хитатися туди-сюди, то впоратися стає надзвичайно складно. Це було однією з серйозних проблем.
Спочатку всі лазерні розробки орієнтувалися переважно на корабельну зброю. Чому саме так? Тому що навіть із невеликим хитанням корабля використання лазерного озброєння було виправданим, адже морські судна здатні виробляти велику кількість енергії. Сам по собі корабель – це мобільна електростанція, що пливе морями й океанами, зі значними енергетичними ресурсами. Це створювало сприятливі умови для реалізації таких проєктів. Згодом технології пішли далі.
Щоб скоротити час досягнення цілі, пропонують збільшити потужність до 300 кВт. Це частина проєкту Пентагону, який зараз розвивається на цій потужності. Також розробляють мобільні установки, які можна встановити на розвідувальний бронеавтомобіль. Вони здатні зібрати до 10 кВт, а за допомогою конденсаторів – значно збільшити продуктивність. Загалом, діапазон потужностей зараз досить «розмитий»: раніше це було 50–100 кВт, тепер діапазон від 10 до 300».
Довідково: зразки лазерного озброєння різних країн
Росія має в арсеналі лазерний комплекс «Пересвет». Система великої потужності, ймовірно, призначена для осліплення супутників. Точні характеристики невідомі, оскільки Росія надає обмежену інформацію. Ймовірно, це не бойова зброя, а система для порушення роботи систем супутникового спостереження.
Нідерланди інтегрують лазери для протидії дронам у складі власних сил ППО.
Іспанія розробляє лазерні системи для захисту морських баз і кораблів у рамках програм НАТО.
Швейцарія активно працює над лазерними технологіями для систем ППО малої дальності, зокрема у співпраці з Rheinmetall Defence.
Італія впроваджує проєкти Leonardo. Розробка лазерів для морських і наземних платформ у співпраці з MBDA. Їхнє призначення: захист від БПЛА та інших повітряних загроз.
Німеччина є одним із лідерів у розробці цього виду зброї в Європі. Rheinmetall Defence активно розробляє наземні та морські лазерні системи:
HEL (High Energy Laser): Потужність: 20–100 кВт (із планами збільшення). Успішно протестована на кораблях ВМС Німеччини та на наземних установках. Основне завдання: знищення БПЛА, ракет і артилерійських снарядів.
Skyranger 30 HEL: Мобільна платформа на бронемашині, інтегрована з лазером потужністю до 50 кВт. Призначення: ППО малої дальності.
Велика Британія також реалізує власні проєкти у цій галузі.
Dragonfire: Спільний проєкт компаній MBDA, Leonardo та QinetiQ. Потужність: до 50 кВт (з перспективою збільшення). Успішно протестований у 2022 році на знищення БПЛА і невеликих ракет. Призначення: корабельні, наземні та мобільні платформи.
Проєкти BAE Systems: розробка лазерів для інтеграції на кораблях Королівського флоту та для захисту наземних баз.
Франція робить ставку на проєкт HELMA-P (High-Energy Laser for Multiple Applications). Розробник: CILAS (входить до групи Ariane). Призначення: боротьба з БПЛА і мінометними снарядами. Успішно протестована в 2023 році на дистанціях до 1 км. Планується інтеграція в мобільні та стаціонарні платформи.
Сполучені Штати Америки вкладаються у такі проєкти Пентагону:
HEL (High Energy Laser): Системи великої потужності, призначені для ураження ракет, літальних апаратів і артилерійських снарядів. Лазери потужністю 300–500 кВт для захисту кораблів ВМФ.
DE M-SHORAD (Directed Energy Maneuver-Short Range Air Defense): Лазерна установка потужністю 50 кВт для боротьби з дронами та мінометними снарядами, розміщена на бронемашинах Stryker.
Окремі проєкти впроваджують також компанії американського оборонпрому. Lockheed Martin, Northrop Grumman, Raytheon активно працюють над мобільними і морськими системами лазерної зброї:
Система AN/SEQ-3 Laser Weapon System (LaWS) вже випробувана на есмінці USS Ponce для боротьби з дронами та катерами.
Лазерна система HELIOS, інтегрована в есмінці класу Arleigh Burke, здатна знищувати дрони та виводити з ладу оптику супротивника.
Китай володіє лазерними системами «Silent Hunter». Це мобільна установка потужністю 30–100 кВт. Призначена для боротьби з БПЛА і легкоброньованою технікою. КНР також інвестує в розробку лазерів для ПРО та ППО, а також для глушіння супутників (лазери малої потужності для виведення з ладу оптичних датчиків).
Ізраїль має на озброєнні комплекс Iron Beam — лазерну систему доповнення до «Залізного купола». Потужність: до 100 кВт. Призначення: знищення ракет малої дальності, мінометних снарядів і дронів на дистанціях до 7 км.
Тренди світових розробок лазерного зброєння
«Відповідно до попередніх концепцій, лазерна зброя призначалася переважно для знищення або засліплення крилатих ракет. Це була основна ідея, — розповідає Костянтин Криволап. — Ніхто не думав, що лазери можна застосовувати для знищення безпілотних систем. Це стало певною несподіванкою. Тепер розглядають можливість одночасного застосування лазерної зброї і для знищення ракет і для збиття дронів.
Щось вдалося, а щось ні, але всі сучасні системи, що існують у світі, загалом, досить громіздкі. Наприклад, у американців є установка HELIOS. Вона навіть працює на морях і океанах, але дуже важка — 8,5 тонн. Цей лазер має потужність всього-на-всього 60 кВт. Його ефективність залежить від відстані: зазвичай це 2–4–5 км, залежно від стану атмосфери. Скажімо, в пустелі Сахара чи в Ізраїлі його можна використовувати досить ефективно, хіба що за винятком моментів, коли починається піщана буря.
В Україні ж такі погодні умови, що часто спостерігається погана видимість. Це впливає навіть на ефективність систем боротьби з лазерами, які створені для знищення роїв дронів. Одним зі способів протидії є створення штучної перешкоди у вигляді пилу. Наприклад, дрони, які йдуть попереду, можуть розпилювати дим або певний пил. У таких умовах лазер стає малоефективним.
Сучасні тренди розвитку цих технологій більше спрямовані не на надпотужність, а на впровадження систем, що працюють за допомогою штучного інтелекту. Ці системи здатні не лише слідкувати за поведінкою цілі в реальному часі, а й прогнозувати, як вона буде себе поводити. Адже штучний інтелект — це завжди певний алгоритм, який дозволяє моделювати подальші дії цілі і діяти на випередження».
Читайте також:
РФ вдарила по частині нафтопроводу «Дружба»: які наслідки для України та Європи
