Археологи виявили нові артефакти X–XV століть на Полтавщині
Під час дослідження Глинського поселення на Полтавщині археологи виявили нові матеріали, що належать до X–XV століть.
Науковці працювали в урочищі Леваднюкова гора. Ця ділянка вже досліджувалася у попередні роки. Цьогоріч розкрили близько 80 квадратних метрів території. Науковці виявили господарські ями та інші археологічні об’єкти.
Дослідники зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки та індивідуальних знахідок. Серед них - металеві й кістяні вироби, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння та предмети особистого благочестя
«Нас цікавила не якась конкретна знахідка, а сама структура цієї частини пам’ятки: коли вона почала використовуватися, як змінювалася забудова, які господарські об’єкти тут існували і, головне, що відбувалося з поселенням після давньоруського часу. Саме останнє виявилося особливо цікавим», - зазначив Пуголовок.
За його словами, найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття. Найпізніші належать до XV століття. Таким чином, археологи простежили використання одного простору протягом майже п’яти століть. Водночас, наголошує Пуголовок, це не свідчить про безперервне життя на ділянці протягом усього цього часу. Археологічні матеріали показують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.
Особливу увагу дослідники приділили матеріалам XIII–XV століть. Вони дають змогу скласти уявлення про долю Глинського після монгольської навали.
«Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», - сказав науковець.
За його словами, постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів.
«Говорити, що ми цього року "відкрили" XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв’язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», - сказав Пуголовок.
Про це Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.
На Голосківському кладовищі у Львові ексгумували останки 89 військових.
До цього Польський Інститут національної пам’яті заявив, що Україна дозволила провести ексгумаційні роботи на місці колишнього села Гута Пеняцька. Йдеться про пошук та ексгумацію останків жертв Волинської трагедії.
На Волині українські та польські фахівці завершили ексгумаційні роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, де проводили дослідження місць масових поховань часів Другої світової війни.
