Бізнес в Україні б’є на сполох через нестачу працівників
Українські компанії все частіше стикаються з нестачею працівників. Якщо минулого року про кадровий дефіцит говорили 60% роботодавців, то зараз ця цифра зросла до 78%. Бізнес називає головними причинами мобілізацію, виїзд людей за кордон і нестачу фахівців із потрібними навичками.
Кадрова проблема в Україні продовжує загострюватися. Роботодавці говорять, що знайти потрібних людей стає дедалі складніше, а конкуренція за працівників зростає. За даними опитування, сьогодні вже майже чотири з п’яти компаній відчувають нестачу кадрів. Для порівняння, ще рік тому про таку проблему заявляли 60% бізнесів.
Чому компаніям бракує людей
Роботодавці назвали кілька головних причин кадрової кризи. Найчастіше бізнес говорить про вплив мобілізації. Саме її назвали основним фактором нестачі працівників 69% опитаних компаній. Серед інших причин:
- 61% роботодавців назвали міграцію населення за кордон;
- 37% говорять про нестачу кваліфікованих спеціалістів.
Особливо помітно за останній рік зріс вплив міграції. У дослідженні зазначають, що виїзд людей за кордон став одним із головних факторів, який посилив кадрову проблему. Через це компаніям складніше закривати вакансії, особливо там, де потрібні досвідчені працівники або конкретні професійні навички.
Як вплинув дозвіл на виїзд молодих чоловіків
Окремо бізнес оцінив ситуацію після рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон. Частина роботодавців заявила, що це вплинуло на їхні колективи. За результатами опитування:
- 41% компаній відчули помітний вплив цього рішення;
- 16% говорять про часткові зміни;
- 29% не помітили жодних наслідків.
Серед основних проблем, які назвали компанії:
- 68% — збільшилася кількість звільнень молодих працівників;
- 66% — стало важче знаходити кандидатів віком до 22 років;
- 64% — стало менше відгуків на вакансії;
- 30% — погіршилася якість кандидатів на стартові посади, а зарплатні очікування молоді зросли.
Водночас у більшості компаній молоді чоловіки до 22 років становлять невелику частину колективу — менше 10% або взагалі не працюють у таких командах.
Бізнес підвищує зарплати, щоб утримати людей
Через нестачу працівників компанії змушені змінювати підходи до оплати праці. У 2026 році про підвищення зарплат заявили 72% компаній. Для порівняння, роком раніше таких роботодавців було 58%. Найчастіше зарплати зростали приблизно на 11–22%.
Водночас кількість компаній, які зменшували оплату праці, помітно скоротилася. Якщо торік про це говорили 15% роботодавців, то зараз — лише 5%. Втім, думка працівників дещо відрізняється. Серед тих, хто шукає роботу, 51% заявили, що за останній рік не отримували підвищення зарплати. Підвищення на 10% і більше отримали 39% опитаних.
Найбільше зросли зарплати у сфері штучного інтелекту
За останній рік середня зарплата в Україні зросла приблизно на 20% і досягла близько 30 тисяч гривень на місяць. Найбільший стрибок зафіксували серед спеціалістів, які працюють зі штучним інтелектом.
Їхні доходи зросли одразу на 73%. Середня зарплата таких фахівців зараз становить близько 42,5 тисячі гривень. Також складна ситуація залишається у сфері робітничих професій. Там роботодавці активно конкурують за працівників, адже знайти людей із потрібними навичками стає дедалі важче.
Компанії змушені боротися за кожного працівника
Через кадровий дефіцит бізнесу доводиться не лише підвищувати зарплати, а й шукати нові способи залучення людей. Компанії переглядають умови роботи, пропонують додаткові переваги та намагаються утримати тих працівників, які вже є в команді.
Експерти зазначають, що проблема нестачі кадрів найближчим часом залишатиметься однією з головних для української економіки. В умовах війни, міграції та змін на ринку праці роботодавцям доводиться адаптуватися і конкурувати за людей значно активніше, ніж раніше. Такими є результати спільного дослідження OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
За перші шість місяців 2026 року українці сплатили до державного бюджету 94,2 млрд грн військового збору. Це майже на 26% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільші суми надійшли від платників Києва, Дніпропетровської, Львівської та Харківської областей.
