Президент України Володимир Зеленський у вівторок, 28 липня, прибув із черговим візитом до Сполучених Штатів Америки. Там вже пройшла та ще пройде низка зустрічей — зокрема, з президентом США Дональдом Трампом, його командою та іншими американськими посадовцями.
За словами Зеленського, головним пріоритетом переговорів є посилення української протиповітряної оборони. В тому числі йдеться про отримання засобів протиракетної оборони, а також розвиток стратегічної співпраці між Україною та США. Серед іншого, голова держави вже попросив у Трампа «зимовий пакет» ракет для Patriot, аби захистити українські міста від російських атак. Американський лідер сказав, що подумає, але не обіцяв нічого конкретного через необхідність цих ракет для самих США.
Також Зеленський повідомив, що від імені України візьме участь у церемонії вшанування пам'яті американського сенатора Ліндсі Грема у Вашингтоні. Нагадаємо, цей республіканець нещодавно раптово помер одразу ж після візиту до України.
Західні ЗМІ вже пишуть, що президенту України нібито вдалося перетягнути Трампа на бік Україну, переконавши США у тому, що Київ перемагає у війні. Але чи так це насправді і для чого ж врешті Зеленський полетів у Америку?
Видання UA.News задало ці питання політичним експертам. Детальніше — в нашому матеріалі.
Візит Зеленського в США — це спроба привернути увагу до проблем у відносинах: директор Інституту світової політики Євген Магда
Візит Володимира Зеленського до США з одного боку є ситуативним — тому що, авжеж, передбачити смерть Ліндсі Грема було неможливо. Але й використати можливість для спілкування з Дональдом Трампом також необхідно. Адже характер Трампа є таким, що очікувати можливості його переконати за одну зустріч, яка тривала годину, у форматі делегації, та ще й за закритими дверима, надзвичайно складно.
Тут є ще один момент, що ракети для Patriot, що їх попросив Зеленський — це високотехнологічні вироби. І їх не так просто швидко зробити. Навіть передати ліцензію не так просто, а налагодити виробництво ще складніше.
Тому я думаю, що насправді візит Володимира Зеленського до США — це спроба привернути увагу до проблем, які існують в україно-американських відносинах. Ось Зеленський оголосив, що Юлія Свириденко має замінити Ольгу Стефанішину на посаді посла в США. Але остаточного рішення щодо цього наразі немає. І хто отримає агреман від державного департаменту, на сьогоднішній момент теж невідомо. Це перше.
Друге: немає зареєстрованих лобістів держави Україна в США. У нас є лобісти українських бізнесменів чи інших публічних осіб, які реєструються згідно законодавства, але вони не є лобістами України.
Третє. Замість того, щоб говорити про зустріч з сотнею сенаторів, нам треба було устами президента говорити про відновлення двопартійної підтримки іменем покійного Ліндсі Грема, говорити про це як про його політичний заповіт. Якщо Трамп після смерті Грема вирішив поширити так звані «пекельні санкції» з Росії ще й на Іран, то ми теж повинні діяти в цьому напрямку.
Четверте: нам потрібно розширювати можливості української дипломатії. Вона не лише має бути на вищому рівні, але й має бути експертною. Напрямів достатньо багато. Врешті, треба готуватися до засідання ООН. У вересні, коли будуть зустрічатися різні глави держав, буде ще одна спроба зустрітися з Дональдом Трампом до виборів у Конгрес. Я б сказав, остання можливість. І показувати, що більш активна позиція Сполучених Штатів на українському напрямі може дозволити республіканцям успішно виступити на виборах у листопаді.
Ліндсі Грем продовжує «працювати» навіть після своєї смерті: директор Українського інституту політики Руслан Бортнік
28 липня Зеленський прибув з офіційним візитом до Вашингтона. Поїздку приурочили до церемонії прощання з американським сенатором Ліндсі Гремом. Грем був ключовим прихильником військової підтримки Києва і раптово помер 11 липня. Паралельно у Білому Домі пройшли важливі переговори з Трампом.
Загалом похорон Ліндсі Грема фактично перетворився на своєрідну неформальну ще одну міжнародну політичну конференцію, де США проводять неофіційні переговори зі своїми союзниками. Тож Ліндсі Грем, можна сказати, продовжує працювати навіть після своєї смерті. Саме таку репутацію політика він зумів створити за життя.
Слід враховувати, що ця поїздка Президента України до США мала робочий, а не державний характер. Тому багато елементів офіційного протоколу — зустріч в аеропорту, урочисті церемонії у Білому Домі та інші — було скорочено або змінено.
Під час візиту Зеленського супроводжували: голова Офісу президента України Кирило Буданов, перший заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця, заступник голови Офісу президента Павло Паліса, секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умеров, виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Андрій Сибіга та посол України у США Ольга Стефанішина. Такий склад делегації свідчить про те, що перелік питань, які обговорювалися з американцями, був дуже широким. З обох сторін були присутні представники політичного, військового, економічного та дипломатичного блоків. Це означає, що діалог стосувався практично всього комплексу україно-американських відносин.
При цьому розмова не обов'язково мала глибоко предметний характер. За підсумками зустрічі практично не з'явилося жодної конкретної інформації. Президент України заявив, що обговорювалися комплекси Patriot та деякі нові ідеї. Дональд Трамп, своєю чергою, охарактеризував зустріч як «дуже хорошу» і навіть «прекрасну». Власне, це майже все, що офіційно відомо. Тому зустріч можна розглядати як саме хорошу робочу зустріч, ніж як переговори, які завершилися конкретними домовленостями. І аналізувати її наслідки доведеться перш за все за наступними практичними кроками сторін, а не за публічними заявами.
Скоріше за все, Трамп пообіцяв зміцнити позиції України чи принаймні не відмовляти їй у постачанні вже закуплених комплексів Patriot та іншого військового обладнання. Але ми бачимо, що питання американської військової допомоги поки що залишається невирішеним. Головним результатом цього візиту, можливо, стане перезавантаження «човникової дипломатії» переговорного процесу. Можливо, будуть ухвалені й деякі технічні рішення, наприклад, призначення нового посла України до США. Очікується, що найближчими тижнями спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідають як Україну, так і Росію. Вже саме на них, швидше за все, покладуть завдання тестувати та просувати якісь конкретні ідеї. Найімовірніше, йдеться про спробу розпочати з морського чи енергетичного перемир'я як першого кроку до ширшого припинення вогню.
Одночасно Сенатом запущено процедуру просування законопроєкту про так звані «пекельні санкції» покійного Ліндсі Грема. Однак у найкращому разі розгляд завершиться восени, коли Палата представників повернеться з канікул. Але навіть після цього залишається головне питання: чи застосовуватиме президент Трамп ці санкції? Або це вже стане предметом торгу та переговорів між Вашингтоном та Москвою.
Трамп почав поважати Україну: директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко
Аналізуючи візит Зеленського в США, одразу ж зазначу: не треба кидатися в крайнощі. Трамп не став якимось проукраїнським. Але той процес, який розпочався раніше — не зараз, а саме до цього візиту — дає плоди: Трамп почав поважати Україну.
Ми бачимо це по заявах представників його адміністрації. Вони стали сприймати Україну як країну, яка спроможна у війні проти Росії. Змінилося саме ставлення Трампа до Києва.
Але президент США точно не перейшов на бік України, як пишуть деякі ЗМІ. Це очевидне перебільшення. Допомоги Україні нема, в цьому плані його позиція не змінилося. Але з'явилася повага до України та більш критичне ставлення до Росії. З'явилося розуміння необхідності зміни підходів до мирного врегулювання.
Загалом же візит важливий, змістовний і робочий. Я думаю, що вдалося зміцнити наявні позитивні тенденції. Триває конкретний робочий процес щодо ракет-перехоплювачів і отримання ліцензії на їх виробництво у нас. Є активізація дипломатії стосовно переговорного процесу та завершення війни, але тут не треба чекати швидких результатів. Нам треба, щоб США вийшли на переговори з РФ з новою позицією, щоб «дух Анкориджа залишився в минулому», як сказав Рубіо.
Так що я оцінюю цей візит в цілому позитивно. Він не став сенсацією, не приніс революційних змін. Але ставлення Трампа до України точно змінюється в позитивний бік. І цей візит підтвердив загальні позитивні тенденції.
