Керівник САП заявив про зростання топкорупції в Україні
Рівень корупції в Україні не зменшується, а корупція серед найвищих посадовців, за словами керівника САП Олександра Клименка, навіть зростає. Він заявив, що боротьбі з хабарництвом заважають, зокрема, відсутність політичної волі та низка проблем у роботі антикорупційної системи.
Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що ситуація з корупцією в Україні не покращується. За словами Клименка, загальний рівень корупції залишається приблизно таким самим. Водночас ситуація з корупцією серед найвищих посадовців, за його оцінкою, стає ще гіршою. «Корупція в Україні не зменшується. Вона залишається на одному і тому самому рівні. Або якщо говорити про топкорупцію, то вона навіть зростає», — заявив керівник САП.
На його думку, одна з головних проблем полягає у відсутності достатньої політичної волі для боротьби з корупцією. «Держава демонструє те, що в неї немає політичної волі боротися з цією корупцією належним чином», — сказав Клименко.
Що заважає антикорупційним органам
Керівник САП також назвав кілька проблем, які, за його словами, досі не вирішені. Зокрема, йдеться про експертну установу, питання щодо якої залишається відкритим. Також Клименко згадав так звані «правки Лозового». За його словами, ці норми можуть дозволяти фігурантам корупційних справ уникати відповідальності. Йдеться про випадки, коли кримінальні провадження закривають через формальні процесуальні підстави.
Окремо керівник САП звернув увагу на обмеження повноважень прокуратури у справах щодо народних депутатів. Зараз САП не може самостійно розпочати розслідування щодо нардепа. Також прокуратура не має можливості самостійно погоджувати окремі слідчі та негласні слідчі дії щодо парламентарів.
Клименко вважає, що антикорупційні органи не повинні залежати від рішення посадовців, які не входять до системи антикорупційних органів. «Тому ми не повинні залежати від волі іншої посадової особи, яка взагалі не має відношення до Антикорупційної структури», — наголосив керівник САП. За його словами, вирішення цих питань необхідне для того, щоб антикорупційні органи могли повноцінно проводити розслідування.
Корупційні схеми виходять за межі України
Ще одна проблема — корупційні справи дедалі частіше стосуються не лише України. Клименко пояснив, що гроші та учасники схем можуть бути пов’язані одразу з кількома країнами. Через це українським правоохоронцям доводиться працювати з іноземними колегами та отримувати докази за кордоном.
Саме тому, за словами керівника САП, Україні потрібні спільні слідчі групи з іншими державами. Як приклад він навів справу «Мідас». За словами Клименка, у схемі з легалізації коштів фігурує велика кількість різних юрисдикцій. «Ми маємо необхідність створення міжнародних слідчих груп з іншими юрисдикціями, щоб максимально швидко і зручно отримувати докази в цьому конкретному кримінальному провадженні і обмінюватися інформацією з прокурорами інших юрисдикцій», — пояснив Клименко.
Він також звернув увагу на проблему екстрадиції підозрюваних, які можуть перебувати за межами України. За словами керівника САП, такі питання не вирішуються вже тривалий час. Він вважає, що про них потрібно говорити відкрито, оскільки без їхнього вирішення боротьба з корупцією залишається складнішою.
Реформа «Енергоатому» після корупційного скандалу
Заява Клименка пролунала на тлі масштабного корупційного скандалу, пов’язаного з «Енергоатомом». У липні 2026 року стало відомо про реформу компанії після розголосу справи та звинувачень у корупції.
На цьому тлі питання боротьби з топкорупцією знову опинилося серед найбільш обговорюваних. Керівник САП наголошує, що для реальних змін недостатньо лише розслідувати окремі справи.
За його словами, необхідно також прибрати проблеми, які заважають антикорупційним органам працювати, та забезпечити можливість ефективно розслідувати справи незалежно від статусу їхніх фігурантів. Про це він сказав під час брифінгу, повідомляє керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко.
Організатору мережі Money 24/7 повідомили про підозру у шахрайстві. За даними слідства, сервіс працював під виглядом легального обміну валют і криптоактивів, але після отримання грошей клієнтам не передавали обіцяну криптовалюту. В однієї потерпілої, за даними правоохоронців, таким чином могли виманити майже 1,6 млн грн.
