Україна вже зараз має готуватися до повернення мільйонів ветеранів у цивільне життя. Найбільш ефективний та комфортний шлях — через підтримку ветеранських бізнесів. Адже серед захисників найбільше тих, хто раніше займався підприємництвом або здобув управлінські навички на фронті.
«Фінансова підтримка ветеранського бізнесу має стати питанням національної безпеки, але поки що залишається на рівні закликів, і ми це відчуваємо», — розповідає ветеран, голова Асоціації підприємців та ветеранів України, засновник проєктів FinStream та Cronvest, ініціатор випуску ветеранських облігацій Сергій Позняк.
Він — учасник бойових дій під час АТО (2014—2016) та повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року. У листопаді 2022-го отримав важке поранення біля Кремінної під час боїв в Серебрянському лісі. Після реабілітації з листопада 2023-го продовжував виконувати бойові завдання на сході України, командував взводом снайперів спеціального призначення. Після повернення з фронту опікується ветеранськими ініціативами та розвиває власний фінансово-інвестиційний бізнес, який на ринку майже 26 років.
В інтерв'ю UA.News Сергій Позняк пояснює, як бізнес допомагає адаптуватися після війни, наскільки часто банки відмовляють ветеранському підприємництву у кредитах та чому байдужість до цієї проблеми може дорого коштувати державі. Далі — його пряма мова.
Повернення ветеранів та національна безпека
Для мене пріоритет номер один — забезпечення ветеранських компаній доступом до капіталу. Це проблема для ветеранського бізнесу. Треба готуватися до того, що в Україні буде дуже багато ветеранів. Ми це точно знаємо, бо вивчали це питання. Щорічні дослідження, не лише наші, а й Українського ветеранського фонду та Міністерства у справах ветеранів, показують: підприємці — найчисленніша категорія серед дійсних військовослужбовців.
А без внутрішньої безпеки про загальну національну безпеку теж можна забути. Бо зазвичай нападають на слабкі країни, а я не хочу, щоб війна повторилася. Я не хочу, щоби в Україні орудували банди людей, які мають такі навички, як у мене. А я знаю, які в мене навички. Я хочу, щоб мені не довелося захищати свою сім'ю зі зброєю в руках.
Тому я закриваю для себе два гештальти. І перший гештальт — глобальний. Я хочу жити в нормальній державі, де не страшно вийти на вулицю. Бо вже й так кілька років мої діти змушені ховатися від обстрілів під сходами. Два-три рази на тиждень вони сидять, сплять та прокидаються під сходами. Йдуть до дитячого садочка — там теж спускаються в укриття. Я не хочу, щоб вони ховалися ще й від тих, хто раніше захищав їх на фронті.
Всі міжнародні фахівці, з якими я особисто спілкуюся і які мають досвід повернення навіть не такої великої кількості ветеранів, як у нас, — конгресмени, лорди — кажуть: Сергію, якщо ви не забезпечите людям гідного повернення до цивільного життя та комфорту, щоб вони не почувалися відокремленою частиною суспільства, то готуйтеся до наслідків. Тому цим і займаюся. Для мене — це пріоритет.
Фото: На фронті Сергій Позняк втратив частину лівої ноги, підірвавшись на протипіхотній міні
Несправедлива конкуренція та наслідки війни
Ще один пріоритет — це, звісно, мій бізнес. Я повернувся з війни. Моя компанія насправді втрималася і розвивається тільки тому, що мої одноклубники з CEO Club Ukraine створили ефективний борд, наглядову раду першого ветеранського фінансового сервісу FinStream
Раніше ми писали спільний лист від Асоціації українських банків (АУБ) і Асоціації підприємців-ветеранів України до учасників ринку фінансових послуг – 30 найбільших банків. Закликали долучитися та підтримати ветеранський фінансовий сервіс та ветеранське підприємництво.
Ми бачимо несправедливу конкуренцію, свідоме заволодіння тими сегментами, де раніше працювали підприємці-військовослужбовці, які зараз боронять країну, надаючи можливість своїм конкурентам захоплювати ці ніші.
Ветеранський фінансовий сервіс FinStream
Бізнес-модель у нас проста. У нас є перший ветеранський фінансовий сервіс, який складається з ветеранського інвестиційного фонду та фінансової компанії. Вона працює під брендом інвестиційного фонду та Асоціації підприємців та ветеранів України, до якої зараз входять понад тисячу ветеранських бізнесів.
Ми маємо сильну корпоративну структуру управління у фінансовому сервісі. До нашого борду входять ветерани і члени CEO Club. Це реально зірковий склад. Усі кажуть: ваша Наглядова рада коштує у 10 разів більше, ніж компанія. Дійсно, у нашій наглядовій раді є відомі бізнесмени: гендиректор Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) Юрій Півоваров, Олександр Пітенко, який протягом 15 років був СЕО у Fozzy Group (зараз у нього власний бізнес), фінансист Сергій Жуйков — зараз чинний військовослужбовець, раніше був директором Blackshield Capital (це великий фонд, який має в управлінні близько мільярда доларів), а також колишній топ-посадовець Національного банку Михайло Федоренко. Тобто всі топові позиції у нас закриті. І напрямки теж.
Ми надаємо ветеранам пільгові умови: 15% плюс один. На жаль, не можемо опускатися дешевше за облікову ставку. Тому ветерани отримують на рівні 15% річних. Бізнеси, які ми підтримуємо, є дуже успішними — ми вже видали понад 200 млн грн ветеранським компаніям. Ці проєкти мають великий успіх.
Цінність ветеранських облігацій
Ветеранські облігації цікаві своєю філософією партнерства. Ми не беремо гроші «на форевер». Ветерани стають в одну лінію з великими цивільними бізнесами, такими як Vodafone, OTP Банк, Ajax. Вони стають партнерами. Ветерани не фандрейзерять, не випрошують гроші, щоб ніколи не повернути. Ми повертаємо з невеликим відсотком. Але це найменше, що може зробити цивільне підприємництво, щоб компенсувати непоправні втрати ветеранів: час, здоров'я, кінцівки, родин, іноді - життя.
Цей проєкт дає можливість ветеранам не тільки отримувати фінансування, а й співпрацювати та створювати колаборації з великими цивільними компаніями. Це передбачає спілкування, менторинг, обмін досвідом, спільну проблематику та взаємодію. Ми організовуємо івенти у CEO Club, де часто збираються інвестори, великі та малі ветеранські бізнеси.
Успішні кейси
У нас є дуже класні кейси, де інвестори вкладали по півмільйона, по 600 тис. доларів, а отримали за 11 місяців дохідність 30% у доларах. Як на мене, офігенний результат! Так, є певні ризики. Але ми вже подивилися на цей проєкт і фінансуємо його. Кажемо: Це точно буде працювати! І це працює.
Це будівельна компанія «Алатир Інвест» з Рівненської області, яка зводить житлові комплекси. Ми профінансували будівництво на 107 млн грн і залучили ще 800 тис. доларів фінансування. Вже побудовано кілька таких ЖК.
Ще один успішний проєкт — «Pizza Veterano». Ми фінансуємо їх з 2015-го року. Перші, хто дали їм кошти. До речі, є також відомі цивільні проєкти, з якими ми працюємо. Наприклад, ми фінансуємо Вода.UA, інноваційний центр «Промприлад. Реновація» в Івано-Франківську. Доки ми не дали фінансування засновнику та СЕО проєкту Юрію Филюку, ніхто не хотів його підтримувати, бо там були невикуплені корпоративні права. Можна продовжувати список знакових проєктів, які не включалися, а потім реально злітали за рахунок фінансування саме ветеранського фінансового сервісу FinStream
Цивільні банки та кредитування ветеранів
Зараз «ветеран» — дискредитуючий статус і ризиковий фактор. Для отримання грошей точно. Багатьом хлопцям і дівчатам, які звертаються за кредитами, цивільні фінустанови і банки одразу радять: «Краще не кажіть, що у вас є статус УБД».
Я працюю в робочій групі парламенту, яка займається питаннями фінансування учасників бойових дій. Цивільні представники ринку кажуть: «Слухайте, ветеран – це ж ОР-1, тобто оперативний резерв. Це означає, що вони першими йдуть на фронт. Як це не сумно, але ж вони гинуть, і ми не можемо повернути свої кошти». Цивільні фінустанови не хочуть ризикувати і мати справи з військовими. Поки що вони не розуміють, що робити з цією проблемою.
Досвід США
У нас є трейд зі Сполученими Штатами Америки. По-перше, великі американські компанії з власного досвіду знають проблеми з адаптацією ветеранів. По-друге, вони вже побачили, що ветерани і військовослужбовці — дуже перспективна категорія. Третина американського списку Forbes — випускники військової академії Вест-Пойнт.
У США із 46 президентів 31 був учасником бойових дій. Після В'єтнаму 70% американського парламенту мали статус учасників бойових дій. У них зараз нова хвиля політиків-військовослужбовців, які пройшли Ірак і Афганістан.
Більшість людей думають, що еліта — це про преференції, а насправді — про відповідальність. Хто готовий взяти на себе відповідальність — той готовий бути справжньою елітою. Якраз ветерани дають можливість країні сформувати справжні еліти — які не будуть щось «пиляти», які вже довели свою відповідальність зі зброєю в руках, захищаючи країну.
Партнерство з Azstar Business Management
Маємо партнерства з американцями, наприклад, з компанією Azstar Business Management Company. Це офіційний федеральний контрактор урядових структур США, Пентагону. Вони виробляють та постачають паливно-мастильні матеріали. Їхні 150 траків обслуговують логістичні потреби Пентагону. Також вони задіяні у виробництві дронів. Зараз працюють в енергетичному секторі, долучаються до реалізації мінеральної угоди між США та Україною.
Завдяки нашій взаємодії та їхній співпраці з Україною досягнуто домовленості щодо стажування наших фахівців. Перші 27 осіб, наші хлопці та дівчата, вирушили до підрядника Siemens Energy від компанії Azstar Business Management Company. На заводі Siemens у США вони навчатимуться працювати на газо- та нафтовидобувному обладнанні найновішого покоління.
Отже, якщо в ході реалізації цієї «мінеральної угоди» між Україною та США буде надходити обладнання через співпрацю з великим американським бізнесом, то у нас вже будуть підготовлені фахівці. Вони зможуть правильно довезти, встановити та підключити це обладнання, обслуговувати його, щоб воно працювало без збоїв.
До речі, ми не робили винятків лише для ветеранів. Якщо хтось мав відповідний фах та кваліфікацію, він теж міг поїхати на навчання. Це вигідно всім. Країні вигідно отримати фахівців, які зможуть навчати інших. Американському бізнесу це теж вигідно — в Україні будуть спеціалісти, які розбираються у новітньому обладнанні. Для фахівців — це робочі місця і нові знання на кваліфікованому виробництві.
Все це завдяки ветеранському підприємництву, яке зараз фінансова система України повністю ігнорує. Нам доводиться реалізувати такі проєкти не завдяки, а всупереч. Усупереч обставинам. Те, що у нас виходить, вимагає неймовірних зусиль. Уявляєте, яких результатів ми могли б досягти, якби мали хоча б трохи підтримки?
Співпраця з урядовцями
На Конференції з відбудови України (URC 2026) у Гданську ми підписали Меморандум щодо підтримки енергетичної інфраструктури України. Сторонами домовленостей виступали Azstar Business Management, Cobey Inc., Міністерство у справах ветеранів та Асоціація підприємців та ветеранів України, яку я представляв.
Я дуже вдячний колишній міністерці Наталії Калмиковій і шкодую, що вона не увійшла до нового уряду. Якщо чесно, вона працювала на межі сил. Хоч раніше у нас з нею були суперечності, але потім ми почали круто співпрацювати.
У рамках домовленостей, підписаних у Гданську, ми можемо взаємодіяти з Міністерством щодо залучення ветеранів до енергетичного сектору. Усе необхідне для цього в нас є: взаємодія з Міністерством та державними компаніями Naftogaz Group. Окремо хочу подякувати Сергію Корецькому — моєму товаришу ще з навчання в KMBS, який дуже орієнтований на підтримку ветеранів. Завдяки цьому з'явилося багато ініціатив на підтримку ветеранів в енергетичному секторі.
Зараз вдосконалюємо напрацювання, які зробили з Наталією Калмиковою, а потім будемо рухатися далі. Сподіваюся, новий міністр Віталій Кім увійде у курс справи і також покаже результат.
Класна у нас історія з головою Національного банку України. Маємо розуміння і підтримку ветеранського фінансового сервісу і розуміння ветеранського треку. Не все виходить, але я бачу кроки в цьому напрямку. Я знаю, що Андрій Пишний докладає зусиль, щоб ветеранські компанії отримували додаткове фінансування.
Обмежений погляд на ветеранський бізнес: лише крафтові кав’ярні та оборонка
На жаль, деякі законотворці, навіть керівники парламентських комітетів, коли ухвалювали закон про ветеранське підприємництво, заявляли: «Стимулювати ветеранів створювати велике виробництво? Та їм не вистачить на це розуму! Вони не спроможні це робити!». Так висловлювалися парламентарії. Я чув це особисто.
Ветеранське підприємництво у регіонах
Ситуація у регіонах плачевна. У Києві ще більш-менш. Все, що не Київ і не Полтава (у Полтаві активно працює Тарас Лелюх, Бізнес Асоціація Захисників України), решта регіонів — без доступу до капіталу. Зараз ми відкрили представництва в Івано-Франківську, Черкасах, Вінниці. Побачимо, як там підуть справи.
Загалом, отримати приблизно 200 тис. грантових коштів — це добре. Але буває гірше їх отримати, ніж не отримати. Тому що без цих коштів підприємець взагалі не розпочне проєкт. А так він думає: «Потім ще десь знайду!». А так не буває. Недофінансування проєкту — одна з найпоширеніших причин банкрутства.
Проблеми з працевлаштуванням
Ветеранські бізнеси – це також робочі місця в стилі «свій до свого по своє». Це означає, що ідентифікація «свій-чужий» вже пройдена. Я спілкуюся з власниками великих бізнесів, які криком кричать: «Сергію, що робити? Наші HR не хочуть брати ветеранів: не знають, що з ними робити, як з ними спілкуватися і не порушувати їхні права».
Інколи доходить до конфліктів. Наприклад, ветеран влаштувався токарем на завод. Забігає начальник цеху і наказує всім вийти з цеху у душову, бо йде група оповіщення ТЦК. Ветеран відмовився і продовжив працювати. Потім його викликав директор і сказав, що із зарплати вирахують 10 тис. грн, які довелося віддати на «вирішення питання» з ТЦК, щоб вони не заходили до цеху.
Спільна філософія з профспілками
Нам вдалося вибудувати воронку працевлаштування у ветеранському підприємництві. Для цього дуже ефективно співпрацюємо з Федерацією профспілок України, яку очолює наш побратим Сергій Бизов, також ветеран.
Зазвичай в Асоціації підприємців та ветеранів на навчання першого рівня до нас записується близько 200 учасників на один потік. А до завершення курсу доходять лише 70–80 осіб. Ті, хто успішно закінчив навчання, отримують сертифікати і розуміють, що в майбутньому можуть стати підприємцями.
Для інших 120-ти стає ясно, що вести бізнес — не цукор і не так солодко. Вони йдуть на ринок найманої праці, який передбачає профспілкове об'єднання працівників. Тому ми співпрацюємо з Федерацією профспілок. Наша спільна філософія полягає в тому, що без бізнесу не буде робочих місць, а без робочих місць і працівників не буде жодного бізнесу.
Відверто про ставлення цивільних фінустанов
Ключовими є три принципи: увага, повага і розуміння. Необхідно підтримувати створення та розвиток фінансової інфраструктури для ветеранів. Як показує міжнародний досвід, глобальну проблему доступу ветеранських компаній до фінансування можна вирішити лише одним способом — ветеранськими фінансовими сервісами, такими як наш.
Наш приклад показує, що це практично єдиний шлях на сьогодні. Якщо банки бояться, не хочуть та не бачать можливостей, то ми з цими ризиками працюємо. Як показує практика — досить успішно. Не хочете цим займатися — дайте нам гроші. Ми розберемося. Ми створимо робочі місця, ветеранські компанії, займемо людей, які повернулися з фронту, — і цивільні фінустанови не будуть жахатися цього.
Зараз ситуація виглядає так: публічно ветеранам висловлюють велику повагу, аби тільки реально їх не підтримувати. Звучить це ніби: «Ти воював, нас захищав, молодець. Ми тебе поважаємо, шануємо, ось тобі шоколадка і не висовуйся».
Днями ми підняли цю тему на круглому столі в Київській ОДА, де обговорювали етику взаємодії з ветеранами. Хоча мало хто про це говорить відверто. Навіть заступник голови Київської обласної державної адміністрації з питань ветеранів Іван Добровольський був ініціатором того, що такий цинічний підхід до ветеранів треба вже припиняти.
Фото: Сергій Позняк під час участі у бойових діях
Повернення до цивільного життя через підприємництво
У нас немає іншого вибору. В України немає іншого варіанту, ніж будувати ветеранську економіку.
У нас немає іншого виходу, як уже починати їх підтримувати. Інакше вони можуть легко переміститися на темну сторону. Ми тоді просто прозріємо. Ми вже починаємо трохи прозрівати. Я вже бачу, яка напруга на круглих столах, присвячених ветеранам.
Основна причина цієї напруги — це те, що всі все розуміють, але не роблять. Всі все розуміють, бачать, усвідомлюють. А коли ти приходиш і пропонуєш: «Купіть, будь ласка, ветеранські облігації», банківський сегмент тобі каже: «Та ні, у нас резерви, бюрократія…».
Або, наприклад, страховий ринок, де учасники декларують зростання під час війни з 2022 року в два рази, але на ветеранські облігації грошей не мають. Деякі відверто кажуть: «Не дамо, бо вважаємо, що ризики не виправдані».
Фінансування з фондів повоєнної відбудови
Ми зараз включилися у напрямок відшкодування через репарації з реалізації підсанкційного майна. Ми почали досліджувати це підґрунтя.
Що стосується коштів на відбудову, то це must have для розвитку та підтримки ветеранського бізнесу і залучення ветеранів у підприємництво.
Я просто знаю, до яких станів може дійти людина після ротації, після виїзду із зони бойових дій. Особливо після того, як списався, особливо після поранення. Тому скажу, що в голову різні думки приходять. Самогубство — це, можливо, найпростіше, що приходить в голову. Рік можна собі шифрувати, якщо нічим не займатися. І бували випадки. І багато їх.
Ресурс всередині країни
У нашій країні є фінансові ресурси та успішний приклад нашого сервісу, який можна розвивати і масштабувати.
Якщо висвітлювати ці питання, то фокус уваги зміститься з особистого збагачення на національну та особисту безпеку. Я твердо вірю, що ветеранські та цивільні компанії мають великий потенціал для співпраці. Наприклад, у нас є дуже крута колаборація з CEO Club, який офіційно та серйозно почав фінансувати освітні програми для ветеранів. Загалом маємо успішний приклад партнерства з цивільними бізнес-спільнотами. Українські ветерани показують дуже круті результати. А підтримка для них — це питання зовнішньої та внутрішньої національної безпеки.
Читайте також:
Як індустріальні парки стають точкою зростання української промисловості: розповідає Олена Подольська, співзасновниця PB Energy Consulting
