Крим без світла, удари по Росії, та реформи в армії: що розповів Володимир Орлов
Володимир Орлов представив новий огляд головних подій останніх днів. У центрі уваги опинилися ситуація в окупованому Криму, удари по російській нафтопереробці, плани уряду щодо економіки, армійська реформа та резонансні питання навколо антикорупційних органів.
Однією з перших тем стали проблеми з електропостачанням у тимчасово окупованому Криму. За словами Орлова, на півострові вже запровадили графіки відключень електроенергії. «Кожні три години світло зникатиме в Алушті, Джанкої та інших містах», — зазначив він.
Орлов звернув увагу, що проблеми, які сьогодні переживає окупований Крим, дедалі частіше нагадують наслідки політики, яку Росія принесла на півострів після окупації. Окремо зупинився на українських ударах по російській нафтопереробній галузі. За його словами, останніми місяцями Сили оборони України системно атакують об'єкти паливної інфраструктури РФ.
Він нагадав, що лише за останні два місяці було уражено десятки об'єктів, а Московський нафтопереробний завод у Капотні двічі потрапляв під удари протягом одного тижня. На думку Орлова, наслідки таких атак уже відчуваються в багатьох регіонах Росії. «З дефіцитом бензину стикнулися понад пів сотні регіонів», — зазначив він.
Також Орлов звернув увагу на повідомлення про обмеження продажу окремих товарів у Криму. За його словами, у деяких населених пунктах вводять ліміти на купівлю борошна, макаронів та консервів.
Ще однією важливою темою став новий бюджетний прогноз уряду на найближчі роки. Орлов наголосив, що Кабінет Міністрів передбачив одразу два сценарії розвитку подій — із завершенням війни та без нього.
Згідно з прогнозом, мінімальна зарплата може перевищити 9,5 тисячі гривень у 2027 році та досягти 11 тисяч гривень у 2029 році. Також закладено прогноз щодо курсу долара, який наприкінці періоду може перевищити 50 гривень. «Добре, що є планування на кілька років уперед. Але найчесніша частина документа — наявність двох сценаріїв», — зазначив Орлов.
Значну частину випуску присвятили анонсованій реформі в українській армії. Він нагадав, що Міністерство оборони презентувало механізм поступової демобілізації військових, які служать із 2022 року або раніше.
Основними критеріями мають стати тривалість служби та кількість бойових днів. Водночас темпи звільнення залежатимуть від ситуації на фронті.
Також у межах реформи анонсували нову систему грошового забезпечення. За озвученими даними, середня виплата для піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальна — до 460 тисяч. «На ці рішення чекали мільйони сімей. Але знову таки є умова — ситуація на фронті», — наголосив Орлов.
Не залишилася поза увагою й тема Білорусі. Орлов нагадав про заяву президента Володимира Зеленського щодо обладнання на білоруській території, яке, за даними України, може використовуватися для коригування російських ударів.
За словами Орлова, офіційний Мінськ поки що не відреагував на цю вимогу. «Мова про конкретну інфраструктуру, яку агресор використовує для атак по українцях», — підкреслив він. Останній блок випуску був присвячений роботі антикорупційних органів та кільком резонансним справам.
Зокрема, Орлов звернув увагу на справу колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва та угоду зі слідством. На його думку, у суспільства залишаються питання щодо обставин справи, кількості фігурантів та умов досягнутих домовленостей. Також він прокоментував історію із виявленням технічних засобів збору інформації у квартирі одного з детективів НАБУ. «У ситуації, коли різні правоохоронні органи роками воюють між собою, це виглядає радше наслідком цієї війни, ніж сенсацією», — сказав він.
Окремо Орлов порушив питання щодо підслідності цього провадження та ролі Генеральної прокуратури у визначенні органу, який має проводити розслідування. Наприкінці випуску він також звернув увагу на питання, пов’язані з діяльністю директора НАБУ Семена Кривоноса, наголосивши на необхідності відкритих відповідей на всі суспільно важливі запитання.
Підсумовуючи випуск, Володимир Орлов зазначив, що країна продовжує жити в умовах війни, де кожне рішення — від економіки до оборони — напряму залежить від подій на фронті та безпекової ситуації. «Антикорупційна система дуже любить ставити запитання іншим і дуже не любить, коли запитання починають ставити їй самій», — резюмував Орлов. Про це він повідомив на каналі UA News.
У росії стрімко скорочуються темпи вербування нових військовослужбовців для ведення війни в Україні, що починає провокувати системну кризу всередині країни. Попри агресивну рекламну кампанію на білбордах та в соцмережах, обіцянки швидкого надання громадянства і значні фінансові стимули — зокрема, одноразові виплати до 80 000 доларів та списання боргів на суму до 140 000 доларів — потік охочих підписувати контракти суттєво зменшився.
У Росії примушують студентів підписувати контракти з Міноборони — ABC.
