КСУ скасував норму про безальтернативне тримання під вартою за воєнні злочини
За чинним законодавством, за низку воєнних злочинів, у вчиненні яких підозрюються військові в особливий період, передбачене виключно тримання під вартою. Така норма спотворює суть правосуддя, вважають у Конституційному Суді України.
Зокрема фахівці вважають, що обов'язковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не можна застосовувати проти військових, які
- вчинили непокору чи не виконали наказ;
- самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство;
- самовільно залишили поле бою або відмовилися застосовувати зброю.
- За підозри чи обвинувачення в таких злочинах суд не міг виносити рішення про заставу, домашній арешт чи
- особисте зобов'язання, а мав застосовувати тільки тримання під вартою.
Але Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення за конституційною скаргою Сергія Гнезділова. У результаті цей припис має втратити чинність, бо він суперечить Конституції.
Юридичні спори щодо цього питання тривали вже не один раз. Судді посилаються на статтю 29 Конституції. Вона гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Тобто не можна позбавити людину свободи, якщо на це немає законних підстав.
Частина 2 цієї статті вимагає, що утримання під вартою може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, визначених законом.
Нинішні норми визначення запобіжки за воєнні злочини діє лише під час воєнного стану, а тому загалом не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення.
Також в Конституційному Суді додали, що припис Кримінального процесуального кодексу порушує й інші статті основного Закону.
Тож зазначимо, що застосування лише тримання під вартою для певних категорій військовослужбовців може порушувати принципи рівності, людської гідності, права на свободу та повноцінного судового розгляду питання про запобіжний захід у кожній конкретній справі. Саме через це рішення про тримання під вартою часто оскаржували. Тепер ця норма буде прибрана з кодексу, повідомляє КСУ.
Нагадаємо, що в Україні діють одразу два різні розміри неоподатковуваного мінімуму, і кожен із них має своє юридичне призначення. У цій статті ми детально розглянемо, що таке неоподатковуваний мінімум, скільки він становить у 2025 році, чому існує історична прив'язка до суми 17 гривень, а також у чому полягає різниця між двома його розмірами, що діють в Україні.
У серпні 2024 року майнери першої криптовалюти видобули13 843 біткоїнів (BTC) оціночною вартістю $827 млн. Цей показник став найменшим з вересня 2023 року. Про це свідчать дані криптосервісу Bitbo.
До цього біткойн опустився нижче 67 000 доларів, оскільки трейдери відреагували на інформацію про те, що уряд США може продати частину своїх значних криптовалютних активів.