19 серпня НАБУ та САП заявили про чергову спецоперацію з викриття топкорупції. Цього разу виявили злочинну організацію, яка «відмивала» десятки мільйонів гривень через державний Сенс Банк.
До схеми можуть бути причетні чинні та колишні нардепи, чиновники Офісу президента та інші держслужбовці. Вже традиційно НАБУ оприлюднило фрагменти аудіозаписів ймовірних фігурантів справи.
Резонансну спецоперацію назвали «Форест Гамп». До такого креативу детективів, схоже, підштовхнула репліка, що була записана під час обговорення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка. Один з корупціонерів сказав: «У нас Спасение рядового Райана, правильно? Ну только недоумок может записать на своих детей, б**ть, ворование денег и оплату еще их учебы. Потому Форест Гамп».
Про деталі операції «Форест Гамп», топчиновників із Банкової, ймовірно, задіяних у цій корупційній схемі, та неназваного куратора — в огляді UA.News.
Хронологія обшуків та реакція на викриття
Зранку 19 серпня слідчі НАБУ і САП прийшли з обшуками до народного депутата Вадима Столара та заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Пізніше Столар підтвердив у соцмережі, що у нього дійсно проходять обшуки.
Майже одночасно ЗМІ повідомили про обшуки в головному офісі Сенс Банку, прилеглу територію якого охопили правоохоронці. Зокрема, слідчі прибули до відстороненого голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Цього ж дня, близько 13-ї години, на сайті президента опублікували указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступника керівника ОП. Ні президент Володимир Зеленський, ні голова ОП Кирило Буданов, ні сама Мудра це звільнення не коментували.
Через кілька годин на розслідування НАБУ і САП відреагували у Верховній Раді. Там вирішила викликати главу НБУ Андрія Пишного для роз'яснень щодо ситуації у державному Сенс Банку, через який підозрювані організували «відмивання» коштів. Викликати Пишного запропонував нардеп Ярослав Железняк, за проголосували 155 депутатів.
А вже ввечері 19 серпня народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що Ірину Мудру затримано. Експосадовиця з Офісу президента перебуває на слідчих діях у НАБУ. За його словами, Мудра проведе сьогоднішню ніч у СІЗО.
Фігуранти справи
НАБУ та САП прямо не називають прізвищ посадовців, яким повідомили про підозру в межах спецоперації «Форест Гамп». Проте ЗМІ з власних джерел встановили, хто може бути причетним до злочинної схеми:
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, яка працювала на цій посаді з березня 2024-го до 19 серпня 2026 року. У 2022−2024 вона була заступницею міністра юстиції Дениса Малюськи, а в 2015−2022 роках працювала в Ощадбанку. Ірина Мудра в Офісі президента відповідала за судово-правову реформу, створення спецтрибуналу для РФ та міжнародного механізму компенсації збитків від російської агресії.
Народний депутат Вадим Столар — член депутатської групи Відновлення України, раніше був в ОПЗЖ, фігурант журналістських розслідувань і матеріалів про забудову Києва. Станом на 19 серпня Столар, за даними ЗМІ, вже перебував за межами України.
Колишній народний депутат Максим Микитась, який раніше керував корпорацією «Укрбуд» та фігурував у низці антикорупційних розслідувань.
Посадовці Міністерства юстиції.
Представники державного Сенс Банку.
Також за інформацією українських ЗМІ, у справі згадується підозрюваний у рейдерстві низки підприємств бізнесмен Василь Астіон. Його також називають «касиром» Вадима Столара та партнером екс-заступника голови ОП Андрія Смирнова. Крім того, пишуть медіа, Астіон відповідає за оплату послуг судді Вадима Босого в інтересах Столара.
Застава для Германа Галущенка
Спецоперація «Форест Гамп» націлена на викриття схеми, за якою діяли нардепи та посадовці з Банкової, щоб «відмити» 150 млн грн. Потім ці гроші внесли як заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка, котрий фігурує у справі «Мідас». Нагадаємо, наприкінці червня за колишнього топ-урядовця надали заставу три компанії: ТОВ «Тетрас оптіма» – 54 млн, ТОВ «Гіран констракт» – 87 млн, ТОВ «Скайт рітейл» – 5 млн, а також ТОВ «Пелет сервіс» – 4 млн грн.
«Йдеться про 150 мільйонів гривень готівкою, які, за даними слідства, через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного із учасників злочинної організації у справі «Мідас», — інформував детектив НАБУ Михайло Романюк.
Що саме відбувалося за лаштунками – розкривають записи телефонних розмов фігурантів, зафіксовані в межах спецоперації «Форест Гамп». НАБУ оприлюднило частину плівок з перехопленими розмовами.
У незаконній схемі легалізації готівки активним виконавцем була «довірена особа екснародного депутата». Як пише видання ZN.UA, йдеться про людину Максима Микитася. Виходячи із даних НАБУ, готівку возили мішками та «вибілювали» частинами.
Перший транш — 50 млн грн — завезли до офісу колишнього народепа та розділили. Довірена особа екнардепа отримала 15 млн грн. Ще 35 млн передали до «пральні» — конвертаційного центру. Згодом доставили другий транш — 10 млн. Третій транш — 70 млн грн — розділили на дві частини: 20 млн грн віддали довіреній особі, а 50 млн — до «пральні». Останнім траншем доправили 20 млн грн. Усі ці транзакції проводили у «ручному режимі», щоб обійти Фінмоніторинг.
Ще один важливий момент. У НАБУ не відкрили імені головного куратора схеми. «Кожен етап злочинного плану узгоджувався та контролювався… ним», — наголосив у відеопрезентації результатів спецоперації детектив НАБУ Михайло Романюк.
Куратори Сенс Банку та «ізраїльський біженець»
Як випливає з деталей справи, організатори корупційної схеми взяли під фактичний контроль державний Сенс Банк, а потім використовували його у власних інтересах. До схеми залучили топ-менеджерів фінансової установи.
На оприлюднених записах фігуранти також обговорюють візит людини на ім’я Давид та невказаного голову парламентського комітету, які окремо приходили та пропонували стати «дахом» для Сенс Банку.
У розмовах, зафіксованих під час спецоперації, топпосадовці також згадують «ізраїльського біженця Тімура». Нагадаємо, у справі «Мідас» координатором масштабної корупційної схеми, за версією НАБУ, був бізнесмен Тимур Міндіч, який встиг втекти до Ізраїлю.
Запит України на екстрадицію Тимура Міндіча залишається без відповіді. При цьому сам підозрюваний, як видно із записів, телефонував в Офіс президента і давав доручення на управління державним Сенс Банком для використання його у корупційних схемах.
Раніше можливий вплив корупціонерів на державний банк згадувався у так званих «плівках Міндіча», оприлюднених у травні 2026 року. Фігуранти розслідування НАБУ обговорювали призначення членів наглядової ради Сенс Банку, які мали забезпечити їм контроль над рішенням фінустанови. Зокрема, 9 травня 2025 року особа, яку слідство ідентифікувало як колишнього радника наглядової ради Сенс Банку та, ймовірно, «смотрящого» за установою Василя Веселого, обговорювала призначення наглядової ради банку з Олександром Цукерманом. Останній — фігурує у справі «Мідас» як головний фінансист Тимура Міндча. Через 40 днів після цієї розмови Кабінет міністрів призначив у наглядову раду усіх осіб, яких обговорювали Веселий та Цукерман.
Що знайшли під час обшуків
Під час обшуків НАБУ та САП виявили план «антикризової» комунікації навколо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. У документі був прописаний медійний план та меседжі для реагування на публічний розголос навколо роботи ТСК.
Ключові завдання «Антикризового» плану:
- Виведення президента та Кабмін із-під публічного удару.
- Просування заготовлених меседжів через лояльні Telegram-канали із порційним «зливом» інсайдерської інформації.
- Залучення національних телеканалів, зокрема «Суспільного» та телемарафону, українських медіа (УП, NV, Liga.net, Lb.ua) та іноземних видань (Politico, FT, Economist).
Публічними спікерами із розподілом ролей у цій медіакампанії мають виступити: голова ТСК Сергій Власенко, члени ТСК (депутати із різних фрацій – як «гарантія плюралізму»), експерти-юристи ( як «нейтральний голос»), а також представники прозахідних громадських організацій для імітації широкого обговорення.
Мішки грошей та контроль над корупцією
Фрагменти аудіозаписів ймовірних фігурантів справи свідчать про масштаби розкрадань та особливий підхід до управління, який, схоже, поширений серед державних менеджерів на вищих щаблях влади. Наприклад, в одному з епізодів фігуранти обговорюють «чотири мішки» грошей, привезених для легалізації.
Наприкінці оприлюдненого НАБУ запису жіночий голос, який, імовірно, належить вже колишній заступниці керівника ОП Ірині Мудрій, цитує чиїсь слова: «Він каже: «Корупцію потрібно систематизувати й контролювати, не треба з нею боротися». Її співрозмовник додає: «І очолити».
Цим фрагментом детективи НАБУ анонсували наступну серію матеріалів розслідування.
