Росія влітку атакувала понад 50 суден у Чорному морі — ООН
Росія продовжує бити по українських портах, цивільних суднах і морських маршрутах у Чорному морі. За словами заступниці міністра закордонних справ України Мар’яни Беци, лише влітку 2026 року російські війська атакували понад 50 суден, а майже 30 людей загинули.
Українська представниця наголосила, що російські атаки на морську інфраструктуру мають системний характер. Йдеться не лише про військові об’єкти, а й про цивільні судна, порти, зернові термінали та інші об’єкти, які потрібні Україні для експорту. За словами Беци, за останні роки Росія пошкодила понад 1050 об’єктів портової інфраструктури. Також російські військові атакували понад 240 цивільних суден.
«За останні роки Росія пошкодила понад 1050 об’єктів портової інфраструктури та атакувала понад 240 цивільних суден, а лише влітку 2026 року Росія атакувала понад 50 суден. Майже 30 людей були вбиті», — сказала заступниця міністра.
Чому Чорне море таке важливе для України
Морський шлях має величезне значення для української економіки. Саме через чорноморські порти Україна відправляє за кордон значну частину зерна, олійних культур та іншої аграрної продукції. За словами Беци, близько 90% експорту українського зерна та олійних культур проходить саме через порти Чорного моря.
Інші маршрути також використовуються, але вони не можуть повністю замінити морські перевезення. Залізничний і автомобільний транспорт мають обмежені можливості, а перевезення великих партій товару морем залишається значно ефективнішим. Тому удари по українських портах та суднах впливають не лише на саму Україну. Вони можуть створювати проблеми для міжнародної торгівлі та постачання продовольства в інші країни.
Українська сторона наголошує, що Росія своїми атаками намагається послабити експортний потенціал України. Особливо це стосується аграрної продукції, яка є одним із ключових напрямів українського експорту.
Російські удари загрожують цивільним суднам
Окрему проблему становлять атаки на цивільні кораблі. Такі судна перевозять зерно, олію та інші вантажі, а їхні екіпажі складаються з цивільних моряків. Україна заявляє, що російські удари створюють небезпеку не тільки для українців, а й для громадян інших держав, які працюють на суднах або користуються морськими маршрутами.
За словами Беци, через російські атаки вже постраждали міжнародні ланцюги постачання продовольства. У країн, які залежать від імпорту зерна та іншої аграрної продукції, це викликає додаткові побоювання. «Немає жодного виправдання цим абсолютно протиправним за міжнародним правом діям Росії», — заявила представниця українського МЗС. Вона закликала міжнародну спільноту посилювати тиск на Росію та робити більше для захисту цивільного судноплавства.
Росія також вивозить українське зерно з окупованих територій
Під час виступу в ООН Беца звернула увагу ще на одну проблему — незаконне вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій. За її словами, Росія не лише атакує українські порти та морські маршрути, а й захоплює аграрну продукцію на окупованих територіях. Україна стверджує, що потім це зерно потрапляє на міжнародні ринки. Для його транспортування, зокрема, використовують судна так званого тіньового зернового флоту.
Лише протягом 2025 року було незаконно захоплено понад 2 млн тонн українського зерна. Його загальну вартість українська сторона оцінює приблизно у 400 млн доларів. За словами Беци, частину цієї продукції згодом експортували до інших країн. «Викрадену українську сільськогосподарську продукцію необхідно вилучати, а не легітимізувати», — наголосила заступниця міністра.
Що відбувається з українським морським експортом
Попри російські атаки, Україна продовжує використовувати чорноморські порти для експорту. Морський коридор залишається одним із ключових шляхів, через які українська продукція потрапляє на світовий ринок. Однак постійні удари створюють додаткові ризики для судновласників, екіпажів і міжнародних компаній. Кожна атака може призвести до пошкодження корабля, затримки перевезень або необхідності змінювати маршрут.
Проблема має і ширший економічний ефект. Якщо український експорт скорочується, це може позначатися на цінах та доступності продовольства в країнах, які купують українське зерно. Україна тому розглядає захист морських маршрутів не лише як питання власної безпеки, а й як частину глобальної продовольчої безпеки.
Чому це важливо для світу
Україна є одним із великих постачальників зерна та олійних культур на світовий ринок. Через українські порти продукція потрапляє до країн Європи, Азії, Африки та Близького Сходу. Російські удари по портовій інфраструктурі можуть ускладнювати цей експорт. Якщо постачання затримуються або обсяги перевезень зменшуються, це створює додатковий тиск на міжнародний продовольчий ринок.
Саме тому українська дипломатія порушує це питання на міжнародному рівні. Київ закликає партнерів не сприймати атаки на порти та цивільні судна як локальну проблему. Йдеться про безпеку торговельних маршрутів, роботу портів і можливість безперешкодно перевозити продовольство між країнами. У своєму виступі в ООН Мар’яна Беца закликала міжнародну спільноту реагувати на російські атаки та посилювати тиск на Москву.
За її словами, метою має бути припинення російського терору проти української портової інфраструктури та захист людей, які залежать від стабільних міжнародних поставок продовольства. Таким чином, за даними української сторони, лише за літо Росія атакувала понад 50 цивільних суден у Чорному морі. Загалом за останні роки кількість атакованих цивільних суден перевищила 240, а пошкоджених об’єктів портової інфраструктури — 1050.
Україна наголошує, що ці атаки є частиною системної кампанії проти її морського експорту. Водночас питання виходить далеко за межі української економіки, адже від стабільності морських поставок залежить продовольча безпека багатьох країн світу. Про це Мар’яна Беца заявила 1 вересня під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвяченого ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
Держави Північної Європи та Балтії висунули вимогу щодо негайного, повного та безумовного виведення всіх російських військ із території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
