Церковне свято 13 березня і що воно означає
13 березня православна церква вшановує перенесення мощей святого Никифора, патріарха Константинопольського. Святий відомий тим, що захищав шанування ікон у часи іконоборства. Цей день нагадує про перемогу віри над переслідуваннями.
13 березня за церковним календарем православні християни згадують важливу подію — перенесення мощей святого Никифора, патріарха Константинопольського, якого також називають Царгородським. Святий Никифор жив у VIII–IX століттях і був однією з найвідоміших церковних постатей свого часу. Він став патріархом Константинополя і відкрито захищав традицію шанування ікон.
У той період у Візантійській імперії точилася серйозна боротьба навколо цього питання. Частина правителів виступала проти ікон і намагалася заборонити їх використання в церквах. Така політика отримала назву іконоборство. Святий Никифор не погоджувався з цим і відстоював православну традицію. Через свою позицію він зазнав переслідувань. Імператор Лев Вірменин, який підтримував іконоборців, позбавив його патріаршого престолу і відправив у заслання.
Никифора вислали на острів Проконніс у Мармуровому морі. Там він прожив у вигнанні близько 13 років. У складних умовах святий продовжував молитися і залишався вірним своїм переконанням. У 828 році він помер у засланні. Минуло майже два десятиліття. Після того як у Візантії знову дозволили шанування ікон, пам’ять про патріарха Никифора повернулася. Це сталося за правління імператриці Феодори, яка підтримала відновлення православних традицій.
Коли відкрили місце поховання святого, з’ясувалося, що його мощі залишилися нетлінними. Для християн це стало знаком особливої святості. 13 березня мощі урочисто перенесли з острова Проконніс до Константинополя. Спочатку їх принесли до храму Святої Софії — головного храму міста. Пізніше святиню перенесли до храму Святих Апостолів.
Ця подія стала символом перемоги тих, хто захищав віру, над переслідуваннями та заборонами. Саме тому церква щороку згадує її 13 березня.
